1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 року

м. Київ

справа № 580/2615/21

адміністративне провадження № К/9901/42264/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «Тендем-Плюс» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року (судді: Лічевецький І.О., Мєзєнцев Є.І., Файдюк В.В.) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Фірма «Тендем-Плюс» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

установив:

Приватне підприємство «Фірма «Тендем-Плюс» (далі - ПП «Тендем-Плюс», позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - ГУ ДПС у Черкаській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.04.2021 №2857/23000901, №2858/23000901, №2859/23000901 та №2860/23000901.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.04.2021 № 2859/2300090. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції у відповідній частині та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що контролюючим органом було порушено процедуру призначення й проведення фактичної перевірки платника податку, а встановлені проведеною перевіркою обставини - не відповідають дійсності.

Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав п.1 ч.4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України, а саме: від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, від 29.11.2019 у справі №160/8859/18, від 13.06.2019 у справі №825/1747/17, від 18.12.2018 у справі №820/4895/18, від 12.10.2021 у справі №120/5229/20-а, тощо.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти аргументів позивача, просить залишити оскаржуване судове рішення без змін як законне й обґрунтоване.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 10.03.2021 по 18.03.2021 ГУ ДПС у Черкаській області проведено фактичну перевірку ПП «Тендем-Плюс», за результатами якої складено Акт від 19.03.2021 №1974/23-00-09-0122/30424562.

В ході вищеозначеної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та статей 230, 85 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Такий висновок контролюючого органу обґрунтовано наступним.

Під час перевірки на акцизному складі № 1010831, що знаходиться за адресою: вул. Г.Сталінграду, 7, у м. Умань, Черкаської області, встановлено факт зберігання пального на загальну суму 5 482 000 грн в 7 резервуарах, у тому числі дизельного палива загальним об`ємом 240 500 л в 6 резервуарах та бензину А-92 об`ємом 32 000 л в одному резервуарі.

В ході візуального огляду акцизного складу встановлено відсутність рівнемірів - лічильників рівня продукції в 7 резервуарах.

Також, на акцизному складі № 1010831 встановлено чотири місця відпуску пального наливом, з яких два місця обладнані паливо-роздавальними колонками. Разом з тим, жодних документів, що підтверджують позитивні результати повірки або оцінку відповідності витратомірів-лічильників, на ці паливно-роздавальні колонки ПП «Тендем-Плюс» не надано.

10 березня 2021 року позивачеві було вручено письмову вимогу про надання документів (їх належним чином засвідчені копії), однак станом на 18.03.2021 підприємством не надано документи щодо встановлення (введення в експлуатацію) рівнемірів-лічильників та документи, що підтверджують позитивні результати повірки або оцінку відповідності витратомірів-лічильників (паливно-роздавальних колонок), а також бухгалтерські документи щодо обліку пального.

Крім того, в ході перевірки встановлено, що ПП «Тендем-Плюс» не веде журналу обліку нафтопродуктів за формою № 13-НП, змінних звітів форми 17-НП та товарної книги кількісного руху нафтопродуктів форми 31-НП.

Також, перевіркою встановлено факти несвоєчасного подання довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі.

14 квітня 2021 року на підставі вищеозначених висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Черкаській області прийнято податкові повідомлення-рішення: №2857/23000901, яким до ПП «Тендем-Плюс» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10 964 000 грн за порушення вимог пункту 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; № 2858/23000901, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 220 000 грн за порушення вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України; № 2859/23000901, яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 26 000 грн за порушення вимог підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України; № 2860/23000901, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 020 грн за порушення вимог пункту 85.2 статті 85 ПК України.

Вважаючи неправомірними дії контролюючого органу щодо проведення фактичної перевірки, а також вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами такої перевірки, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо порушення відповідачем процедури проведення фактичної податкової перевірки, так само як і безпідставність доводів і аргументів, якими позивач мотивував свій позов, а висновки податкового органу, які слугували підставою прийняття спірних рішень, суд визнав законними й такими, що відповідають обставинам справи.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції в цілому погодився з висновками суду першої інстанції, однак дійшов висновку про безпідставність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального та, як наслідок, необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 14.04.2021 № 2859/2300090.

Стосовно доводів позивача щодо порушення податковим органом визначеної законом процедури проведення фактичної перевірки, то такі були відхилені судом з посиланням на постанову Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, визнав, що контролюючий орган був допущений позивачем до фактичної перевірки, а, відтак, дійшов висновку про відсутність необхідності досліджувати дотримання процедури призначення та проведення такої перевірки ПП «Тендем Плюс».

Перевіривши в межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.

В силу приписів частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження податкового органу щодо проведення перевірок, в тому числі й фактичних, визначено положеннями пункту 75.1. статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України. При цьому така перевірка повинна проводитися в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1.3. ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок визначено положеннями статті 80 ПК України.

Згідно з п.п.80.2.2 та п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;


................
Перейти до повного тексту