Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 607/11426/16
провадження № 61-9469св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: споживчий кооператив «Олімпія Б», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 травня 2020 рокуу складі колегії суддів: Дикун С. І., Парандюк Т. С., Щавурської Н. Б.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до споживчого кооперативу «Олімпія Б» (далі - СК «Олімпія Б»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання недійсним договору дарування, визнання незаконним та скасування свідоцтва, визнання права власності на майно та витребування його з незаконного володіння.
Позов мотивовано тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 лютого 2011 року за ОСОБА_1 визнано майнові права на 20,5 кв.м. вбудованої критої стоянки для автомобіля № 3 проектною загальною площею 20,5 кв.м. та на 20,71 кв.м. двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Внаслідок банкрутства приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» у 2010 році його дольовиками, у тому числі позивачем, було створено СК «Олімпія Б» з метою завершення будівництва будинку, і позивача прийнято в члени цього кооперативу. Майнові права на повністю оплачену вбудовану криту стоянку для автомобіля № 3 та оплачених 20,71 кв.м. квартири внесено у статутний фонд кооперативу. В подальшому він сплачував членські та пайові внески в кооператив на будівництво і загалом оплатив 36,41 кв.м. від загальної площі квартири.
У грудні 2014 року позивач звернувся до голови СК «Олімпія Б» з метою здійснення останніх пайових платежів за добудову будинку та членських внесків, на що йому повідомлено, що його виключено з членів кооперативу, а квартира продана іншій особі. З метою поновлення в членах кооперативу позивач звернувся до суду з позовом, в ході розгляду якого йому стало відомо про незаконну передачу закріпленого за ним майнового паю (квартири) двічі протягом шести місяців після незаконного виключення його 06 квітня 2014 року з членів кооперативу.
Позивач вважав, що такими діями та правочинами відповідачів після виключення його з членів кооперативу було порушене його виключне право на відчуження належного йому майна, що припадає на внесений ним пай у статутний фонд кооперативу, яке закріплене пунктом 9.5 Статуту СК «Олімпія Б».
Ураховуючи викладене, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 просив; визнати недійсним рішення загальних зборів членів СК «Олімпія Б» від 12 квітня 2014 року про закріплення за ОСОБА_2 належного йому майнового паю в кооперативі - двокімнатної квартири АДРЕСА_2 ; визнати недійсним договір дарування зазначеного майнового паю, укладеного 12 квітня 2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; визнати недійсним рішення загальних зборів СК «Олімпія Б» від 12 квітня 2014 року про прийняття ОСОБА_6 в члени кооперативу; визнати недійсним рішення загальних зборів СК «Олімпія Б» від 17 серпня 2014 року про затвердження ОСОБА_6 у списку членів кооперативу, переданого у Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції для отримання права власності на квартиру; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_3 , виданого ОСОБА_7 22 листопада 2014 року; визнати за ОСОБА_1 право власності на двокімнатну квартиру ; 42 загальною площею 68,8 кв.м. в буд.
АДРЕСА_4 , витребувавши її з володіння ОСОБА_4 ; визнати за ОСОБА_1 право власнсоті на стоянку для автомобіля № 3 загальною площею 20,5 кв.м. в житловому будинку
АДРЕСА_4 .
Справа розглядалась судами неодноразово.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що права позивача не є порушеними, оскільки процедура виключення ОСОБА_1 із членів кооперативу була дотримана, що підтверджується рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 04 серпня 2016 року. При цьому, місцевий суд зазначив про те, що позивач, будучи членом кооперативу, був наділений, як правами так і обов`язками і повинен був цікавитись перебігом подій в кооперативі, не допускати виникнення заборгованості зі сплати платежів, розмір яких встановлено рішенням зборів.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 18 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_8 задоволено частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 18 липня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що вирішуючи спір, суди не з`ясували фактичні обставини по справі, що мають значення для правильного вирішення справи, не встановлювали наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, у зв`язку з чим помилково зосередилися на виключенні позивача із членів СК «Олімпія Б».
Повторний розгляд справи
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від
13 листопада 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що судом не встановлено порушення права ОСОБА_1 , як члена кооперативу, оскільки спірним рішенням загальних зборів від 12 квітня 2014 року, не доведено відчуження саме майна позивача, що припадає на внесений ним пай; позивачем обрано неправильний спосіб захисту його цивільного права, оскільки виникнення права власності на новостворений об`єкт нерухомості на підставі судового рішення за особою інвестором нормою статті 331 ЦК України не передбачено; позивачем не доведено, що при укладенні спірного договору дарування не було дотримано вимог законодавства щодо його форми.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 18 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від
13 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Визнано незаконним рішення загальних зборів членів СК «Олімпія Б» від
12 квітня 2014 року про закріплення за ОСОБА_2 для виплати та отримання у власність майнового паю в кооперативі - двокімнатної квартири АДРЕСА_5 .
Визнано недійсним договір дарування майнового паю, укладеного 12 квітня
2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Визнано незаконними: рішення загальних зборів членів СК «Олімпія Б» від
12 квітня 2014 року про прийняття ОСОБА_6 в члени СК «Олімпія Б»; рішення загальних зборів членів СК «Олімпія Б» від 17 серпня 2014 року про затвердження ОСОБА_6 у списку членів СК «Олімпія Б», переданого у відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції для отримання права власності на квартиру; визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22 листопада 2014 року - квартиру АДРЕСА_3 , виданого ОСОБА_7 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 із СК «Олімпія Б», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 2 296,67 грн судового збору із кожного.
Частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив із того, що саме позивач ОСОБА_1 , у розумінні пункту 9.5 статуту СК «Олімпія Б», мав право відчужити кооперативу або іншій особі свій пай, а не сам кооператив. А тому суд зробив висновок, що порушені права позивача підлягають відновленню шляхом визнання незаконним рішення загальних зборів членів СК «Олімпія Б» від 12 квітня 2014 року про закріплення за ОСОБА_2 для виплати та отримання у власність майнового паю в кооперативі - двокімнатної квартири АДРЕСА_5 . У зв?язку з цим підлягають визнанню недійсним похідний від цього рішення правочин - договір дарування майнового паю, укладеного 12 квітня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 та визнанню незаконними взаємопов`язані і такі, що прийняті на основі незаконного рішення СК «Олімпія Б» від 12 квітня 2014 року: рішення загальних зборів членів СК «Олімпія Б» від 12 квітня 2014 року про прийняття ОСОБА_6 в члени СК «Олімпія Б»; рішення загальних зборів членів споживчого кооперативу «Олімпія Б» від 17 серпня 2014 року про затвердження ОСОБА_6 у списку членів СК «Олімпія Б», переданого у відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції для отримання права власності на квартиру; а також визнанню недійсним і скасуванню свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22 листопада 2014 року - квартиру АДРЕСА_3 , виданого ОСОБА_7 .
Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння, суд зазначив, що позивач неповно виконав зобов`язання за договором про дольову участь у будівництві, а відтак суд не може захистити порушене право саме у спосіб визнання за позивачем права власності на спірне майно та витребування його з незаконного володіння.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
24 червня 2020 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 травня 2020 року та залишити в силі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від
13 листопада 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції правильно констатовано відсутність порушення прав позивача як члена кооперативу, оскільки не доведено відчуження саме майна позивача, що припадає на внесений ним пай.
Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: статей 203, 215 ЦК України, статті 12 Закону України «Про кооперацію».
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
01 грудня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.