Постанова
Іменем України
27 червня 2022 року
м. Київ
справа № 442/7579/18
провадження № 61-19709 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом)- ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 лютого
2021 року у складі судді Крамара О. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що з лютого 2006 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 .
За час перебування у зареєстрованому шлюбі ними набуто рухоме та нерухоме майно, а саме: у 2008 році придбано нежитлове приміщення, загальною площею 31,4 кв. м, розташоване у корпусі 5 по АДРЕСА_1 ; у 2009 році придбано автомобіль "Audi Q5", номерний знак НОМЕР_1 ; у 2011 році проведено реконструкцію нежитлової будівлі, розташованої по АДРЕСА_2, що була придбана ОСОБА_3 у 1999 році, унаслідок чого за рахунок їх спільних коштів загальна площа об`єкта збільшилась з 55 кв. м до 335,2 кв. м; у 2014 році придбано земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 4611500000:01:014:0125, площею 0,0035 га, розташовану по АДРЕСА_1 ; збудовано дачний будинок АДРЕСА_3 (за межами населеного пункту) та об`єкт будівництва - відпочинковий комплекс у с. Раневичі Дрогобицького району Львівської області урочище Корост розташований, у тому числі на земельній ділянці з кадастровим номером 4621286100:04:000:0021, право власності на яку зареєстровано за відповідачем згідно зі свідоцтвом про право власності від 22 жовтня 2014 року № 28468270.
Оскільки усе вищезазначене майно набуто у власність за час перебування у зареєстрованому шлюбі, за спільні грошові кошти подружжя, унаслідок спільної праці, тому відповідно до положень статей 60, 62, 69-71 СК України це майно є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу між ними. У добровільному порядку дійти згоди щодо розподілу вищевказаного майна вони не можуть.
З урахуванням викладеного та заяви про зміну позовних вимог ОСОБА_1 просила суд визнати об`єктами спільної сумісної власності подружжя: нежитлове приміщення, загальною площею 31,4 кв. м, розташоване у корпусі 5 по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 4611500000:01:014:0125, площею 0,0035 га, розташовану по АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю, загальною площею 335,2 кв. м, по АДРЕСА_2 ; дачний будинок АДРЕСА_3 (за межами населеного пункту); об`єкт будівництва (відпочинковий комплекс) у вигляді будівельних матеріалів та обладнання, які були використані у процесі такого будівництва, у с. Раневичі Дрогобицького району Львівської області урочище Корост; автомобіль "Audi Q5", номерний знак НОМЕР_1, який зареєстровано за відповідачем відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 19 березня 2009 року.
Також просила визначити рівними частки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на майно подружжя; у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити їй в особисту приватну власність та визнати право власності на: нежитлову будівлю, загальною площею 335,2 кв. м по АДРЕСА_2 ; нежитлові приміщення, загальною площею 31,4 кв. м, розташовані у корпусі 5 по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 4611500000:01:014:0125, площею 0,0035 га, по АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку для обслуговування павільйону, площею 0,0147 га, по АДРЕСА_2 . Виділити в особисту приватну власність та визнати право власності ОСОБА_3 на дачний будинок АДРЕСА_3 (за межами населеного пункту); автомобіль марки "Audi Q5", номерний знак НОМЕР_1 ; об`єкт будівництва (відпочинковий комплекс) у вигляді будівельних матеріалів та обладнання, які були використані у процесі такого будівництва, у с. Раневичі Дрогобицького району Львівської області урочище Корост; припинити право власності ОСОБА_3 на нежитлову будівлю, загальною площею 335,2 кв. м, по АДРЕСА_2 ; земельну ділянку для обслуговування павільйону, площею 0,0147 га, по АДРЕСА_2 ; нежитлові приміщення, загальною площею 31,4 кв. м, корпус 5 по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі кадастровий номер 4611500000:01:014:0125, площею 0,0035 га, по АДРЕСА_1 .
У грудні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності, визнання факту припинення шлюбних відносин.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що нежитлова будівля, площею 335,2 кв. м, по АДРЕСА_2 придбана ним у 1999 році, тобто до шлюбу з ОСОБА_1, а її реконструкція проведена за його кошти, відповідачка участі у будівництві вказаної будівлі не приймала, а отже, таке нерухоме майно є його особистою приватною власністю.
Земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4621286100:04:000:0021, площею 0,7281, яка розташована на території Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, та земельна ділянка для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер 4621286100:04:000:0022, площею 0,2719 га, яка розташована у с. Раневичі Дрогобицького району Львівської області, набуті ним у власність у межах безоплатної приватизації, тому є його особистою приватною власністю відповідно до положень статей 81, 116 ЗК України.
З серпня 2015 року шлюбні відносини між ним та ОСОБА_1 припинено, спільний побут вони не ведуть, він почав проживати окремо. Після фактичного припинення шлюбних відносини він за власні кошти розпочав будівництво дачного будинку, який розташовано на земельній ділянці, кадастровий номер 4621286100:04:000:0022, площею 0,2719 га. Отже, вказаний дачний будинок є його особистою приватною власністю.
ОСОБА_1 належними доказами не підтверджено існування об`єкта будівництва у с. Раневичі Дрогобицького району Львівської області.
Спільною сумісною власністю подружжя є нежитлове приміщення, загальною площею 31,4 кв. м, корпус 5 по АДРЕСА_1 ; земельна ділянка для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 4611500000:01:014:0125, площею 0,0035 га, розташована по АДРЕСА_1 ; автомобіль "Audi Q5", номерний знак НОМЕР_1 . Він не заперечує проти визнання за відповідачкою права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 31,4 кв. м, корпус 5 по АДРЕСА_1 і земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 4611500000:01:014:0125, а за ним - на автомобіль "Audi Q5", номерний знак НОМЕР_1 .
З урахуванням викладеного ОСОБА_3 просив суд визнати його особистою приватною власністю нежитлову будівлю, площею 335,2 кв. м, по АДРЕСА_2 ; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4621286100:04:000:0021, площею 0,7281 га, розташовану на території Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області; земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер 4621286100:04:000:0022, площею 0,2719 га, розташовану у с. Раневичі Дрогобицького району Львівської області; дачний будинок, який знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 4621286100:04:000:0022, площею 0,2719 га, у с. Раневичі Дрогобицького району Львівської області; автомобіль "Audi Q5", номерний знак НОМЕР_1, який зареєстровано за ним. Також просив визнати факт припинення шлюбних відносин між подружжям ним та ОСОБА_4 з 15 серпня 2015 року.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 лютого 2019 року зустрічний позов ОСОБА_3 та позов ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 : нежитлові приміщення, загальною площею 31,4 кв. м, корпус 5 по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 4611500000:01:014:0125, площею 0,0035 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю, загальною площею 335,2 кв. м, розташовану за адресою АДРЕСА_2 ; дачний будинок АДРЕСА_3 (за межами населеного пункту); об`єкт будівництва (відпочинковий комплекс) у вигляді будівельних матеріалів та обладнання, які були використані у процесі такого будівництва, розташовані у с. Раневичі Дрогобицького району Львівської області урочище Корост; автомобіль "Audi Q5" номерний знак НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2 .
Визнано право особистої приватної власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення, загальною площею 31,4 кв. м, корпус 5 по АДРЕСА_1 .
Визнано право особистої приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 4611500000:01:014:0125, площею 0,0035 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 49/100 частки нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 49/100 частки земельної ділянки для обслуговування павільйону, загальною площею 0,0147 га, розташованої за адресою АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку дачного будинку АДРЕСА_3 (за межами населеного пункту).
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,2719 га, для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 4621286100:04:000:0022 у с. Раневичі Дрогобицького району Львівської області.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку об`єкта будівництва (відпочинковий комплекс) у вигляді будівельних матеріалів та обладнання, які були використані у процесі такого будівництва у с. Раневичі Дрогобицького району Львівської області урочище Корост. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 51/100 частки нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку дачного будинку АДРЕСА_3 (за межами населеного пункту).
Визнано право особистої приватної власності ОСОБА_3 на автомобіль "Audi Q5", номерний знак НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2 . У задоволенні решти зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_3 належними та допустимими доказами не підтверджено факт припинення шлюбних відносин з ОСОБА_1 у серпні 2015 року, показання свідків не узгоджувалися між собою та були суперечливими. Крім того, показаннями свідків за відсутності інших належних і допустимих доказів не може бути встановлений факт окремого проживання чоловіка та жінки.
ОСОБА_3 у зустрічному позові не заперечував щодо залишення в його власності автомобіля "Audi Q5", номерний знак НОМЕР_1, та визнання за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 31,4 кв. м і на земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 4611500000:01:014:0125, площею 0,0035 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .
Нежитлова будівля, загальною площею 55 кв. м, розташована по АДРЕСА_2 належала ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності, як майно, що набуте ним до шлюбу. Проте вартість цієї нежитлової будівлі істотно збільшилася унаслідок спільних грошових затрат подружжя, а саме на 5 391 948 грн, а площа збільшилася з 55 кв. м до 335,2 кв. м, що підтверджується висновком будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи Науково-дослідного інституту судових експертиз та права від 17 вересня 2020 року № 447/20. Таким чином, нежитлова будівля по АДРЕСА_2 є спільним майном подружжя. Спільна сумісна власність сторін виникла лише на частку майна, яка істотно збільшилася, тому ОСОБА_3 належить 51/100 частки вказаного нежитлового приміщення, а ОСОБА_1 - 49/100 його частки.
Оскільки нежитлове приміщення по АДРЕСА_2, загальною площею 335,2 кв. м, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, тому до ОСОБА_1 на підставі частини першої статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України перейшло відповідне право на частку земельної ділянки, площею 0,0147 га, на якій розташована належна їй частка майна, тобто на 49/100 частки.
Дачний будинок АДРЕСА_3 розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 4621286100:04:000:0022. Відповідно до декларації про готовність до експлуатації від 01 вересня 2016 року № ЛВ 142162442417 будинок споруджено у період з 2015 року по 2016 рік, тобто за час перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі, а отже, є спільним майном подружжя.
Оскільки на земельній ділянці, площею 0,2719 га, кадастровий номер 4621286100:04:000:0022, яка набута ОСОБА_3 у власність шляхом приватизації, розташований вказаний дачний будинок, який підлягає поділу між сторонами, тому ОСОБА_4 належить частка цієї земельної ділянки, на якій розташовано вказаний будинок.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками будівельних матеріалів та обладнання, які були використані при будівництві об`єкта відпочинкового комплексу " Зарічний" у с. Раневичі Дрогобицького району, який не введено до експлуатації, оскільки таке будівництво відбувалося за час перебування сторін у шлюбі, а відповідачем не спростовано презумпцію спільної власності подружжя.
При ухваленні судового рішення міськрайонний суд керувався відповідною практикою Верховного Суду.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_3 не заперечував щодо залишення в його власності автомобіля "Audi Q5", номерний знак НОМЕР_1, та визнання за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 31,4 кв. м, і на земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 4611500000:01:014:0125, площею 0,0035 га, розташованої по АДРЕСА_1 .
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно врахував визнання ОСОБА_3 вказаної частини позовних вимог, взявши до уваги те, що ОСОБА_3 у зустрічному позові не просив про стягнення компенсації вартості за виділення йому в особисту власність частини майна, вартість якого є меншою за ту частину, яка виділяється ОСОБА_1 . При цьому фактично його частка у такому майні не зменшувалася, тому підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 59 620,50 грн, як грошової компенсації за зменшення його частки у спільному майні, відсутні.
Нежитлове приміщення по АДРЕСА_2, яке набуто у власність ОСОБА_3 до реєстрації шлюбу, є об`єктом права спільної власності подружжя, оскільки воно за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості унаслідок спільних трудових та грошових затрат обох з подружжя, при цьому після реконструкції нежитлова будівля збільшилась у площі з 55 кв. м до 335,2 кв. м, а його вартість збільшилася на 5 391 948 грн. Право спільної сумісної власності подружжя у вказаному нежитловому приміщенні виникло на частку майна, яка істотно збільшилася, тому ОСОБА_1 належить 49/100 частки спірного нежитлового приміщення по АДРЕСА_2, а ОСОБА_3 - 51/100 його частки. До ОСОБА_1 також перейшло право власності на 49/100 частки земельної ділянки, загальною площею 0,0147 га, по АДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_3, тобто пропорційно її частки у праві власності на нежитлову будівлю, яка розташована на цій земельній
АДРЕСА_3 споруджено у період з 2015 року по 2016 рік, тобто за час перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі.
Таким чином, суд першої інстанції правильно визнав за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частку дачного будинку НОМЕР_3 та на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,2719 га, для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер 4621286100:04:000 АДРЕСА_3, на якій розташований вказаний дачний будинок.
Апеляційний суд погодився з висновком районного суду про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку об`єкта будівництва (відпочинкового комплексу), який побудовано за час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, проте до експлуатації не введено, у вигляді будівельних матеріалів та обладнання, які були використані у процесі такого будівництва, у с. Раневичі Дрогобицького району Львівської області урочище Корост.
ОСОБА_3 належними доказами не підтверджено факт припинення шлюбних відносин з ОСОБА_1 у серпні 2015 року та його окремого проживання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржувані судові рішення у частині визнання об`єктами спільної сумісної власності подружжя його та ОСОБА_1 нежитлової будівлі, загальною площею 335,2 кв. м, по АДРЕСА_2 ; дачного будинку АДРЕСА_3 ; об`єкта будівництва (відпочинковий комплекс) у вигляді будівельних матеріалів та обладнання, які були використані у процесі такого будівництва; визнання за ОСОБА_1 права власності на: 49/100 частки нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 ; 49/100 частки земельної ділянки для обслуговування павільйону, загальною площею 0,0147 га по АДРЕСА_2 ; 1/2 частку дачного будинку НОМЕР_3 ; 1/2 частку земельної ділянки, площею 0,2719 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4621286100:04:000:0022; 1/2 частку об`єкта будівництва (відпочинковий комплекс) у вигляді будівельних матеріалів та обладнання; визнання за ОСОБА_3 права власності на: 51/100 частки нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 ; 1/2 частки дачного будинку НОМЕР_3 й увалити у цій частині нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити у повному обсязі, а саме у частині визнання особистою приватною власністю ОСОБА_3 : нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 ; дачного будинку НОМЕР_3 ; земельної ділянки, площею 0,2719 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 4621286100:04:000:0022; визнання факту припинення шлюбних відносин між подружжям з 15 серпня 2015 року, стягнути з ОСОБА_1 грошову компенсацію за частку у спільному сумісному майні подружжя.