Постанова
Іменем України
22 червня 2022 року
м. Київ
справа № 152/1359/20
провадження № 61-16715св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокава Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: державний реєстратор реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції у Вінницькій області Залоцька Вікторія Дживанівна, Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області, Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_2,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 25 серпня 2021 року в складі колегії суддів Матківської М. В., Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до державного реєстратора реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції у Вінницькій області Золоцької В. Д., головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки.
В обґрунтування позову зазначала, що 08 грудня 1981 року позивач уклала з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу, за яким вона придбала житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 565 м2.
Згідно рішення 14-ї сесії 21 скликання Шаргородської міської ради народних депутатів від 05 квітня 1994 року "Про передачу земельних ділянок у приватну власність на постійне користування на території Шаргородської міської ради народних депутатів" ОСОБА_1 передано безоплатно у приватну власність 0,04 га земельної ділянки для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 є власником земельних ділянок загальною площею 0,1508 га кадастрові номери 0525310100:05:007:0010, 0525310100:05:007:0011 по АДРЕСА_1 (далі - земельні ділянки) на підставі договору дарування від 08 червня 2004 року.
19 липня 2004 року ОСОБА_4 на підставі вказаного договору дарування отримав державні акти на земельні ділянки серії ВН № 218377 та ВН № 218378.
Заочним рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2009 року в справі № 2-523/2009 зазначені державні акти на право власності ОСОБА_4 на земельні ділянки визнано недійсними з підстав порушення порядку їх видачі.
У жовтні 2019 року позивач з метою оформлення права власності на земельну ділянку звернулася до ПП "Центр земельних відносин" із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .
ПП "Центр земельних відносин" листом № 280 від 26 жовтня 2020 року повідомив позивача про те, що земельна ділянка площею 0,0565 га по АДРЕСА_1 накладається на земельну ділянку площею 0,10 га кадастровим номером 0525310100:05:007:0010 по АДРЕСА_3 . До цього листа доданий кадастровий план земельної ділянки, на якому відображено схематично місце розташування спірних земельних ділянок і з якого вбачається, що межі земельної ділянки площею 0,10 га, що перебуває у власності ОСОБА_2, накладаються на межі земельної ділянки, якою користується позивач.
Зазначає, що суміжний землевласник ОСОБА_5 не погоджував межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 при виготовленні технічної документації із землеустрою, у зв`язку з чим позивач за вирішенням відповідного спору 15 липня 2020 року звернулася до Шаргородської міської ради Вінницької області.
Із листа виконавчого комітету Шаргородської міської ради № 02-15/318 від 05 серпня 2020 року їй стало відомо, що ОСОБА_2 використовує земельні ділянки з кадастровими номерами 0525310100:05:007:0010, 0525310100:05:007:0011 загальною площею 0,1508 га, із яких: 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, 0,0508 га для ведення селянського господарства, право власності на які зареєстровані за відповідачем 11 липня 2014 року.
Вказує, що ОСОБА_2 всупереч заочному рішенню Шаргородського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2009 року в справі № 2-523/2009 повторно зареєстрував за собою право власності на земельні ділянки, чим порушив права позивачки, оскільки ці земельні ділянки накладаються на межі земельної ділянки, якою користується позивач.
У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 просить:
визнати незаконним і скасувати рішення, запис № 6316214 від 11 липня 2014 року про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,10 га, кадастровим номером 0525310100:05:007:0010, яка розташована по АДРЕСА_3, ухвалене державним реєстратором реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області Залокоцькою В. Д.;
визнати незаконним і скасувати рішення, запис № 6316213 від 11 липня 2014 року про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0508 га кадастровий номер земельної ділянки 0525310100:05:007:0011, яка розташована по АДРЕСА_3, ухвалене державним реєстратором реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області Залокоцькою В. Д.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 11 червня 2021 року позов задоволено:
визнано незаконним та скасовано рішення, запис № 6316214 від 11 липня 2014 року про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,10 га, кадастровий номер 0525310100:05:007:0010, яка розташована по АДРЕСА_3, ухвалене державним реєстратором реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області Залокоцькою В. Д.;
визнано незаконним та скасовано рішення, запис № 6316213 від 11 липня 2014 року про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0508 га кадастровий номер 0525310100:05:007:0011, яка розташована по АДРЕСА_3, ухвалене державним реєстратором реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області Залокоцькою В. Д.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не закінчивши процес приватизації, без встановлення меж в натурі, знаючи про існування заочного рішення Шаргородського районного суду від 23 грудня 2009 року, звернувся до державного реєстратора Залокоцької В. Д., яка 11 липня 2014 року здійснила державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельні ділянки на підставі договору дарування № 1132 від 08 червня 2004 року та технічної документації від 18 червня 2004 року, що існувала до скасування державних актів. Тобто, під час здійснення такої реєстрації державний реєстратор не звернула увагу, що проведена державна реєстрація права власності за відповідачем на підставі цієї документації вже скасована судовим рішенням та згідно кадастрового плану земельної ділянки, виготовленого на замовлення позивача, встановлено накладення цієї земельної ділянки на земельну ділянку ОСОБА_2, у зв`язку з чим суд вважав наявними порушення прав та інтересів позивача та задовольнив позов у повному обсязі.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Вінницького апеояційного суду від 25 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено; рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 11 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 не довела у встановленому законом порядку факту порушення її прав при здійсненні державної реєстрації прав на земельні ділянки за відповідачем, оскільки рішення державних реєстраторів та вчинені записи № 6316214, № 6316213 здійснені відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та на підставі дійсного договору дарування від 08 червня 2004 року.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеояційного суду від 25 серпня 2021 року, просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і залишити в силі законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд зробив неправильний висновок про відсутність порушення прав позивачки, адже встановлено накладення зареєстрованих за відповідачем земельних ділянок на земельну ділянку позивача, внаслідок чого ОСОБА_1 позбавлена можливості оформити право власності на належну їй земельну ділянку, яка розміщена під житловим будинком. Апеляційний суд не врахував, що заочним рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2009 року визнано недійсними державні акти про право власності, які видані ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 08 червня 2004 року. Після скасування цих актів рішенням Шаргородської міської ради № 87 від 29 квітня 2011 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, проте, відповідач без виготовлення технічної документації у 2014 році повторно провів державну реєстрації права власності на землю на підстав того самого договору дарування від 08 червня 2004 року. Зазначене свідчить про порушення державним реєстратором Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
У грудні 2021 року від Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просив залишити її без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін. Посилається на те, що суди не звернули увагу на те, що управління є неналежним відповідачем у справі. Належним відповідачем, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 99 від 11 лютого 2016 року "Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги" має бути Шаргородська районна державна адміністрація, якій передані відповідні повноваження з державної реєстрації речових прав на об`єкти нерухомості.
У грудні 2021 року від ОСОБА_2 до Верховного Суду надійшов підписаний представником відзив на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість оскарженої постанови апеляційного суду. Вказує, що апеляційний суд зробив правильний висновок про відсутність підстав для задоволення позову.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2021 року відкрито касаційне у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 30 листопада 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що апеляційний суд при вирішенні справи не застосував висновків, викладених у постановах Верховного Суду 03 серпня 2021 року в справі № 913/175/20, від 02 жовтня 2019 року в справі № 587/2331/16-ц, від 13 листопада 2019 року в справі № 755/9215/15-ц, від 07 серпня 2019 року в справі № 139/11/17.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 08 грудня 1981 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу набула у власність жилий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 565 м2.
Рішенням Шаргородської міської ради Вінницької області від 24 березня 2004 року ОСОБА_7 передано у приватну власність земельні ділянки кадастрові номери 0525310100:05:007:0011 та 0525310100:05:007:0010 загальною площею 0,1508 га по АДРЕСА_3 (далі - земельні ділянки).
08 червня 2004 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 укладено договір дарування земельних ділянок. На підставі вказаного договору дарування 19 липня 2004 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності серії ВН №218377 на земельну ділянку площею 0,100 га та державний акт на право власності серії ВН №218377 на земельну ділянку площею 0,0508 га, що розташовані по АДРЕСА_3 .