ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2022 року
м. Київ
справа № 744/315/16-к
провадження № 51- 5915 км 21
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 17 вересня 2021 року, якою залишено без змін вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11 лютого 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) за № 12014270230000085, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки і мешканки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 Кримінального кодексу України (далі – КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11 лютого 2021 року ОСОБА_6 визнано невинуватою в пред`явленому обвинуваченні та виправдано за ч. 2 ст. 140 КК у зв`язку з недоведеністю того, що в її діях є склад цього кримінального правопорушення.
Цим вироком залишено без розгляду цивільні позови ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до Комунального некомерційного підприємства «Семенівська центральна районна лікарня» (далі – Лікарня) про відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 обвинувачувалася в тому, що вона, обіймаючи посаду завідуючої гінекологічного відділення зазначеної Лікарні, будучи медичним працівником зі спеціальною освітою, неналежно виконала свої професійні обов`язки внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки.
06 березня 2013 року ОСОБА_6 , перебуваючи в зазначеній Лікарні, розташованою на АДРЕСА_2 , приймаючи пологи в ОСОБА_9 , під час виникнення ускладнень у пологах – вторинної слабкості пологової діяльності, порушуючи вимоги клінічних протоколів «Ведення нормальних пологів», «Аномалії пологової діяльності», неналежно виконала свої професійні обов`язки через недбале до них ставлення, а саме не вчинила дій, які зобов`язана була вчинити: не здійснила правильної оцінки своїх дій з подальшим переглядом тактики ведення пологів шляхом проведення кесаревого розтину і продовжила проводити пологову стимуляцію. Внаслідок зазначених дій ОСОБА_6 новонародженому ОСОБА_10 були спричинені тяжкі наслідки у вигляді раннього органічного ураження нервової системи, що є пологовою травмою.Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 140 КК.
Виправдовуючи обвинувачену ОСОБА_6 , районний суд зазначив у вироку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_6 такого обов`язкового елементу суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК, як вина у формі умислу прямого чи не прямого або ж необережності, зокрема, як у виді злочинної самовпевненості, так і у виді злочинної недбалості, що свідчить про недоведеність наявності в діях обвинуваченої ОСОБА_6 складу цього злочину.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 17 вересня 2021 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило ухвалити стосовно ОСОБА_6 законне й обґрунтоване рішення.
Зазначає, що апеляційний суд, порушуючи вимоги статей 370, 404, 409, 419 Кримінального процесуального кодексу країни (далі – КПК), не перевірив доводів апеляційної скарги сторони обвинувачення і не навів мотивів їх відхилення, зокрема, не врахував показань свідка лікаря-анестезіолога ОСОБА_11 щодо не проведення консиліуму за його участю та участю лікарів ОСОБА_12 і ОСОБА_6 , а також показань експерта ОСОБА_13 про те, що освіта ОСОБА_6 дозволяла їй проводити пологи, при цьому остання не внесла відповідних записів у медичну документацію щодо іншої тактики проведення пологів ОСОБА_14 , на чому наполягав лікар ОСОБА_12 , не погоджуючись із лікарем ОСОБА_6 .
Крім того, прокурор вказує на те, що в апеляційній скарзі ставилося питання про повторний допит експерта ОСОБА_13 з метою роз`яснення та усунення протиріч у висновку комісійної судово-медичної експертизи від 15 травня 2020 року № 25,26/18, а саме у відповідях на питання, врахованих судом першої інстанції на підтвердження невинуватості ОСОБА_6 , однак указаний експерт не був допитаний у суді апеляційної інстанції в зв`язку з його смертю.
Водночас, апеляційний суд 07 липня 2021 року без належних мотивів відмовив у задоволенні повторного клопотання про допит іншого експерта ОСОБА_15 , яка брала участь у складанні висновку згаданої експертизи та надавала показання в суді першої інстанції. Така відмова суду в задоволенні клопотання, на думку прокурора, позбавила можливості сторону обвинувачення отримати роз`яснення висновку експертизи, наданого стороною захисту, чим було порушено вимоги ст. 22 КПК, а саме здійснення кримінального провадження на основі змагальності.
При цьому прокурор вказує, що у висновку експерта від 15 травня 2020 року № 25,26/18 не наведено відповідей того, яким чином існуюча в медичних закладах (лікарнях) практика виклику більш досвідчених фахівців із метою надання кваліфікаційної допомоги у складних ситуаціях співвідноситься з вимогами чинного законодавства у сфері охорони здоров`я, зокрема в частині того, чи продовжила ОСОБА_6 виконувати обов`язки лікуючого лікаря після прибуття більш досвідченого лікаря ОСОБА_12 та чи повинна була безумовно виконувати вказівки цього лікаря щодо продовження стимулювання пологів замість проведення кесаревого розтину у разі проведення таких пологів останнім.
У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_6 просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду щодо неї – без змін. Вважає рішення апеляційного суду законним та обґрунтованим, а касаційну скаргу безпідставною. Зазначає, що в конкретній ситуації 06 березня 2013 року не мала можливості надати потерпілій належну медичну допомогу, адекватну фактичним обставинам, а відсутність такої можливості, на її думку, виключає існування лікарської помилки в її діях.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу прокурора, просив її задовольнити, ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд кримінального провадження, але в судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права оцінювати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення кримінального процесуального закону.
До компетенції касаційного суду не входить перевірка обставин, зазначених у ст. 409 КПК, а саме перевірка невідповідності оскарженого рішення фактичним обставинам кримінального провадження, а тому доводи в касаційній скарзі щодо таких обставин не можуть бути предметом розгляду в порядку касаційної процедури.
Разом із тим доводи сторони обвинувачення про ухвалення рішення апеляційного суду з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованими.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За правилами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, а вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 419 КПК визначено, що в мотивувальній частині ухвали повинні міститися короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення першої інстанції, узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Суд апеляційної інстанції, розглядаючи кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 в апеляційному порядку, не дотримався цих вимог кримінального процесуального закону.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор оскаржив в апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_6 , при цьому в апеляційній скарзі він наводив докладні аргументи на обґрунтування своєї думки щодо незаконності вироку суду першої інстанції у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просив скасувати виправдувальний вирок і постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.140 КК, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права займатися медичною діяльністю на строк 2 роки, із застосуванням положень статей 75, 76 КК звільнити від призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік і покласти на неї відповідні обов`язки.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу прокурора, фактично не проаналізував у повному обсязі викладених у скарзі доводів. Зокрема, суд в ухвалі не зазначив доводів прокурора щодо не врахування судом першої інстанції, в тому числі, даних висновку експерта від 10 березня 2016 року № 62, а саме посилання прокурора на зміст п. 8 цього висновку, не вказав доводів про не врахування місцевим судом запису лікаря в резюме пологів про те, що через відсутність умов для проведення кесаревого розтину було вирішено продовжувати пологову стимуляцію потерпілої (т. 6, а.п. 61, 62).
Крім того, апеляційний суд не звернув уваги на доводи прокурора в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції незаконно виправдав ОСОБА_6 без наведення переконливих мотивів, поверхнево та односторонньо підійшов до дослідження обставин вчинення кримінального правопорушення, не врахував доказів сторони обвинувачення, зокрема, показань свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_11 , які повністю узгоджуються з висновками експертів