Постанова
Іменем України
21 червня 2022 року
м. Київ
справа № 465/2561/19
провадження № 61-4417св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на рішення Франківського районного суду м. Львова від 23 вересня 2021 року в складі судді Мартьянової С. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 28 березня 2022 року в складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного про визнання незаконним та скасування рішення житлової комісії про зняття з квартирного обліку та поновлення на квартирному обліку.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 01 серпня 1988 року до 18 травня 2011 року він проходив військову службу на різних посадах у Збройних Силах України, після чого звільнений в запас за станом здоров`я та виключений зі списків військової частини.
З 20 грудня 1992 року він безперервно перебував на квартирному обліку, однак рішенням житлової комісії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 30 листопада 2016 року його знято з квартирного обліку у зв`язку з поліпшенням житлових умов.
Вважає вказане рішення незаконним, оскільки він не отримував від Міністерства оборони України жодного житла, окрім житлового приміщення у гуртожитку для військовослужбовців; правом на безоплатну приватизацію житла він не скористався; його не повідомляли про день і час проведення засідання житлової комісії та не запрошували для надання пояснень; рішення прийнято за його відсутності та не було йому надіслано; житлова комісія не вивчала питання про наявність чи відсутність у нього житла, що є обов`язковою умовою для прийняття рішення про зняття з квартирної черги.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 05 жовтня 2010 року в порядку поділу майна подружжя за ним визнано право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , однак 1/2 частка житла не виділялася, відтак визнання права власності на 1/2 частини квартири без визначення площі не може вважатися поліпшенням житлових умов. На підставі договору дарування від 08 жовтня 2015 року він відчужив свою частку у вказаній квартирі, що не може вважатися штучним погіршенням житлових умов.
З наведених підстав позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у вигляді протоколу від 30 листопада 2016 року № 4 про зняття його з квартирного обліку та зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного в особі її житлової комісії поновити його на квартирному обліку з 20 грудня 1992 року.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 23 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 28 березня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення житлової комісії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, яке оформлене протоколом від 30 листопада 2016 року № 4 засідання житлової комісії відповідача. Зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного з дати перебування на квартирному обліку - 20 грудня 1992 року.
Судові рішення мотивовані тим, що на момент розгляду 30 листопада 2016 року житловою комісією Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного питання про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку останній вже не був власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 у зв`язку із її відчуженням, а був лише її наймачем, що свідчить про безпідставність тверджень відповідача про поліпшення житлових умов позивача саме на момент прийняття вказаного рішення та наявність підстав для зняття його з квартирного обліку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У травні 2022 року Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просила їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статті 35 ЖК України внаслідок штучного погіршення житлових умов особа поновляється на квартирному обліку.
Касаційна скарга мотивована тим, що набувши за рішенням суду у жовтні 2010 року у власність 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , позивач умисно не повідомляв житлову комісію про дані обставини та продовжував перебувати на квартирному обліку до 30 листопада 2016 року. Вказане свідчить про законність рішення житлової комісії про зняття позивача з квартирного обліку.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
з 01 серпня 1988 року до 18 травня 2011 року ОСОБА_1 проходив військову службу на різних посадах у Збройних Силах України, звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я, трудовий стаж становить 22 роки 8 місяців.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 05жовтня 2010 року визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частці у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 та встановлено порядок користування цією квартирою.
08 жовтня 2015 року ОСОБА_1 відчужив належну йому Ѕ частку у квартирі АДРЕСА_1 , уклавши з ОСОБА_3 договір дарування.
30 листопада 2016 року житловою комісією Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного прийнято рішення про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку на підставі пункту 1 статті 40 ЖК України у зв`язку із поліпшенням житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.
Приймаючи таке рішення, житлова комісія виходила з того, що відповідно до рішення Сихівського районного суду м. Львова від 05 жовтня 2010 року ОСОБА_1 поліпшив житлові умови та згідно із договором дарування від 08 жовтня 2015 року здійснив штучне погіршення житлових умов відповідно до статті 35 ЖК України, тому протягом п`яти років не підлягає взяттю на квартирний облік.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.