ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2022 року
м. Київ
справа № 821/2942/15-а
адміністративне провадження № К/9901/26477/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Чумаченко Т.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.11.2015 року (суддя Хом`якова В.В.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016 року (головуючий суддя Кравченко К.В., судді: Лук`янчук О.В., Градовський Ю.М.)
у справі № 821/2942/15-а
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, -
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, податковий орган) в якому просила (з урахуванням уточнення) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а також рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску та вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску.
Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 27.11.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016 року, адміністративний позов задовольнив.
Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 06.07. 2014 року №0002361703, №0002431703, №0002411703, №0002401703, №0002421703.
Визнав протиправними та скасував рішення від 08.09.15 року №0002381703, яким застосовано штрафні санкції за заниження розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.09.15 року №Ф-0002371703 щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Податковий орган наполягає на правомірності визначення податкових зобов`язань.
Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу податкового органу від позивача на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена документальна планова виїзна перевірка позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період 2012-2014 роки, за результатами якої складено акт від 20.06.2015 року № 211/21-03-17-03/ 290403404 .
Висновками акта перевірки, зокрема, встановлено порушення:
- п. 14.1.27 п.14.1 ст.14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 85 252,51 грн;
- п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в наслідок чого занижено суму єдиного внеску з чистого оподаткованого доходу на загальну суму 141 078,59 грн;
- п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в наслідок чого:
-завищено суму залишку від`ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) на 45 918 грн;
-занижено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів (рядок 23.2) на 33 223 грн;
-завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних періодів (рядок 23.2) на 295 698 грн;
- п. 188.1 ст.188 п. 187.1 ст.187п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: заниження податку на додану вартість за 2012-2014 роки на загальну суму на загальну суму 39 113 грн.
За результатами перевірки податковим органом 06.07.2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0002361703, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 106 565,64 грн, з яких 85 252,51 грн за основним платежем та за штрафними санкціями 21313,13 грн,
- № 0002401703, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 33 223 грн.
- № 0002411703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 295 698 грн та застосовано штрафні санкції на суму 147 849 грн,
- № 0002421703, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 45 912 грн,
- № 0002431703, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 58 669,50 грн, з яких за основним платежем 39 113 грн та за штрафними санкціями 19 556,50 грн.
Також 08.09.2015 року прийнято рішення № 0002381703 про застосування штрафу по єдиному внеску в сумі 13 778,35 грн та вимогу Ф-0002371703 щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування 141 078,59 грн.
За приписами частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновки податкового органу щодо заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 85 252,51 грн, ґрунтуються на фактах заниження позивачем загального оподатковуваного доходу на суму 514 745 грн з наступних причин:
- позивачем не включено до складу валового доходу суми виручки по касовим апаратам на загальну суму 11 389,75 грн;
- позивачем не включено до складу валового доходу суми повернення коштів на банківський рахунок на загальну суму 15 146,03 грн у 2013 році;
- позивачем занижена база оподаткування вартості оренди приміщень, які надавались позивачем в суборенду, на загальну суму 488 209,20 грн.
Інших порушень, які б вплинули на прийняття податкового повідомлення-рішення №0002361703 за актом перевірки не встановлено та в касаційній скарзі не наведено.
Ці ж порушення стали також підставою для донарахування позивачу спірною вимогою від 08.09.2015 року №Ф-0002371703 єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
В свою чергу, порушення у вигляді заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість, на думку відповідача, полягає в наступному: