ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2022 року
м. Київ
справа №120/2399/21-а
адміністративне провадження № К/9901/41356/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року (судді: Сторчак В. Ю., Граб Л.С., Гонтарук В. М.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1), в якому просив:
- визнати протиправними дій щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, враховуючи базовий місяць, який використовувався в січні 2016 року;
- зобов`язати здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року, з урахуванням виплаченої суми.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що йому проведено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року з урахуванням базового місяця 2016 року. На думку позивача, базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення визначено невірно, оскільки пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року.
Тобто січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку №1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що на виконання вимог пункту 3 Постанови № 1013, в січні 2016 року військовослужбовцям Збройних Сил України, в тому числі військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2, здійснено нарахування та виплату додаткових видів грошового забезпечення за грудень 2015 року у підвищеному розмірі. Відтак, для проведення подальшої індексації грошового забезпечення військовослужбовців при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації відповідно до Порядку №1078, як базовий місяць (місяць підвищення) відповідач повинен врахувати січень 2016 року, що передбачено абзацом другим пункту 3 Постанови № 1013. Отже, суд прийшов до висновку про безпідставність доводів позивача, що при нарахуванні та виплаті індексації слід застосовувати місяць останнього перегляду посадового окладу за посадою, яку він займав, тобто січень 2008 року. За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що при нарахуванні та виплаті індексації позивачеві за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року з урахуванням базового місяця 2016 року, відповідач діяв правомірно, у зв`язку з чим адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними дій щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, враховуючи базовий місяць, який використовувався в січні 2016 року;
Зобов`язано здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року, з урахуванням виплаченої суми.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року, у зв`язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України від 01 березня 2018 року №90 «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України». Таким чином, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. Таким чином, з урахуванням пункту 5 Порядку №1078 індексація грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто, січня 2008 року.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі ВЧ НОМЕР_1 указує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Підставою касаційного оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Обґрунтовуючи пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження відповідач зазначає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо визначення базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Позиція інших учасників справи
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 червня 2022 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Військова частина НОМЕР_2 перебуває на усіх видах забезпечення, у т.ч. грошовому, у військової частини НОМЕР_1, відповідно грошове забезпечення нараховувалося та виплачувалося саме останнім.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №107 від 05 червня 2020 року полковника ОСОБА_1 , начальника інженерної служби відділу оперативного (бойового) забезпечення військ штабу Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, звільненого наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 21 квітня 2020 року №16 з військової служби у запас, виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Однак, на час прийняття наказу про виключення позивача із списків особового складу частини, відповідачем протиправно не проведено із позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, що стало підставою для звернення до суду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі №120/3624/20-а адміністративний позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року;
- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року вказане рішення залишено без змін.
На виконання цього рішення суду позивачеві нараховано та виплачено індексацію із урахуванням базового місяця 2016 рік.
У подальшому, позивач звернувся до відповідача в телефонному режимі та просив надати довідку розрахунок нарахованої йому індексації грошового забезпечення, відповідь щодо базового місяця який застосовувався під час проведення розрахунку та проведення розрахунку індексації з урахуванням базового місяця січня 2008 року.
Однак, у відповідь уповноважений представник військової частини у телефонному режимі повідомив позивача, що індексація його грошового забезпечення була нарахована та виплачена із застосуванням базового місяця січня 2016 року, а тому підстав для перерахунку немає.
Не погоджуючись із такими діями відповідача щодо обрання для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення базового місяця (січень 2016 року), позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про визнання дій протиправними в порядку статті 383 КАС України, в якій просив визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року з урахуванням базового місяця "січень 2016 року".
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року у справі №120/3624/20-а, яка набрала законної сили згідно ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2021 року, залишено без задоволення заяву позивача про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1, вчинених на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року в адміністративній справі №120/3624/20-а за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом щодо перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу, а саме 01 січня 2008 року.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII)передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року (надалі - Закон №1282-ХІІ).
Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).