ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2022 року
м. Київ
Справа № 161/16350/18
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/802/676/21
Провадження № 51 – 250 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
та у режимі відеоконференції:
виправданої ОСОБА_6 ,
її захисника адвоката ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_8 ,
його захисника адвоката ОСОБА_9 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018030010000968 від 15 березня 2018 року, щодо:
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцька Волинської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , такого, що на підставі ст. 89 КК України судимості не має,
за ст. 307 ч. 1, ст. 307 ч. 2, ст. 263 ч. 1 КК України,
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Луцька Волинської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою:
АДРЕСА_3 , та проживаючої за адресою:
АДРЕСА_4 , раніше не судимої,
за ст. 307 ч. 1, ст. 307 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року щодо
ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 липня 2021 року ОСОБА_8 засуджено:
- за ст. 307 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк
5 років;
- за ст. 307 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк
6 років 2 місяці з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
- за ст. 263 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк
4 роки.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_8 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 2 місяці з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Цим же вироком ОСОБА_6 визнано невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч. 1, ст. 307 ч. 2 КК України, та виправдано на підставі ст. 373 ч. 1 п. 1 КПК України.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_8 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 вказано рахувати з 06 липня 2021 року.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України ОСОБА_8 у строк покарання зараховано попереднє ув`язнення з 21 липня 2018 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 10 010 гривень процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.
Так, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_8 незаконно придбав з метою збуту психотропну речовину – амфетамін, яку переніс в квартиру за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 . 04 червня 2018 року в період часу з 16 години 10 хвилин по 16 годину
42 хвилини в ході проведення контролю за вчиненням злочину в формі оперативної закупки у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_5 ОСОБА_8 незаконно збув ОСОБА_11 за 200 гривень психотропну речовину, обіг якої обмежено, – амфетамін, масою 0,1770 грама.
21 липня 2018 року в період часу з 20 години 05 хвилин по 20 годину 50 хвилин за аналогічних обставин у під`їзді будинку АДРЕСА_5 ОСОБА_8 повторно незаконно збув ОСОБА_12 за 500 гривень психотропну речовину, обіг якої обмежено, – амфетамін, масою 0,135 грама.
Крім того, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_8 незаконно придбав з метою збуту психотропну речовину – амфетамін, яку переніс в квартиру за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та, перебуваючи в стані, викликаному вживанням одурманюючих засобів, незаконного зберігав з метою збуту. 21 липня 2018 року о 22 годині 24 хвилини під час проведення санкціонованого обушку за місцем проживання ОСОБА_8 за вказаною адресою працівниками поліції виявлено та вилучено 45 згортків із психотропною речовиною, обіг якої обмежено, – амфетамін, загальною масою 3,1753 грама, що є великим розміром.
Крім того, в грудні 2015 року в невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_8 незаконно придбав корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 з уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), які при конструктивному поєднанні є бойовим припасом – наступальною осколковою ручною гранатою РГД-5, придатною до вибуху, яку переніс в квартиру за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувалася у вчиненні кримінальних правопорушень за наступних обставин.
Так, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_6 незаконно придбала з метою збуту психотропну речовину – амфетамін, яку перенесла на територію, прилеглу до будинку АДРЕСА_6 . 14 березня
2018 року в період часу з 15 години 36 хвилин по 15 годину 44 хвилини в ході проведення оперативної закупки на території, прилеглій до будинку
АДРЕСА_6 , ОСОБА_6 незаконно збула ОСОБА_11 за 300 гривень психотропну речовину, обіг якої обмежено, – амфетамін, масою 0,0643 грама.
Крім того, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , незаконно придбали з метою збуту психотропну речовину – амфетамін, яку перенесли в квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , де незаконного зберігали з метою збуту. 21 липня 2018 року о 22 годині 24 хвилини під час проведення санкціонованого обушку за місцем проживання ОСОБА_13 і ОСОБА_8 за вказано адресою працівниками поліції виявлено та вилучено 45 згортків із психотропною речовиною, обіг якої обмежено, – амфетамін, загальною масою 3,1753 грама, що є великим розміром.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 – без задоволення.
ОСОБА_8 звільнено з-під варти в залі суду як такого, що повністю відбув основне покарання.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_8 та
ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Указує на безпідставність виправдання ОСОБА_6 . Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 404, 412, 413, 419 КПК України, оскільки суд апеляційної інстанції належним чином не розглянув доводів апеляційної скарги прокурора та не навів переконливих мотивів на їх спростування, зокрема про обізнаність ОСОБА_6 і наявність у неї умислу на придбання, зберігання з метою збуту психотропної речовини у великих розмірах та збут психотропної речовини і наявність в її діях складу кримінальних правопорушень, передбачених
ст. 307 ч. 1, ст. 307 ч. 2 КК України. Зазначає, що апеляційний суд не перевірив доводів прокурора про належність та допустимість доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_6 , та звертає увагу на суперечність висновків суду щодо її виправдання. Вважає, що суд першої інстанції, зазначивши про незаконне придбання бойового припасу ОСОБА_8 у грудні 2015 року, вийшов за межі пред`явленого обвинувачення та як наслідок неправильно застосував ст. 72 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року. Зазначає, що при призначенні покарання суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_8 вчинив тяжкі злочини, пов`язані з незаконним обігом психотропних речовин, які становлять підвищену суспільну небезпеку, конкретні їх обставини, системний характер злочинної діяльності, яку було припинено працівниками поліції, дані про особу ОСОБА_8 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не розкаявся у вчиненому, суспільно-корисною працею не займається, а також обставини, які обтяжують покарання. Звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги прокурора про м`якість призначеного ОСОБА_8 покарання та неправильне застосування ст. 72 КК України також належним чином не перевірив. Крім того, вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у повторному дослідженні обставин, встановлених під час кримінального провадження, за клопотанням прокурора в порядку ст. 404 ч. 3 КПК України.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_7 в інтересах виправданої ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_9 в інтересах засудженого
ОСОБА_8 просять залишити її без задоволення через необґрунтованість наведених прокурором доводів.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу обґрунтованою і просила її задовольнити.
Виправдана ОСОБА_6 та її захисник – адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні вважали касаційну скаргу прокурора необґрунтованою та просили залишити її без задоволення.
Засуджений ОСОБА_8 та його захисник – адвокат ОСОБА_9 у судовому засіданні вважали касаційну скаргу прокурора необґрунтованою та просили залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, та кваліфікація вчиненого за
ст. 307 ч. 1, ст. 307 ч. 2, ст. 263 ч. 1 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення – підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Суд апеляційної інстанції дотримався зазначених вимог кримінального процесуального закону.
Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 ч. 1 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (к