ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2022 року
м. Київ
справа № 428/10548/17
адміністративне провадження № К/9901/34310/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу № 428/10548/17
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.11.2017 (суддя Юзефович І.О.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 (головуючий суддя Арабей Т.Г., судді: Геращенко І.В., Міронова Г.М.),
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі також - відповідач, Управління), в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення розміру та виплати довічного грошового утримання без урахування матеріальної допомоги на оздоровлення за довідкою від 02 лютого 2017 року у сумі 16 000грн та відмови у перерахунку довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсаційних виплат: невикористаної частини щорічної основної відпустки у сумі 30573,00грн, грошової винагороди на час відпустки 1 день у сумі 1280,00 грн, зазначених у довідці від 10.08.2017 №60;
- зобов`язати Управління здійснити позивачці перерахунок довічного грошового утримання з 02 лютого 2017 року з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, вказаної у довідці Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у сумі 16 000,00 грн. та компенсаційних виплат: невикористаної частини щорічної основної відпустки у сумі 30573,00грн, грошової винагороди на час відпустки 1 день у сумі 1280,00 грн, зазначених у довідці від 10.08.2017 №60 та виплатити різницю з урахуванням сплачених сум.
Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Судами встановлено, що рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року №24/0/15-17 позивачка звільнена з посади судді Луганського окружного адміністративного суду у відставку.
Наказом голови Луганського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року №4/С-ос ОСОБА_1 відраховано зі штату суду.
02 лютого 2017 року позивачці призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80 відсотків на підставі положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
16 серпня 2017 року позивачка звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявою про перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 16000,00 грн, зазначеної у довідці Луганського окружного адміністративного суду від 02.02.2017, та компенсаційних виплат: невикористаної частини щорічної основної відпустки у сумі 30573,00грн, грошової винагороди на час відпустки 1 день у сумі 1280,00 грн, зазначених у довідці Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2017 №60, з яких сплачено ЄСВ.
Листом №239/К-4 від 30 серпня 2017 року відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку з посиланням на те, що вказані в заяві виплати не входять до складу суддівської винагороди.
Не погодившись з такою відмовою Управління, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що законодавством, чинним станом на час призначення щомісячного довічного грошового утримання позивачці, так і на час звернення її до пенсійного фонду з відповідною заявою про здійснення перерахунку, було передбачено чіткий перелік складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та відповідно щомісячного довічного грошового утримання судді. Матеріальна допомога на оздоровлення та компенсаційні виплати не входить до складу суддівської винагороди, тому, відсутні правові підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача з урахуванням таких виплат.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В касаційній скарзі зазначає, що чинне законодавство, як загальне, так і спеціальне, відносить до заробітної плати також інші виплати. Так, матеріальна допомога на оздоровлення та грошова компенсація за невикористану відпустку, з яких сплачені страхові внески, відносяться до фонду додаткової заробітної плати, а тому підлягають включенню до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення довічного грошового утримання судді у відставці.