ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2022 року
м. Київ
справа № 280/8338/20
адміністративне провадження № К/9901/32014/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Олендера І.Я., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Дістен" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Дістен" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.02.2021 (суддя Садовий І.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.07.2021 (головуючий суддя Прокопчук Т.С., судді Круговий О.О., Шлай А.В.),
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Дістен» (далі - ТОВ «АК «Дістен», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС, відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.11.2020:
№00005800703 про застосування фінансових санкцій у розмірі 500 000 грн;
№00005810703 про застосування фінансових санкцій у розмірі 5 100 грн.
Обґрунтовуючи позов, Товариство вказувало на те, що висновки перевірки про зберігання пального з 01.04.2020 по 18.08.2020 без отримання ліцензії на право зберігання пального є необґрунтованими, оскільки платіжним дорученням від 09.01.2020 №21 ТОВ «АК «Дістен» сплатило за ліцензію на право зберігання пального по єдиному об`єкту господарської діяльності. Однак, контролюючий орган платіжне доручення повернув з посиланням на те, що сплата пройшла не на той рахунок. З цих підстав Товариство було змушене повторно сплатити за ліцензію платіжним дорученням від 10.08.2020, у зв`язку з чим контролюючий орган видав ліцензію лише 19.08.2020. Також позивач наголошував, що матеріалами перевірки не доведено обставин зберігання пального без ліцензії у зазначений в акті перевірки період. Так, позивач отримав відповідну ліцензію у серпні 2020 року, тоді як перевірка була проведена у жовтні 2020 року, тобто на час проведення перевірки Товариство мало законні підстави зберігати пальне. На переконання позивача, фактичні дані бухгалтерського обліку про купівлю та наявність залишків пального не можуть свідчити про зберігання пального без отримання ліцензії. ТОВ «АК «Дістен» стверджувало, що штраф у розмірі 500 000 грн. не співмірний з тим порушенням, за яке він накладений. Відсутність у позивача ліцензії у період, що перевірявся, при здійсненні оплати за ліцензію у січні 2020 року, не порушило фінансових інтересів держави та не мало системності порушення вимог законодавства у сфері ліцензування з боку Товариства. Також позивач вказував, що застосування до нього штрафу у розмірі 5 100 грн за неподання повідомлення за формою №20-ОПП суперечить нормі пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якою закріплено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний місяць (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню територією України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються. З наведених підстав Товариство просило суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.02.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.07.2021, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відхилив довід Товариства щодо сплати платежу за ліцензію 09.01.2020, оскільки вказана обставина не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду. Натомість, суд визнав, що доказами у справі підтверджується, що із заявою про отримання ліцензії на право зберігання пального Товариство звернулось 11.08.2020, а довід про внесення платежу за ліцензію позивач обґрунтовує посиланням на платіжне доручення №494 від 10.08.2020 на суму 780 грн. За результатом розгляду заяви позивача 19.08.2020 ГУ ДПС видало ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за реєстраційним номером 08190414202001506 терміном дії з 19.08.2020 до 19.08.2025.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди також виходили з того, що згідно з наданого технічного паспорту на будівлю та споруди нафтоскладу ТОВ «АК «Дістен» за адресою: Запорізька область, Токмацький район, село Новогорівка, вул. Нова, буд.36, обліковуються наступні ємності: бензоколонки, резервуари по 5 (2 шт.), 10 (3 шт.), 25 (2 шт.) та 50 (1 шт.) м2; з 2020 року введено в експлуатацію ємність для паливно-мастильних матеріалів об`ємом 20 м2. Також суди встановили, що залишок паливно-мастильних матеріалів в Товаристві станом на 08.10.2020 складає 10294 л палива дизельного та 3483 л бензину. Згідно з довідками про витрати дизельного палива та бензину по ТОВ «АК «Дістен» залишки дизельного палива та бензину склали на кінець квітня 2020 року - 8199 л та 5513 л, на кінець травня 2020 року - 4019 л та 3983 л, на кінець червня 2020 року - 11675 л та 2534 л, на кінець липня 2020 року - 5932 л та 5036 л відповідно.
Вказані обставини та докази суди попередніх інстанцій оцінили на користь висновку про доведеність факту зберігання позивачем пального без отримання відповідної ліцензії, а, відтак, виснували про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №00005800703 про застосування фінансових санкцій у розмірі 500 000 грн на підставі абзацу восьмого частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).
Такий же висновок суди зробили і щодо податкового повідомлення-рішення №00005810703 про застосування фінансових санкцій у розмірі 5 100 грн. на підставі статті 117 Податкового кодексу України (далі - ПК) за неподання Товариством повідомлення про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням за формою №20-ОПП.
При цьому суди відхилили посилання позивача на пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК, виходячи з того, що фактичною перевіркою встановлено, що ТОВ «АК «Дістен» за місцем провадження діяльності зі зберігання пального порушено вимоги пункту 63.3 статті 63 ПК, які стосуються обліку пального, у зв`язку з чим норма пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК у спірних правовідносинах не застосовується.
ТОВ «АК «Дістен» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.02.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.07.2021, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
У касаційній скарзі Товариство доводить, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статей 1, 15 Закону №481/95-ВР (щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 500 000 грн. за зберігання пального без отримання ліцензії на право зберігання пального) за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, а також норм статей 63, 117 ПК (щодо застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 5 100 грн. за неподання повідомлення за формою №20-ОПП про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язанні з оподаткуванням), порушили норми 2, 7, 73, 76, 90 та 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до доводів касаційної скарги Верховний Суд ухвалою від 03.11.2021 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС.
У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДПС просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну та необґрунтовану, а ухвалені у цій справі судові рішення - без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, обґрунтування заперечень відповідача на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.10.2020 ГУ ДПС провело фактичну перевірку ТОВ «АК «Дістен»» з питань дотримання норм законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює виробництво, придбання, зберігання та реалізацію пального; порядку приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів; установлених правил торгівлі підакцизними товарами, а також інших питань, що регулюють обіг підакцизних товарів в України.
За результатом перевірки складено акт від 19.10.2020 №126/08-01-07-02/31264775 (далі - акт перевірки), згідно з висновками якого встановлено порушення Товариством:
- частин першої, восьмої та шістнадцятої статті 15 Закону №481/95-ВР, а саме: зберігання пального в період з 01.04.2020 по 18.08.2020 (включно) без отримання ліцензії на право зберігання пального;
- пункту 63.3 статті 63 ПК, а саме: неподання повідомлення за формою № 20-ОПП про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням:
1. Будівля та споруди нафтоскладу які розташовані за адресою: Україна, Запорізька область, Токмацький район, село Новогорівка, вул. Нова, буд. 36, (технічний паспорт від 01.11.2019).
2. Комплекс, цілісний майновий комплекс - зернотік за адресою: Запорізька область, Токмацький район, село Новогорівка, вул. Нова, буд. 41 , (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.12.2013, індексний номер 15581817).
3. Земельна ділянка з кадастровим номером 2325284400:18:001:0062 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.04.2020, індексний номер 207042104).
4. Земельна ділянка з кадастровим номером 2325284400:03:001:0030 (договір оренди землі від 17.05.2010 №218-р).
5. Офісне приміщення за адресою: Україна, Запорізька область, Токмацький район, село Новогорівка, вул. Центральна, буд. 1.
05.11.2020 ГУ ДПС стосовно Товариства прийняло податкові повідомлення-рішення:
- №00005800703 про застосування фінансових санкцій у розмірі 500000 грн;
- №00005810703 про застосування фінансових санкцій у розмірі 5100 грн.
Щодо правових підстав, з яких було прийнято податкове повідомлення-рішення №00005800703 про застосування фінансових санкцій у розмірі 500 000 грн за зберігання пального без отримання ліцензії, колегія суддів приходить до таких висновків..
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом №481/95-ВР.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №481/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - так само) оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Частиною сьомою статті 15 Закону №481/95-ВР встановлено річну плату за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.
Згідно з частинами восьмою, десятою, шістнадцятою, дев`ятнадцятою та двадцять першою статті 15 Закону №481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.
Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.
Відповідно до частини тридцять першої статті 15 Закону №481/95-ВР ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії документів, перелік яких встановлений частиною тридцять восьмою статті 15 Закону №481/95-ВР.
Частиною сорок третьою статті 15 Закону №481/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.