ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2022 року
м. Київ
справа № 809/468/18
адміністративне провадження № К/9901/64345/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 (суддя Григорук О.Б.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 (колегія у складі суддів Матковської З.М., Затолочного В.С., Костіва М.В.)
у справі № 809/468/18
за позовом ОСОБА_1
до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
про зобов`язання до вчинення дій.
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, в якому просив зобов`язати вчинити дії щодо виплати решти суми одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності в розмірі 124020,00 грн з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про міліцію» та положень Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015.
2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.05.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018, позов задоволено.
3. 19.10.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій відповідачі просять скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
4. Ухвалою Верховного Суду від 29.10.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 у справі №809/593/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017, задоволено частково позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області: визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 30.11.2015 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності; зобов`язано Державну фіскальну службу України розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.11.2015 та прийняти за результатами її розгляду рішення по суті; в задоволенні позову в решті позовних вимог відмовлено.
6. 12.10.2017 Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області на виконання вищевказаного судового рішення прийняло висновок, затверджений першим заступником Голови Державної фіскальної служби України, про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в разі інвалідності працівника податкової міліції в розмірі 82680,00 гривень.
7. Згідно платіжного доручення від 04.12.2017 сума 82680,00 грн одноразової грошової допомоги переведена на рахунок ОСОБА_1 .
8. 22.01.2018 позивач звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області та Державної фіскальної служби України із заявами про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності, в яких повідомив, що одноразова грошова допомога ОСОБА_1 мала становити 150 - кратний розмір прожиткового мінімуму, а саме 206700,00 грн, а не 82680,00 гривень. Тобто, позивач просив відповідачів виплатити решту коштів в сумі 124020,00 гривень.
9. 05.02.2018 Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області листом №1147/10/09-19-37 повідомило ОСОБА_1 про такий розрахунок одноразової грошової допомоги: прожитковий мінімум 1378,00 грн х на 150-ти кратний розмір х на ступінь втрати працездатності 40 % = 82680,00 гривень.
10. 06.02.2018 Державна фіскальна служба України листом №1755/Н/99-99-04-04-02-14 повідомила позивача, що розрахунок та виплата одноразової грошової допомоги здійснювалась підрозділом, у якому проходив службу ОСОБА_1 , відповідно до постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017 в справі №809/593/16.
11. Вважаючи неправомірними дії відповідачів щодо відмови у виплаті решти суми одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності в розмірі 124020,00 грн, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачі при вирішенні питання щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності та втрати професійної працездатності, отриманої під час проходження служби в ОВС, порушили його конституційній права.
Також зазначав, що право на виплату пенсії набуто ним до 07.11.2015 (втрати чинності Закону України «Про міліцію») і зміни в законодавстві, якщо і відбулися, згідно Конституції України не повинні погіршувати його правове становище.
13. Відповідачі заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність їх дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що під час призначення і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в розмірі 82680,00 грн відповідачі діяли безпідставно, всупереч повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також недобросовісно, оскільки нарахування одноразової грошової допомоги із застосуванням відсотку втрати працездатності не передбачено жодним нормативно-правовим актом чинного законодавства України.
За висновком суду першої інстанції, доводи представника відповідачів про порушення позивачем строку звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки справа не належить до категорії справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Тому в даному випадку місячний строк для звернення до суду не підлягає застосуванню.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ