1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 року

м. Київ

справа № 640/24096/20

адміністративне провадження № К/990/546/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

за участі:

секретаря судових засідань: Жураковської Б.М.,

представника Позивача: Лисенка Ю.М.,

представників Відповідача: Олійник Л.О., Гомонець О.Є.,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2021 року (суддя Бояринцева М.А.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року (судді: Парінов А.Б., Грибан І.О., Губська Л.В.)

у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика"

до Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник - Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт"

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика" (надалі також - Позивач, ТОВ «Вінницька птахофабрика") звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (надалі також - Відповідач, правонаступник - Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 вересня 2020 року №0005355211, №0005345211.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані індивідуальні акти не відповідають вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки викладені в акті перевірки висновки щодо порушення Позивачем вимог Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) є необґрунтованими, оскільки ним з дотриманням вимог чинного законодавства зареєстровано розрахунки коригувань до податкових накладних у зв`язку із поверненням раніше отриманої попередньої оплати та правомірно відображено в податковому обліку наслідки господарських операцій з ТОВ "Вудворд", ТОВ "Совпалл ЛТД", ТОВ "Укр Гранд", оскільки такі операції були фактично здійснені.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року, позов задоволено.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що:

- можливість формування зобов`язань за фактом попередньої оплати товару (послуги) шляхом складання однієї податкової накладної на декілька авансових платежів, отриманих протягом одного дня від одного покупця за одним і тим же договором, визначена Відповідачем у акті перевірки, а відтак висновки щодо неможливості коригування показників таких податкових накладних не ґрунтуються на положеннях ПК України;

- фактичне здійснення операцій між Позивачем та його контрагентами ТОВ "Вудворд", ТОВ "Совпалл ЛТД", ТОВ "Укр Гранд" підтверджується наявними у справі доказами, при цьому певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер, а незазначення в товарно-транспортних накладних певної інформації не може свідчити про відсутність самого факту перевезення товарів, придбаних Позивачем.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У судовому засіданні суду касаційної інстанції сторони підтримали зазначені у письмових документах вимоги.

За змістом встановлених під час розгляду справи обставин, за результатами проведеної перевірки Офісом великих платників податків ДПС складено акт від 31 серпня 2020 року № 89/28-10-52-11/35878907.

За змістом акта перевірки Позивачем порушено вимоги:

- пункту 187.1 статті 187, пунктів 192.1, 192.2 статті 192, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у зв`язку із чим ТОВ "Вінницька птахофабрика" занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ у травні 2020 року (рядок 9 податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період травень 2020 року) на 320000000 грн;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту (рядок 10.1 та рядок 17) за травень 2020 року - 354470,40 грн, за червень 2020 року - 338436 грн;

- пункту 187.1 статті 187, пункту 192.1, пункту 192.2, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв`язку із чим ТОВ "Вінницька птахофабрика" занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 18 податкової декларації з податку на додану вартість) за травень 2020 року на 315334303 грн, за червень 2020 року на 1943586 грн;

- пункту 187.1 статті 187, пункту 192.1, 192.2, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у зв`язку із чим ТОВ "Вінницька птахофабрика" завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 податкової декларації з податку на додану вартість) за травень 2020 року на 5020167 грн, за червень 2020 року на 3415017 грн;

- пункту 187.1 статті 187, пункту 192.1, пункту 192.2, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, абз. "в" пункту 200.4 статті 200, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у зв`язку із чим ТОВ "Вінницька птахофабрика" завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 податкової декларації з податку на додану вартість) за травень 2020 року на 5020167 грн, за червень 2020 року на 3415017 грн.

На підставі акта перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 17 вересня 2020 року:

- № 0005355211, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість по деклараціях з податку на додану вартість за травень 2020 року (реєстраційний номер 9141879738 від 22 червня 2020 року) на суму 5020167,00 грн та за червень 2020 року (реєстраційний номер 9172053830 від 20 липня 2020 року) на суму 3415017,00 грн;

- № 0005345211, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 396597361 грн, з якої: за податковими зобов`язаннями 317277889 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 79319472 грн.

Фактичними підставами прийняття спірних у справі індивідуальних актів стали висновки Відповідача про те, що Позивач:

1) безпідставно сформував податкові зобов`язання з податку на додану вартість, а в подальшому виніс розрахунки коригування щодо таких оскільки:

- згідно з наданими до перевірки виписками банку суми отриманих авансів не відповідають сумам, зазначеним в зареєстрованих податкових накладних;

- надані до перевірки податкові накладні не конкретизують дані щодо укладеної угоди, можуть бути видані на інші розрахунки по іншим угодам, що діяли в момент виникнення податкового зобов`язання;

- ПАТ "Миронівський хлібопродукт" не визнало відповідальність ТОВ "Вінницька птахофабрика" за непоставлений в рахунок отриманої предоплати за товар, а тому операції несуть формальний характер, тобто оформлені лише юридично та в податковому обліку, без настання реального здійснення операції, здійснені для штучного формування податкового кредиту (коригування податкового зобов`язання в сторону зменшення) підприємств, що виступають сторонами угоди, з метою отримання податкової вигоди у вигляді мінімізації сплати податку на додану вартість до бюджету.

2) безпідставно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за результатами операцій між Позивачем та ТОВ "Вудворд", ТОВ "Совпалл ЛТД", ТОВ "Укр Гранд", які фактично здійснені не були.

3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що формування податкових накладних, якщо вони не відповідають даним, зазначеним у банківських платіжних документах, не відповідає положенням Податкового кодексу України. На думку контролюючого органу, складання двох і більше податкових накладних у разі отримання попередньої оплати товарів/ послуг однією сумою не відповідає положенням ПК України і не надає можливість ідентифікувати операцію.

За твердженнями Відповідача, наведеними у касаційній скарзі, договір, укладений між Позивачем та його контрагентом ПАТ "Миронівський хлібопродукт", носить формальний характер, а відповідні операції здійснені для штучного формування податкового кредиту, оскільки кошти перераховувались без мети отримання товару, оскільки потягом 2019-2020 років постачання товарів не здійснювалось, а передбачені законодавством проценти не нараховувались. З урахуванням цього Відповідач також вважає, що правовідносини між Позивачем та його контрагентом будувались на основі надання поворотної фінансової допомоги, а не поставки товару.

Також Відповідач стверджує про пов`язаність Позивача та його контрагента та про відсутність ділової мети у спірних операціях.

При цьому у касаційній скарзі наводяться доводи, за якими розірвання договірних зобов`язань між Позивачем та ПАТ "Миронівський хлібопродукт" відбулось з метою одержання податкової вигоди у вигляді зменшення податкових зобов`язань, оскільки надані у ході судового процесу пояснення щодо неможливості подальшої реалізації товару у зв`язку зі спалахом пташиного грипу суперечать наданим податковим накладним, за якими експорт все-таки здійснювався.

З урахуванням цього Відповідач вважає, що при вирішенні спору не враховано практику Верховного Суду щодо застосування підпункту 14.1.231, пункту 14.1 статті 14, пункту 187.1 статті 187, пункту 192.1, пункту 192.2 статті 192 ПК України від 21 жовтня 2020 року у справі №540/1261/19, від 26 лютого 2021 року у справі №816/410/17, від 17 березня 2020 року у справі №812/9439/13-а, в постанові від 21 січня 2020 року у справі №2а-0870/1161/11, від 3 вересня 2020 року у справі №804/2107/16.

Крім того, свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суди, ухвалюючи рішення про задоволення позову, неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, абз. "в" пункту 200.4 статті 200, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 1 червня 2021 року у справі №826/5214/17, від 12 березня 2021 року у справі №810/5871/15, від 2 жовтня 2019 року у справі № 820/20933/14, від 5 березня 2020 року у справі №826/9368/15, від 3 серпня 2020 року у справі №826/7917/17, від 6 лютого 2018 року у справі №810/7195/14, від 17 січня 2018 року у справі №804/8943/13-а, від 18 січня 2018 року у справі №2а-7075/12/2670, від 24 січня 2018 року №2а-19379/11/2670, від 29 січня 2019 року у справі №826/11531/14, від 5 листопада 2019 року у справі №817/3736/14, від 15 жовтня 2020 року у справі №826/7614/17.

Посилаючись на висновки, наведені у цих постановах, Відповідач стверджує, що господарські операції між Позивачем та його контрагентами ТОВ "Вудворд", ТОВ "Совпалл ЛТД", ТОВ "Укр Гранд" безпідставно відображено в податковому обліку, оскільки такі фактично здійснені не були.

Також Відповідач акцентує увагу на порушенні кримінального провадження №42020100000000264 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України, фігурантами якого є Позивач та ПАТ "Миронівський хлібопродукт".

3.2. Позиція Позивача (особи, що подала відзив на касаційну скаргу)

Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанції законними та обґрунтованими, Позивач посилався на те, що судами надано юридично правильну оцінку обставинам, відповідно до яких підтверджуються дотримання ним вимог ПК України при формуванні даних податкового обліку.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Верховний Суд, заслухавши представників Відповідача, Позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правильність наданої судами попередніх інстанцій правової оцінки оскаржуваним Позивачем індивідуальним актам в контексті недотримання Відповідачем частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при їх прийнятті, Суд звертає увагу на наступне правове регулювання.

За змістом пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Сукупність наведених норм дає підстави для висновку, що у платника податку на додану вартість виникає обов`язок визначити податкові зобов`язання за настання першої із визначених пунктом 187.1 статті 187 ПК України подій, зокрема, у разі зарахування коштів на банківський рахунок. За таких передумов зобов`язання відображаються у податковій накладній, яка складається на дату надходження коштів на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується дослідженими судами першої та апеляційної інстанцій доказами (том 1, ас. 45), Відповідач у акті перевірки сам зазначив, що не є помилкою складення однієї податкової накладної на декілька авансових платежів, отриманих протягом одного дня від одного покупця за одним і тим же договором.

За змістом встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, Переробним комплексом філії ТОВ "Вінницька птахофабрика", як постачальником, та Приватним акціонерним товариством "Миронівський хлібопродукт", як покупцем, укладеного договір щодо поставки товару (м`яса птиці) від 21 листопада 2019 року.

Наступного дня між сторонами підписано додаткову угоду, згідно з пунктом 2 якої погоджено, що у випадку здійснення авансових оплат за товар постачальник зобов`язаний складати податкові накладні у відповідності до специфікацій та/або рахунків-фактур, оформлених на виконання даного договору, аналогічний підхід застосовується покупцем при коригуванні податкових накладних у разі повернення авансових платежів.

Відповідно до специфікацій від 22 листопада 2019 року № 1, № 2, № 3, № 4, від 23 грудня 2019 року № 5, від 24 листопада 2019 року № 6, № 7, від 24 січня 2020 року № 8, від 27 січня 2020 року № 9, від 28 січня 2020 року № 10, від 29 січня 2020 року № 11 погоджено найменування товару, його кількість та ціну.

ПАТ "Миронівський хлібопродукт" здійснено попередню оплату товару 25 листопада 2019 року, 26 грудня 2019 року та 30 січня 2020 року.

Як встановлено судами у ході розгляду справи, сума попередньої оплати відповідає сумі, на яку складено Позивачем податкові накладні на користь ПАТ "Миронівський хлібопродукт"; оплати (декілька платежів) здійснено на підставі одного договору та протягом одного дня.

На отримані суми предоплати Позивачем складено на користь ПАТ "Миронівський хлібопродукт" податкові накладні:

- від 25 листопада 2019 року: № 1896/2 на загальну суму 120 млн грн, в тому числі ПДВ - 20 млн грн, № 1897/2 на загальну суму 120 млн грн, в тому числі ПДВ - 20 млн грн, № 1898/2 на загальну суму 120 млн грн, в тому числі ПДВ - 20 млн грн; № 1899/2 на загальну суму 120 млн грн, в тому числі ПДВ - 20 млн грн;

- від 26 грудня 2019 року: № 2070/2 на загальну суму 200 млн грн, в тому числі ПДВ - 20 млн грн, №2071/2 на загальну суму 200 млн грн, в тому числі ПДВ - 33333333,33 грн, № 2072/2 на загальну суму 200 млн грн, в тому числі ПДВ - 33333333,33 грн;

- від 30 січня 2020 року: № 1979/2 на загальну суму 210 млн грн, в тому числі ПДВ - 35 млн грн, №1980/2 на загальну суму 210 млн грн, в тому числі ПДВ - 35 млн грн, №1981/2 на загальну суму 210 млн грн, в тому числі ПДВ - 35 млн грн, №1982/2 на загальну суму 210 млн грн, в тому числі ПДВ - 35 млн грн.

Суд звертає увагу на те, що у ході судового розгляду Відповідачем не доведено що такий спосіб формування Позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість унеможливлює ідентифікацію відповідного руху активів. Навпаки зміст встановлених судами попередніх інстанцій обставин вказує про можливість ідентифікації таких.

Не спростовують відповідних висновків судів і твердження Відповідача в касаційній скарзі про те, що при складенні зведених податкових накладних Позивачем не поставлено відповідних відміток, оскільки зміст установлених судами обставин вказує, що Позивачем не складались зведені податкові накладні.

Відтак, наведене вище в сукупності не вказує на факт допущення порушень Позивачем при формуванні податкових зобов`язань на підставі виданих податкових накладних на суми здійснених протягом одного дня і в межах одного договору авансових платежів.


................
Перейти до повного тексту