1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

22 червня 2022 року

м. Київ

справа № 607/2547/20

провадження № 61-19363св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ),

заінтересована особа - ОСОБА_2

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яку подав адвокат Бакалець Ігор Гнатович, на постанову Тернопільського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Храпак Н. М., Дикун С. І., Костів О. З.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст скарги

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ), заінтересована особа - ОСОБА_2 .

Свої вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 червня 2020 року у справі № 607/2547/20 задоволено його позов до ОСОБА_2 ; усунуто з боку ОСОБА_2 перешкоди у користуванні та розпорядженні належним йому на праві приватної власності майном - автомобілем марки «YUELIN - NJ-1028DB» та 1/2 частиною гаражу № НОМЕР_1 , розташованого у АДРЕСА_1.

На підставі виконавчого листа від 03 вересня 2020 року № 607/2547/20, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, головний державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби (далі - ДВС) Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) відкрив виконавче провадження ВП № 63048283, а 19 листопада 2020 року -виніс постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження з посиланням на пункт 11 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та скасував заходи примусового виконання судового рішення. При цьому, всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» вказана постанова не була направлена на його адресу.

При винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець вважала, що судове рішення неможливо виконати без участі боржника ОСОБА_2 .

Проте, на його думку, державним виконавцем не проведено об`єктивного, неупередженого та справедливого виконання судового рішення, зокрема не було оголошено спірний автомобіль у розшук, з метою його повернення законному власнику, що, у свою чергу, не потребує участі боржника ОСОБА_2 .

Посилаючись на те, що винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 19 листопада 2020 року ВП № 63048283 порушує його права, як стягувача у виконавчому провадженні, просив:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кузь Т. С. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 19 листопада 2020 року ВП № 63048283;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про закінчення виконавчого провадження від 19 листопада 2020 року ВП № 63048283.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 липня 2021 року у складі судді Сливка Л. М. скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кузь Т. С. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 19 листопада 2020 року ВП № 63048283.

Скасовано постанову старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про закінчення виконавчого провадження від 19 листопада 2020 року ВП № 63048283.

Суд першої інстанції виходив із того, що державним виконавцем при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження не вжито достатніх заходів, передбачених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», для зобов`язання боржника вчинити дії, спрямовані на виконання судового рішення. Зокрема, державним виконавцем не надано доказів про те, що при здійсненні виконавчого провадження нею вчинялись виконавчі дії у спосіб та в порядку, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», направлені на повне та безумовне виконання судового рішення. З огляду на відсутність доказів щодо того, що державним виконавцем вжито усіх можливих заходів для виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 63048283, суд дійшов висновку про передчасність винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року за наслідками розгляду апеляційної скарги відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 липня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд виходив із того, що державним виконавцем під час примусового виконання виконавчого листа № 607/2547/20, виданого 03 вересня 2020 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, дотримано порядок виконання рішень немайнового характеру, який передбачений нормами статей 63-67 Закону України «Про виконавче провадження».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бакалець І. Г. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі судове рішення місцевого суду.

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні скарги.

Незважаючи на направлення органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, державний виконавець зобов`язаний був вживати заходів примусового виконання рішення. На даний час виконавче провадження ВП № 63048283 з виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 червня 2020 року закрито, а у відкритті кримінального провадження на підставі повідомлення державного виконавця - відмовлено.

За таких обставин, ОСОБА_1 , будучи власником спірного майна на підставі судового рішення, не має до нього доступу і не може користуватись та розпорядитися на свій розсуд власністю.

Доводи інших учасників справи

Відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ) подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області справу № 607/2547/20 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ), заінтересована особа - ОСОБА_2 .

Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2022 року справу № 607/2547/20 призначено до судового розгляду.

Обставини справи

Суди встановили, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 червня 2020 року, ухваленого у справі № 607/2547/20, задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном. Усунуто з боку ОСОБА_2 перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 належним йому на праві приватної власності майном - автомобілем марки «YUELIN - NJ-1028DB», 01 січня 2005 року випуску, об`єм двигуна 3707 куб. см, шляхом повернення ОСОБА_1 автомобіля, ключів від замка запалювання до нього, а також Ѕ частиною гаражу № НОМЕР_1 , розташованого у АДРЕСА_1, шляхом повернення ОСОБА_1 дублікатів ключів від гаражу.

На виконання вказаного рішення суду 03 вересня 2020 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист № 607/2547/20, який поданий стягувачем для виконання до Тернопільського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

15 вересня 2020 року головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Семенчук К. І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63048283 з примусового виконання виконавчого листа № 607/2547/20, виданого 03 вересня 2020 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про усунення з боку ОСОБА_2 перешкод у користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 належним йому на праві приватної власності майном. Зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

28 жовтня 2020 року на адресу відділу ДВС надійшло пояснення від боржника, що рішення суду не виконано, оскільки нею подано заяву до Тернопільського міськрайонного суду про його перегляд.

29 жовтня 2020 року державним виконавцем за невиконання рішення без поважних причин складено акт та винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, визначеному частиною першою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», в сумі 1 700,00 грн на користь держави, а також зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів і попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду, копію постанови направлено боржнику.

12 листопада 2020 року старшим державним виконавцем складено акт, що вказане рішення суду не виконано, за повторне невиконання без поважних причин боржником рішення, 18 листопада 2020 року винесено постанову про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі, визначеному частиною другою статі 75 Закону України «Про виконавче провадження», в сумі 3 400,00 грн на користь держави й 19 листопада 2020 року надіслано повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення до органу досудового розслідування.

Окрім того, у цей же день (19 листопада 2020 року), керуючись пунктом 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець Тернопільського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кузь Т. З. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 63048283 з примусового виконання виконавчого листа № 607/2547/20, виданого 03 вересня 2020 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області закінчити; припинена чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження постанови Тернопільського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року є посилання заявника на порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Таким чином, звертаючись до суду зі скаргою, сторона виконавчого провадження зобов`язана обґрунтувати порушення її прав та свобод із посиланням на конкретні рішення, дії або бездіяльність державного виконавця (інших посадових осіб) та вказати, у чому саме полягає таке порушення.


................
Перейти до повного тексту