ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2022 року
м. Київ
справа №340/1665/20
адміністративне провадження № К/9901/33594/21, К/9901/33174/21, К/9901/33614/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційними скаргами Кіровоградської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 (головуючий суддя - Т.М. Кармазина)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2021 (головуючий суддя - Н.П. Баранник, судді - Н.І. Малиш, А.А. Щербак)
та касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2021 (головуючий суддя - Н.П. Баранник, судді - Н.І. Малиш, А.А. Щербак)
у справі № 340/1665/20
за позовом ОСОБА_1
до Кіровоградської обласної прокуратури,
Офісу Генерального прокурора,
Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур
про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кіровоградської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, в якому, з урахуванням уточнення до позовної заяви, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 344 від 09.04.2020 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки», прийняте кадровою комісією №2;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Кіровоградської області від 29.04.2020 № 95к, яким ОСОБА_1 , звільнено з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області на підставі пункту 9 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 30.04.2020;
- поновити позивача в органах прокуратури на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Кіровоградської обласної прокуратури (до перейменування - відділ процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області) або рівнозначній посаді в органах прокуратури України;
- стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу до моменту фактичного поновлення на посаді.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про порушення відповідачами порядку проходження прокурорами атестації, а тому рішення кадрової комісії про неуспішне проходження ним атестації підлягає скасуванню. Вважає наказ про його звільнення протиправним та незаконним, оскільки відсутні підстави, передбачені пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Зазначає, що фактично відбулося перейменування органу прокуратури; скорочення посади прокурора, яку обіймав позивач до звільнення, не проводилось, а прокуратура Кіровоградської області не перебуває у стані ліквідації або реорганізації.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 344 від 09.04.2020 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки». Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Кіровоградської області № 95к від 29.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 30.04.2020. Поновлено ОСОБА_1 в Кіровоградській обласній прокуратурі на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Кіровоградської обласної прокуратури, з 01.05.2020. Стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.05.2020 по 21.04.2021 в розмірі 222 628, 04 грн.
4. При прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення кадрової комісії щодо позивача критеріям обґрунтованості та безсторонності не відповідає, оскільки кадровою комісією не було надано оцінку всім обставинам, що передують прийняттю рішення, до того ж не надано доказів на підтвердження правильності підрахунку кількості балів під час іспиту позивача. Скасовуючи наказ про звільнення, суд першої інстанції виходив з відсутності ознак ліквідації та реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймав посаду.
5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2021 апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора, Кіровоградської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 344 від 09.04.2020 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки». В цій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції змінено, викладено абзац четвертий резолютивної частини рішення у наступній редакції: «Поновити ОСОБА_1 в прокуратурі Кіровоградської області на посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області з 01.05.2020». В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
6. При прийнятті рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення кадрової комісії, оскільки таке містить посилання на нормативно-правові акти, що підтверджують повноваження комісії, підстави та обґрунтування його прийняття - набрання позивачем за результатами складення іспиту меншої кількості балів, ніж прохідний бал для успішного складення іспиту. Також апеляційний суд вказав на помилковість висновків суду першої інстанції щодо необхідності поновлення позивача в органах прокуратури та на посаді рівнозначній тій, яку він обіймав до звільнення
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги Кіровоградської обласної прокуратури
7. Посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, скаржник просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, в частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій залишити в силі.
8. Підставою касаційного оскарження судових рішень вказує пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник вказує, що судами не враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 200/13482/19-а, відповідно до якого саме неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію в силу вимог пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» є підставою для звільнення з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», що є таким самим юридичним фактом як і рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації.Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржник вказує, що станом на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» щодо визначеного цим Законом імперативу про можливість переведення прокурорів до регіональних прокуратур лише у разі успішного проходження атестації; пункту 9 на підставі якого затверджено Порядок № 221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком; пункту 13 щодо визначення переліку етапів атестації прокурорів, пункту 17 щодо повноважень кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації, а також щодо застосування підпункту 2 пункту 19 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» як визначеної цим Законом підстави для звільнення прокурорів.Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги Офісу Генерального прокурора
9. У касаційній скарзі скаржник вказує, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог підлягають скасуванню, у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
10. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник вказує, що судами не враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 200/13482/19-а, відповідно до якого саме неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію в силу вимог пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» є підставою для звільнення з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», що є таким самим юридичним фактом як і рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації.
Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник вказує, що станом на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» як визначеної цим Законом підстави для звільнення прокурорів.
Позиція інших учасників справи
11. Позивач правом на подання відзиву на касаційні скарги не скористався, відсутність якого, відповідно до положень частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_1 .
12. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивачем також подано касаційну скаргу, в якій позивач просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати повністю, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
13. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
14. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач вказує, що на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (саме щодо атестації прокурорів регіональних прокуратур) щодо нечинності наказів про створення кадрових комісій та наказів про внесення змін та відповідно наслідків зазначеного для оцінки правомірності вказаної атестації; щодо відсутності алгоритму адаптивного механізму оцінки відповідей за другим етапом атестації, методики оцінювання, та відповідно, наслідків зазначеного для оцінки правомірності вказаної атестації; щодо відсутності та нечинності наказів щодо програмного забезпечення, апробації, рецензування, відповідно наслідків зазначеного для оцінки правомірності вказаної атестації; щодо необхідності документального підтвердження захисту інформації на етапі проходження тестування та оцінки результатів та щодо необхідності документального підтвердження того, що при проходженні позивачем тестів була забезпечена анонімність та конфіденційність відомостей про конкретну особу, яка проходила тестування; щодо невідповідності Порядку № 221 нормам, зазначеним в пункті 12 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує про незаконність проведення атестації, що позбавляє результати атестації правового змісту та свідчить про безпідставність оскаржуваних рішень та наказу.
Позивач вказує, що у даному випадку належним способом захисту позивача є поновлення останнього на посаді в Кіровоградській обласній прокуратурі.
Позиція інших учасників справи
15. У відзиві на касаційну скаргу Кіровоградська обласна прокуратура з доводами та вимогами касаційної скарги позивача не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Рух касаційних скарг
16. Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора.
17. Ухвалою Верховного Суду від 24.09.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кіровоградської обласної прокуратури.
18. Ухвалою Верховного Суду від 08.11.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
19. Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2022 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
20. ОСОБА_1 проходив службу з 08.06.2010 в органах прокуратури на різних посадах. З 13.02.2016 позивач займав посаду прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області.
21. Верховна Рада України 19.09.2019 ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», яким, зокрема, передбачено обов`язкове проходження атестації чинними працівниками органів прокуратури України.
22. Генеральний прокурор 03.10.2019 видав наказ № 221, яким затверджено Порядок проходження прокурорами атестації.
23. Цей Порядок установив правила та процедуру проведення атестації прокурорів, передбаченої Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».
24. Поряд з іншими нормами Порядок № 221 передбачає, що для проходження атестації працівник прокуратури повинен подати заяву за формою, передбаченою додатком 2 до цього Порядку.
25. 08.10.2019 позивач звернувся до Генерального прокурора із заявою про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
26. За результатами складеного іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап), що відбувся згідно графіку 05.03.2020, ОСОБА_1 набрав 79 балів, що зафіксовано у відомості про результати тестування.
27. Другою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур на засіданні ухвалено рішення № 3 від 05.03.2020 «Про допуск прокурорів до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навичкам з використанням комп`ютерної техніки», яким ОСОБА_1 допущено до наступного етапу - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички.
28. За результатом проходження другого етапу атестації відповідно до відомостей про результати тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 набрав 89 балів.
29. 09.04.2020 Другою кадровою комісією прийнято рішення № 344 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, яким ОСОБА_1 визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію
30. Наказом Прокуратури Кіровоградської області від 29.04.2020 № 95к, з посиланням на статтю 11 Закону України «Про прокуратуру», підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 30.04.2020.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
31. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
32. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).
33. Статтями 2, 5-1 Кодексу законів про працю України закріплено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
34. Відповідно до статті 222 Кодексу законів про працю України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
35. Статтею 4 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
36. Законом України «Про прокуратуру» забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
37. Законом України від 19.09.2019 № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (діє з 25 вересня 2019 року) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону України «Про прокуратуру» були внесені зміни.
38. Статтею 14 Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку із внесенням до неї змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури.
39. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України «Про прокуратуру» кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».
40. У тексті Закону України «Про прокуратуру» слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно словами «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».
41. Згідно з пунктами 6, 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
42. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором пункт 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури»).
43. Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
44. Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
45. Пунктом 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
46. Відповідно до пункту 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.
Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.
47. Зі змісту пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» випливає, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом обіймають посади в Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї з таких підстав:
1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;
2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;
3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;