Постанова
Іменем України
24 червня 2022 року
м. Київ
справа № 173/3057/19
провадження № 61-2531св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: ОСОБА_3 , державний нотаріус Другої кам`янської державної нотаріальної контори Астахова Ольга Сергіївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 серпня 2020 року у складі судді Багбая Є. Д. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 січня 2021 року у складі колегії суддів Лаченкової О. В., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: ОСОБА_3 , державного нотаріуса Другої кам`янської державної нотаріальної контори Астахової О. С., про розірвання спадкового договору.
Позов мотивувала тим, що є донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
06 листопада 2019 року позивач звернулася у встановлений законом строк до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлого батька.
Проте, отримала постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ОСОБА_4 залишив після себе заповіт на все своє майно на користь іншого спадкоємця та уклав спадковий договір на спадкову квартиру розташовану в АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 .
У квартирі батька позивач виявила зазначені спадковий договір та копію заповіту.
Просила розірвати спадковий договір, оскільки останній не був виконаний відповідачем та його дружиною.
Останні скористалися тим, що батько зловживав спиртними напоями, змусили його скласти зазначений договір та не здійснювали, згідно з умовами договору, матеріальне забезпечення батька, не поховали його на зазначеному в договорі місці, а поховання здійснила саме позивач.
Короткий змістрішення суду першої інстанції
Рішенням від 19 серпня 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у позові відмовив.
Рішення суд першої інстанції мотивував тим, що розірвання спадкового договору є неналежним та ефективним способом захисту цивільних прав, оскільки в цьому випадку, позивач не є стороною спадкового договору та не може обирати такий спосіб захисту як розірвання спадкового договору.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою від 27 січня 2021 року Дніпровський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Постанову суд апеляційної інстанції мотивував тим, що відповідно до частини першої статті 1308 ЦК України, спадковий договір може бути розірвано на вимогу відчужувача або набувача, проте позивач не входить до кола цих осіб. Отже, у цій справі позивач пред`явивши позовну вимогу про розірвання спадкового договору, обрала неналежний спосіб захисту її права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2021 року до Верховного Суду,ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою від 25 лютого 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає застосування судом апеляційної інстанції статті 15, частини другої статті 16, статті 1308 ЦК України у подібних правовідносинах без врахування висновку щодо застосування цих норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 640/5594/17-ц.
Касаційну скаргу мотивувала тим, що з наявних в матеріалах справи висновків поліції, показів свідків, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 (набувач) не виконував умови договору, ухилявся від надання допомоги відчужувачу, який через похилий вік та важку хворобу перебував у безпорадному стані.
На її думку відповідач скористався безпорадним станом відчужувача та викрав у нього пенсійну та кредитну банківські картки, щомісячно знімав з них кошти на власні потреби, чим фактично позбавив ОСОБА_4 засобів до існування, придбання дорогих ліків для лікування від хвороби, яку він отримав при ліквідації аварії на ЧАЕС в травні 1986 року;
порушення умов спадкового договору поєднуються з крадіжкою набувачем майна відчужувача, що є істотним порушенням спадкового договору, а тому висновок судів попередніх інстанцій про не доведення позивачем невиконання набувачем договірних зобов`язань та не надання належних та допустимих доказів на підтвердження наявності істотних порушень договору другою стороною, а також обґрунтування належності обраного способу захисту цивільних прав, є передчасним та таким, що не відповідає наявним в матеріалах справи письмовим доказам в розумінні статті 77 ЦПК України, є порушенням статті 15, частини другої статті 16, частини другої статті 651, статті 1308 ЦК України;
відповідно до положень пункту 4.9. спадкового договору та частини третьої статті 1307 ЦК України контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини.
У квітні 2021 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 13).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 14).
21 травня 2019 року ОСОБА_4 похований дочкою, що підтверджується копією свідоцтва про поховання (а. с. 15).
06 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася у встановлений законом строк до державного нотаріуса Астахової О. С. із заявою про прийняття спадщини після батька.
30 листопада 2019 року позивач отримала постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дій - видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки ОСОБА_4 залишив після себе заповіт на все своє майно на користь іншого спадкоємця та уклав спадковий договір на спадкову квартиру розташовану в АДРЕСА_1 на ім`я відповідача у справі ОСОБА_2 (а. с. 24, 33, 35).
ОСОБА_1 в квартирі батька виявила зазначені спадковий договір та копію заповіту.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.