ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2022 року
м. Київ
справа № 826/2254/18
адміністративне провадження № К/9901/56923/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/2254/18
за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський ремонтно-механічний завод» до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Київський ремонтно-механічний завод» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2018 (суддя Каракашьян С.К.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 (головуючий суддя Ключкович В.Ю., судді: Губська О.А., Троян Н.М.),
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2018 року Приватне акціонерне товариство "Київський ремонтно-механічний завод" (далі також - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ Держгеокадастру), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у м.Києві щодо невнесення до Державного земельного кадастру коду класифікації видів цільового призначення земель « 11.02» по земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:69:051:0017 в період 01.01.2017 - 18.10.2017;
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у м.Києві щодо застосування коефіцієнту функціонального призначення зі значенням « 2,0» замість вірного « 1,2» в період 01.01.2017 - 18.10.2017 при формуванні витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:051:0017.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю дій відповідача щодо застосування до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:051:0017 в період 01.01.2017 - 18.10.2017 коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0, оскільки цільове призначення вказаної земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, а відтак застосуванню підлягає коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 1,2. Також зазначає, що саме на відповідача покладено обов`язок внесення до Державного земельного кадастру відомостей про код Класифікації видів цільового призначення земель, що, в даному випадку, у період з 01.01.2017 по 18.10.2017 останнім зроблено не було та призвело до завищення бази оподаткування для плати за землю.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018, у задоволенні позову відмовлено.
Судами встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Київський ремонтно-механічний завод» є користувачем земельної ділянки за адресою м. Київ, вул. Гарматна, 6 (кадастровий номер 8000000000:69:051:0017) згідно умов договору оренди земельної ділянки від 20.10.2004.
Відповідно до п.2.1. даного договору цільове призначення земельної ділянки визначено - для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих та складських будівель і споруд.
31.08.2017 Товариство отримало витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, в якому цільове призначення земельної ділянки визначено як «підприємств іншої промисловості», коефіцієнт Кф зазначено 2,0.
Листом від 13.10.2017 №19-26-0.22-7643/2-17 Головне управління Держгеокадастру у м. Києві повідомило позивача, що відповідно до п.117, 118, 138 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі: внесення змін до відомостей про земельну ділянку; внесення нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, а також виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру. Також у листі зазначено, що згідно відомостей Державного земельного кадастру позивач є користувачем земельної ділянки за адресою м. Київ, вул. Гарматна, 6 (кадастровий номер 8000000000:69:051:0017) на праві оренди, а зазначена земельна ділянка відведена для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих та складських будівель, з цільовим призначенням - підприємств іншої промисловості. Вказане цільове призначення визначено у відповідності до Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Державного комітету України із земельних ресурсів від 24.04.1998 за №14-1-7/1205, який втратив чинність, а станом на сьогоднішній день, види цільового призначення земель визначаються відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 за №1011/18306, і наразі цільове призначення даної земельної ділянки можливо визначити за кодом класифікації видів цільового призначення земель 11.02. - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
18.10.2017 позивачем було подано заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
Цієї ж дати Товариством було отримано витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому цільове призначення земельної ділянки було визначено « 11.02. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості».
За період з 01.01.2017 по 18.10.2017 при визначенні нормативної грошової оцінки та відповідно орендної плати застосовувався Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки зі значенням 2,0, оскільки згідно листа Департаменту земельних ресурсів від 06.12.2017 №05707/22115, яким надано відповідь на лист позивача, Департамент земельних ресурсів вважає, що розмір нормативної грошової оцінки, який вказаний у довідці №Ю-32123/2017 від 27.10.2017 можливо застосовувати з дати внесення інформації щодо коду КВЦПЗ земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:69:051:0017 до Державного земельного кадастру (тобто з 18.10.2017).
Вважаючи, що безпідставне застосування коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки зі значенням 2,0 (замість вірного 1,2) у період з 01.01.2017 по 18.10.2017 знаходиться у прямому причинному зв`язку з бездіяльністю відповідача щодо внесення до державного земельного кадастру інформації про код цільового призначення 11.02 згідно Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ), Приватне акціонерне товариство «Київський ремонтно-механічний завод» звернулося до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої Законом України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-VI (далі - Закон №3613-VI), а оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено внесення реєстратором коду класифікації видів цільового призначення земель за власною ініціативою, без звернення власника чи користувача, то не можна вважати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у м. Києві щодо невнесення до Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель « 11.02» по земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:69:051:0017 в період 01.01.2017 - 18.10.2017. Дії ж ГУ Держгеокадастру щодо застосування у вказаний період нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0 є такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, оскільки відповідач як суб`єкт владних повноважень позбавлений права самостійно визначати цільове призначення земельних ділянок у випадку відсутності у Державному земельному кадастрі коду класифікації видів цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В касаційній скарзі позивач наголошує, що саме органи Держгеокадастру уповноважені на внесення до даних Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, в тому числі, про цільове призначення земельної ділянки, яке визначається згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог такої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно ст. 1 Закону №3613-VI державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону №3613-VI державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).
Згідно із ст. 15 Закону №3613-VI до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 24 Закону №3613-VI встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Крім того, згідно із ст. 25 Закону № 3613-VI, поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь; ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів. Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 3613-VI ведення Державного земельного кадастру здійснюється, зокрема, шляхом внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру.
Частиною першою статті 9 Закону України № 3613-VI (що діє з 01.01.2013) встановлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.