ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2022 року
м. Київ
справа №805/5054/18-а
адміністративне провадження № К/9901/11760/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року (суддя ) та постанову першого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року (колегія суддів: Гаврищук Т.Г., Казначеєв Е.Г., Міронова Г.М.) у справі № 805/5054/18-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
УСТАНОВИВ:
В липні 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держпраці в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 29 травня 2018 року № ДЦ181/547/АВ/П/ТФ-ФС на суму 446760 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Головним управлінням Держпраці у Донецькій області подано касаційну скаргу в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач вважає, що ним правомірно прийнято спірну постанову, оскільки під час інспекційного відвідування було встановлено порушення позивачем вимог ст.ст. 21, 24 КЗпП України. Відповідач вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що угоди, укладені позивачем з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є цивільно-правовими угодами. Крім того, суди першої та апеляційної інстанції не звернули уваги на ті обставини, що на час проведення інспекційного відвідування 11 квітня 2018 року цивільно-правові угоди на вимогу працівників відповідача надані не були. Також, факт допуску працівників до роботи без укладання трудового договору віднайшов своє відображення також у досліджених в судовому засіданні відеоматеріалах інспекційного відділення.
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області від 5 квітня 2018 року № 332 та направлення на перевірку від 5 квітня 2018 року № 192/04.1/15-14-12 в період з 11 квітня 2018 року по 3 травня 2018 року на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку 295 відповідачем було проведено інспекційне відвідування позивача з питань дотримання законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин, за результатами якого було складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 3 травня 2018 року № ДЦ181/547/АВ.
Під час здійснення інспекційного відвідування Позивача встановлено, що підприємницька діяльність здійснюється на торгівельних об`єктах за адресами: кіоск за адресою АДРЕСА_1 ; павільйон за адресою АДРЕСА_2 ; кіоск за адресою АДРЕСА_3 . На даних торгівельних об`єктах, зокрема, здійснювалась реалізація у роздріб підакцизної групи товарів, тютюнових виробів та алкогольних напоїв.
У зв`язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, 12 квітня 2018 року було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ДЦ181/547/НД/АВ від 12 квітня 2018 року та вимогу про надання документів від 12 квітня 2018 року № ДЦ181/547/ПД. На час виконання вимоги інспекційне відвідування було призупинено.
На виконання вимоги Головного управління Держпраці у Донецькій області про надання документів від 12 квітня 2018 року №ДЦ181/547/ПД позивачем надані наступні документи: копії цивільно-правових угод та паспортів, реєстраційних документів та звітність позивача, квитанцій сплати податків та обов`язкових платежів.
За результатами перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 уповноваженими особами Головного управління Держпраці у Донецькій області складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 03 травня 2018 року № ДЦ 181/547/АВ, яким встановлено порушення вимог законодавства, виявлених під час перевірки, а саме ст. 21, 24 КЗпПУ оскільки з чотирма працівниками, а саме: з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 трудові договори не укладались.
Розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акту інспекційного відвідування від 3 травня 2018 року № ДЦ181/547/АВ відповідачем 29 травня 2018 року, була прийнята постанова № ДЦ181/547/АВ/П/ТФ-ФС про накладення штрафу, якою накладено на позивача штраф у розмірі 446760 грн. за порушення, які передбачені статтями 21, 24 КЗпП України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що порушення позивачем трудового законодавства, зроблені відповідачем в акті щодо наявності трудових відносин, є необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим спірна постанова, прийнята відповідачем, є протиправною та підлягає скасуванню. Вказав, що між позивачем як замовником та переліченими особами - виконавцями укладено цивільно-правові договори надання послуг, за результатами яких складено акти приймання робіт.
Дослідивши, в межах касаційної скарги, спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.