ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2022 року
м. Київ
справа № 360/5239/19
адміністративне провадження № К/9901/6902/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу №360/5239/19
за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання недійсними та скасування наказів, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року (суддя Захарова О.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року (головуючий суддя Міронова Г.М., судді: Арабей Т.Г., Геращенко І.В.),
ВСТАНОВИВ:
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі також - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Луганській області (далі також - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати накази Головного Управління Держпраці у Луганській області «Про призначення комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку з тяжкими наслідками, що стався у Нижнєнській селищній раді» від 12 вересня 2019 року № 942, «Про внесення змін до наказу Головного управління від 12 вересня 2019 року № 942» від 20 вересня 2019 року № 1007 та «Про внесення змін до наказу Головного управління від 12 вересня 2019 року № 942» від 25 вересня 2019 року № 1034.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, вважаючи їх такими, що прийняті з порушенням норм процесуального, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду.
В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що відповідач, здійснюючи публічно-владні управлінські функції, прийняв рішення (індивідуальний акт) про створення комісії зі спеціального розслідування, оформлене наказом «Про призначення комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку з тяжкими наслідками, що стався у Нижнєнській селищній раді» від 12 вересня 2019 року № 942, зі змінами, внесеними наказами № 1007 від 20 вересня 2019 року № 1034 від 25 вересня 2019 року. Однак, як вважає позивач, рішення відповідача не відповідає вимогам законодавства, а саме: у порушення п. 15 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок №337) до складу комісії із спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 , безпідставно включено другого представника відповідача. Дане рішення відповідача безпосередньо впливає на права та інтереси позивача, оскільки підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат згідно ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105 -XIV за рахунок коштів Фонду соціального страхування, є акт розслідування нещасного випадку, складений комісією, утвореною відповідачем.
Створення відповідачем з порушенням законодавства комісії з спеціального розслідування призвело до невірного визначення кількості голосів при прийнятті членами цієї комісії рішення пов`язаний чи не пов`язаний нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 , з виробництвом.
Таким чином, скаржник вважає, що саме відповідач у даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, який прийняв рішення з порушенням вимог законодавства, які позивач має право оскаржити до адміністративного суду, оскільки такі порушують його законні інтереси.
Відповідач правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, з урахуванням положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною четвертою статті 46 КАС України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання;
3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;
4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для звернення до суду з цим позовом стало створення з порушенням законодавства, на думку позивача, комісії зі спеціального розслідування, що призвело до невірного визначення кількості голосів при прийнятті членами цієї комісії рішення - пов`язаний чи не пов`язаний нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 , з виробництвом. Зазначені обставини у позивача викликають сумніви щодо правильності прийнятого комісією зі спеціального розслідування рішення та законності підстав призначення позивачем страхових виплат ОСОБА_1 .
Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;
- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
За унормуванням частини першої 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За змістом частини першої статті 4 Закон № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.