Постанова
Іменем України
24 червня 2022 року
м. Київ
справа № 700/310/20
провадження № 61-8523св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Наше Зерно Плюс», державний реєстратор Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопа Богдан Анатолійович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Іванишина Олександра Олеговича в інтересах ОСОБА_2 на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року у складі судді Бесараб Н. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Новікова О. М., Бондаренка С. І., Вініченка Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року адвокат Якименко О. В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Наше Зерно Плюс» (далі - ТОВ «Наше Зерно Плюс»), державного реєстратора Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А. про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання вчинити певні дії.
Позов мотивував тим, що ОСОБА_1 19 липня 2019 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із клопотанням у якому просив надати йому дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0362.
Зазначене клопотання, яке підписано його представником за довіреністю ОСОБА_3 , зареєстровано в Головному управлінні Держгеокадастру у Черкаській області 30 липня 2019 року за вх. № С-5513/0/94-19.
За результатами розгляду клопотання Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області видало наказ від 16 серпня 2019 року № 23-3040/14-19-СГ «Про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».
Надалі, ОСОБА_1 , через свого представника, уклав договір з сертифікованим інженером-землевпорядником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Після розробки, проєкт землеустрою погоджений експертом державної експертизи Більською С. І. , відповідно до висновку від 08 листопада 2019 року № 15050/82-19.
Через Управління надання адміністративних послуг 16 грудня 2019 року позивач подав заяву до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з проханням затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.
До заяви долучив витяг з Державного земельного кадастру та погоджений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
За результатами розгляду заяви Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області видало наказ від 02 січня 2020 року № 23-54/14-20-СГ, яким відмовило позивачеві у затвердженні проєкту землеустрою та наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7122887600:03:001:0362 у власність з тих підстав, що іншим наказом уже затверджено проєкт землеустрою та передано у власність третій особі цю земельну ділянку.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що 20 січня 2020 року згідно з рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А., індексний номер: 50712017 від 20 січня 2020 року, земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0362, зареєстровано у власність за ОСОБА_2 , номер запису про право власності: 35092774.
Підставою для реєстрації права власності став наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року № 23-6704/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення».
З цієї ж інформаційної довідки позивач дізнався, що державним реєстратором виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопою Б. А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50798569 від 24 січня 2020 року, яким зареєстровано інше речове право: право оренди ТОВ «Наше Зерно Плюс» (код ЄДРПОУ: 43184117) (Орендар) на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0362, номер запису про інше речове право: 35173951.
Підставою для виникнення права оренди зазначено - договір оренди землі б/н від 20 січня 2020 року.
На підставі викладеного позивач просив суд:
1. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року № 23-54/14-20-СГ «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки», яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0362, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність;
2. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року № 23-6704/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення», яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0 га, (кадастровий номер 7122887600:03:001:0362) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області;
3. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А., індексний номер: 50712017 від 20 січня 2020 року, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0362 за ОСОБА_2 та визнати припиненим право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0362, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 січня 2020 року, запис за номером 35092774;
4. Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Наше Зерно Плюс», об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 2,00 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0362, розташована на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області;
5. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А., індексний номер: 50798569 від 24 січня 2020 року, про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0362 за ТОВ «Наше Зерно Плюс» та визнати припиненим право оренди ТОВ «Наше Зерно Плюс» на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0362, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 січня 2020 року, запис за номером 35173954;
6. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження ОСОБА_1 проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0362, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та надання цієї земельної ділянки у власність.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Лисянський районний суд Черкаської області рішенням від 04 лютого 2021 року позов задовольнив частково.
Визнав незаконним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року № 23-54/14-20-СГ «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки», яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розмір земельної ділянки 2,0 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0362, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність.
Визнав незаконним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року № 23-6704/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення», яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0 га, (кадастровий номер 7122887600:03:001:0362) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.
Визнав незаконним та скасував рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А., індексний номер: 50712017 від 20 січня 2020 року, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0362 за ОСОБА_2 .
Визнав недійсним договір оренди землі, укладений 20 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Наше Зерно Плюс», об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 2,0 га, кадастровий номер 7122887600:03:001:0362, що розташована на території Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.
Визнав незаконним та скасував рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Цьопи Б. А., індексний номер: 50798569 від 24 січня 2020 року, про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7122887600:03:001:0362 за ТОВ «Наше Зерно Плюс».
У решті позову відмовив.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням досліджених письмових доказів та послідовності надання заяв громадянами про надання земельної ділянки, дати прийняття і періодичності прийняття оскаржених наказів, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області діяло свідомо недобросовісно, чим порушило права позивача.
Оскільки право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі незаконного правовстановлюючого документа, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку підлягає скасуванню.
З часу внесення запису про скасування державної реєстрації права власності, відповідне право власності вважається припиненим, а тому інші вимоги є передчасними.
Враховуючи, що ОСОБА_2 уклав договір оренди земельної ділянки, як орендодавець, не маючи на неї права, тому є підстави для визнання такого договору недійсним та для скасування державної реєстрації такого права оренди.
Зважаючи на те, що суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, місцевий суд вважав, що позовна вимога про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області видати наказ про затвердження ОСОБА_1 проєкта землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки та надання цієї земельної ділянки у власність, задоволенню не підлягає.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
На рішення місцевого суду адвокат Іванишин О. О. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Черкаський апеляційний суд постановою від 22 квітня 2021 року апеляційну скаргу адвоката Іванишина О. О. в інтересах ОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновком місцевого суду, зазначив, що як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 вчинені визначені земельним законодавством дії, спрямовані на отримання земельної ділянки в порядку безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам, які були послідовними, своєчасними, добросовісними, майже одночасними, та здійснені з дотриманням вимог законодавства.
Проте, поведінка Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області не є добросовісною, з огляду на те, що йому було відомо про наміри отримання спірної земельної ділянки кількох осіб.
Необґрунтовано зволікаючи із розглядом та затвердженням проєкту землеустрою, наданого позивачем на затвердження 16 грудня 2019 року, тобто раніше за ОСОБА_2 , яку останній подав 20 грудня 2019 року (т. 1 а. с. 72), Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області безпідставно відмовило ОСОБА_1 у його затвердженні, і в той же час затвердило проєкт щодо цієї земельної ділянки - ОСОБА_2
Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області фактично надало необґрунтовану перевагу у відведенні земельної ділянки ОСОБА_2 , що є порушенням конституційного права на рівність перед законом, гарантованого статтею 24 Конституції України.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування оскаржуваних наказів.
Оскільки ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку (яка є предметом оскаржуваного договору оренди) з порушенням вимог чинного законодавства, і на підставі наказу, який є незаконним, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог у частині визнання оскарженого договору оренди землі недійсним.
У зв`язку із незаконністю наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про передачу у власність земельної ділянки та недійсністю договору оренди землі, для відновлення попереднього становища та повернення земельної ділянки до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 та про державну реєстрацію прав оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ «Наше Зерно Плюс».
Правильне застосування норм права місцевим судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Суд апеляційної інстанції підстав для задоволення апеляційної скарги не встановив.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2021 року до Верховного Суду, адвокат Іванишин О. О. в інтересах ОСОБА_2 , посилаючись неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить:
- скасувати рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції у частині задоволення позову, та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог;
- рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні позову - залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 07 червня 2021 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, зупинив дію рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року до закінчення касаційного провадження, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу адвокат Іванишин О. О. в інтересах ОСОБА_2 , мотивував тим, що суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не правильно застосували норми матеріального права, а саме: статті 116, 118, 122, 186-1 ЗК України.
Не врахували висновки щодо застосування зазначених норм матеріального права, яких у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 27 жовтня 2020 року у справі № 686/24410/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 570/4524/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 472/1282/17, від 04 вересня 2019 року у справі № 527/2036/18, від 06 березня 2019 року у справі № 1640/2594/18, від 24 січня 2020 року у справі № 316/979/18, від 30 серпня 2019 року у справі № 817/586/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц.
ОСОБА_1 у порівнянні з ОСОБА_2 самостійно допустив свідоме зволікання з розробкою та поданням на затвердження свого проєкту, у зв`язку з чим цілком міг очікувати, що спірну ділянку у власність буде надано у власність іншій особі.
Матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_2 першим пройшов всі визначені законом етапи порядку безоплатної приватизації спірної земельної ділянки та ще 24 вересня 2019 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про затвердження погодженого проєкту землеустрою та передачу йому у власність спірної земельної ділянки, тобто отримав легітимні очікування на отримання цієї ділянки у власність.
Вважає, що суди попередніх інстанцій, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, належним чином не дослідивши докази, порушуючи норми процесуального права, дійшли помилкового висновку про набуття ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 першочергового права на отримання у власність спірної земельної ділянки, що ніби то було порушено оскарженими наказами Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.
На його думку, задоволення позовних вимог пред`явлених до державного реєстратора є безпідставним, оскільки останній є неналежним відповідачем.
У червні 2021 року до Верховного Суду адвокат Якименко О. В. в інтересах ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу у якому просив залишити її без задоволення, а оскарженні судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2019 року № 23-3040/14-19-СГ, надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту орієнтовного розміру 2,0 га.
У той же день, наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 16 серпня 2019 року № 23-3010/14-19-СГ надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області за межами населеного пункту орієнтовного розміру 2,0 га.
Згідно з висновком про розгляд проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 08 листопада 2019 року № 1505018219, експертом державної експертизи Більською С. І. погоджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 55,38 гектарів громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованих за межами населеного пункту в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, розробленого на підставі, зокрема наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-3040/14-19-СГ (т. 1 а. с. 17).
Відповідно до висновку про розгляд проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 29 серпня 2019 року № 9465/82-19, експертом державної експертизи Кулик Н. О. погоджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема і ОСОБА_2 , розробленого на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-3010/14-19-СГ (т. 1 а. с. 65).
16 грудня 2019 року через Управління надання адміністративних послуг ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Хижинської сільської ради (за межами населеного пункту) Лисянського району Черкаської області.
Зазначена заява отримана та зареєстрована у Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області 16 грудня 2019 року (т. 1 а. с. 18).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 02 січня 2020 року № 23-54/14-20-СГ, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки кадастровий номер 7122887600:03:001:0362, оскільки наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області затверджено проєкт землеустрою та передано у власність цю земельну ділянку іншій особі (т. 1 а. с. 19).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 28 грудня 2019 року № 23-6704/14-19-СГ, за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 , яку він подав 20 грудня 2019 року (т. 1 а. с. 72), затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 55,38 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області та надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 2,00 га, зокрема рілля площею 2,00 га (кадастровий номер 7122887600:03:001:0362) із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в адміністративних межах Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області.
Державний реєстратор Цьопа Б. А. 20 січня 2020 року зареєстрував право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7122887600:03:001:0362 за ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 73).
ОСОБА_2 та ТОВ «Наше Зерно Плюс» 20 січня 2020 року уклали договір оренди спірної земельної ділянки.(т. 1 а. с. 74-80).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.