ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2022 року
м. Київ
справа № 160/6614/20
адміністративні провадження №К/9901/19806/21, № К/9901/19870/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року (у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.),
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного з позовом до Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Дніпропетровської області, в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №123 від 02 квітня 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора";
визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області №411к від 30 квітня 2020 року про звільнення позивача з посади прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури;
поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури;
стягнути з прокуратури Дніпропетровської на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 15 травня 2020року по день фактичного винесення рішення.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що в оскаржуваному наказі про звільнення позивачки не зазначено конкретної законодавчої підстави для її звільнення, в той час, як пункт 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру", на який міститься посилання у спірному наказі, як на підставу звільнення, передбачено дві окремі підстави для звільнення прокурора, які відокремлені сполучником "або", що покладає на роботодавця обов`язок щодо зазначення в наказі про звільнення конкретної підстави, визначеної цією нормою закону; водночас, станом на день звільнення позивача були відсутні всі передбачені пунктом 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" підстави для звільнення, оскільки реорганізація або ліквідація органів прокуратури місця не мала, а відбулося фактично перейменування органу прокуратури; скорочення посади, яку обіймла позивач до звільнення, також не проводилось, а прокуратура Дніпропетровської області не перебувала у стадії ліквідації або реорганізації.
3. Закон України №113-ІХ від 19.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі Закон №113-ІХ), на підставі якого проведено атестацію, на переконання позивачки, є таким, що суперечить Конституції України, а форма заяви про участь в атестації, яку позивача, за її твердженням, змусили подати, суттєво обмежує її права та свободи, в тому числі гарантовані статтею 43 Конституції України та статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Також позивач наголошувала, що рішення про її звільнення відповідач прийняв під час тимчасової непрацездатності.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
4. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 у задоволені позову відмовлено.
5. Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції, окрім іншого, дійшов висновку, що оскільки юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру", є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором регіональної прокуратури, то спірний наказ Прокуратури Дніпропетровської області виданий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання наказу Прокуратури Дніпропетровської області від 30.04.2020 №411-к протиправним та скасування відсутні, оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про скасування наказу про звільнення, то в цій частині позовні вимоги задоволенню також не підлягають.
6. Судом першої інстанції також зазначалось, що ОСОБА_1 подано заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію від 15.10.2019 року на адресу Генерального прокурора, зі змісту якої слідує, що позивач погодився та ознайомився з умовами та процедурами проведення атестації, визначеними у Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженому наказом Генерального прокурора; позивач усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого етапу атестації, передбаченого Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-IX, позивача буде звільнено з посади прокурора; при цьому, судом під час розгляду справи не встановлено наявності примусу відносно позивача стосовно написання вказаної заяви, доказів зворотного позивачем не надано.
7. Крім того, суд першої інстанції зауважував, що з матеріалів справи встановлено та підтверджується змістом оскаржуваного рішення, що ОСОБА_1 визнана такою, що неуспішно пройшла атестацію саме через не набрання останньою прохідного балу за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, а, отже, жодна інформація від фізичних та юридичних осіб (у тому числі анонімна), яка б могла свідчити про невідповідність позивача критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, при прийнятті цього рішення відповідачем-2 до уваги не бралася, не досліджувалася та не була покладена в обґрунтування цього рішення.
8. Суд першої інстанції вказував, що встановлено та матеріалами справи підтверджено, а також фактично не заперечується самим позивачем, що ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрала 63 бали, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, встановленого пунктом 4 розділу ІІ Порядку №221, суд дійшов висновку про обґрунтованість, мотивованість та законність прийнятого оскаржуваного рішення, відповідно до якого ОСОБА_1 не була допущена до проходження наступних етапів атестації та визнана такою, що неуспішно пройшла атестацію, а, отже, про відсутність підстав для визнання цього рішення протиправним та його скасування.
9. Доводи позивача щодо відсутності у спірному наказі про звільнення №411к від 30.04.2020 конкретної законодавчої підстави для її звільнення, передбаченої пунктом 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру, суд першої інстанції визнав безпідставними, оскільки, Закон №113-IX пов`язує звільнення з посади прокурора на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" не з рішенням про ліквідацію чи реорганізацію органу прокуратури або зі скороченням кількості прокурорів органу прокуратури, а, насамперед, з неуспішним проходженням прокурором атестації, яка є складовою частиною процесу реформування органів прокуратури, введеного Законом №113-IX з дня набрання ним чинності.
10. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Дніпропетровської області №411к від 30.04.2020 про звільнення позивача з посади прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури;
поновлено позивача на посаді прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Дніпропетровської обласної прокуратури;
стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 15 травня 2020 року по день фактичного винесення рішення, а саме по 27 квітня 2021 року у розмірі 259 824 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
11. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зазначав, що скорочення посади, яку займала позивачка, а також ліквідація підрозділу, в якому працювала позивачка станом на дату звільнення з посади не мали місця, реорганізація прокуратури Дніпропетровської області, згідно передбаченим законом порядком, не здійснювалась, відсутні ознаки ліквідації та реорганізації органу прокуратури, в якому позивачка обіймала посаду, станом на день звільнення з посади, а тому посилання у наказі про звільнення на положення пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" є хибними.
12. Разом з тим, на думку суду апеляційної інстанції, посилання в оскаржуваному наказі на пункт 9 частини 1 статті 51 Закону N 1697-VII, як підставу для звільнення, в нормі п. п. 2 п. 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону N 113-IX, вказує на обов`язкову необхідність сукупності двох юридичних фактів для прийняття рішення про звільнення: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури; ліквідацію чи реорганізацію органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або скорочення частини кількості прокурорів органу прокуратури; з наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо невідповідності наказу про звільнення позивачки вимогам Закону України "Про прокуратуру".
13. Окрім того, суд апеляційної інстанції вказував, що законодавством не передбачено надання особою згоди на своє звільнення наперед, на майбутнє, вимога надати таку згоду прямо суперечить нормам Конституції України, а вимога надати згоду на використання щодо себе можливо анонімної інформації, яка б не вимагала додаткового офіційного підтвердження, прямо суперечить статті 32 Конституції України, адже Законом №113 надання такої згоди з боку прокурора не передбачено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
14. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції Офіс генерального прокурора (далі - касатор-1) та Дніпропетровська обласна прокуратура (касатор-2) звернулись до Верховного Суду із касаційними скаргами (№К/9901/19806/21 та №К/9901/19870/21 відповідно), в яких відповідачі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2020.
15. Як на підставу касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у даній справі касатор-1 зазначає пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, а саме застосування судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №П/9901/101/18, постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №826/12916/15, від 06 березня 2019 року у справі №824/424/16-а, від 13 березня 2019 року у справі №826/751/16, від 27 червня 2019 року у справі №826/5732/16, від 26 липня 20219 року у справі №826/8797/15, від 09 жовтня 20219 року у справі № П/811/1672/15, від 12 вересня 20219 року у справі №821/3736/15-а, від 22 жовтня 2019 року у справі №816/584/17, від 15 квітня 2020 року у справі №826/5596/17, від 19 травня 2020 року у справі №9901/226/19, від 07 липня 2020 року у справі №811/952/15 щодо застосування статті 235 КЗпП України.
16. Як на підставу касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у даній справі касатор-2 зазначає пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, а саме застосування судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №200/13482/19-а.
17. Крім цього, касатор-2 посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначаючи, що станом на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №113-ІХ щодо визначеного цим Законом імперативу про можливість переведення прокурорів до Офісу Генерального прокурора лише разі успішного проходження атестації, пункту 9 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №113-ІХ, на підставі якого затверджено Порядок №221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим Порядком, пункту 13 цього розділу Закону України №113-ІХ щодо визначення переліку етапів атестації прокурорів, пункту 17 щодо повноважень кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації, а також щодо застосування пп.2 пункту 19 Закону України №113-ІХ, як визначеної цим Законом підстави для звільнення прокурорів.
18. Обґрунтовуючи подані касаційні скарги, скаржники, окрім іншого зазначають, що чітко визначеним нормою закону юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі пункту 9 частини 1статті 51 Закону України "Про прокуратуру", у даному випадку є не завершення процесу ліквідації чи реорганізації органу прокуратури чи завершення процедури скорочення чисельності прокурорів органу прокуратури, а виключно настання події - рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором.
19. Крім того, касатори вважають, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про порушення принципу юридичної визначеності при звільненні прокурора на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" без зазначення одного з юридичних фактів, перелічених у цій нормі, у зв`язку з яким відбулося звільнення, оскільки позивача звільнено на підставі пункту 9 частини 1статті 51 Закону України "Про прокуратуру" в порядку, передбаченому пунктом 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, тобто у зв`язку з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження ним атестації; пунктом 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ сформульований чітко, однозначно та не допускає множинності тлумачення щодо правових наслідків для прокурорів, які не виконають обов`язок пройти атестацію, передбачену пунктами 7-18 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ.
20. До Верховного Суду надійшли відзиви на зазначені касаційні скарги, в яких позивач просить залишити без змін постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021, а касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Дніпропетровської обласної прокуратури без задоволення.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
21. Касаційна скарга Офісу Генерального прокурора до Верховного Суду надійшла 31 травня 2021 року.
22. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2021 визначено склад колегії суддів: Жук А.В. - головуючий суддя, судді: Єресько Л.О., Мартинюк Н.М.
23. Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі №160/6614/20 (№К/9901/19806/21).
24. Касаційна скарга Дніпропетровської обласної прокуратури до Верховного Суду надійшла 31 травня 2021 року.
25. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.05.2021 визначено склад колегії суддів: Жук А.В. - головуючий суддя, судді: Єресько Л.О., Мартинюк Н.М.
26. Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі №160/6614/20 (№К/9901/19870/21).
27. Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2022 касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Дніпропетровської обласної прокуратури об`єднано в одне касаційне провадження, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
28. Судами попередніх інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 19.02.1996 по 14.05.2020 працювала на різних посадах в органах Прокуратури Дніпропетровської області, в тому числі з 26.04.2016 на посаді прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Дніпропетровської області, що підтверджується записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 та наказом Прокуратури Дніпропетровської області від 26.04.2016№496к, копії яких долучено до матеріалів справи/
29. 15 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подано заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
30. Рішенням Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №123 від 02.04.2020 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" прокурор відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1, у зв`язку із тим, що остання за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрала 63 бали, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, не була допущена до проходження наступних етапів атестації та визнана такою, що неуспішно пройшла атестацію (а.с.57).
31. Наказом Прокуратури Дніпропетровської області №411к від 30.04.2020 відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 Закону України "Про прокуратуру", п.п.2 п.9 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" ОСОБА_1 звільнена з посади прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 14 травня 2020 року із зазначенням у якості підстави рішення кадрової комісії №1.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
32. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
34. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
35. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).
36. Статтями 2, 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) закріплено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
37. Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
38. Статтею 4 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
39. Законом України "Про прокуратуру" забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
40. Законом України від 19.09.2019 № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (діє з 25 вересня 2019 року) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону України "Про прокуратуру" були внесені зміни.
41. Статтею 14 Закону України "Про прокуратуру" у зв`язку із внесенням до неї змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури.
42. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України "Про прокуратуру" кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури".
43. У тексті Закону України "Про прокуратуру" слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно словами "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".
44. Згідно з пунктами 6, 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
45. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (пункт 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури").
46. Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
47. Згідно з пунктом 11 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
48. Пунктом 14 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
49. Відповідно до пункту 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.
Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.
50. Зі змісту пункту 19 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" випливає, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом обіймають посади в Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї з таких підстав: 1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію; 2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури; 3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію; 4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.
51. На виконання вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок № 221).