ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2022 року
м. Київ
справа №580/1365/19
адміністративне провадження № К/9901/3286/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний інститут "Промтехнологія"
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року (суддя Гайдаш В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року (головуючий суддя Ганечко О.М., судді Василенко Я.М., Кузьменко В.В.)
у справі № 580/1365/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний інститут "Промтехнологія"
до Управління Держпраці у Черкаській області
про визнання та скасування постанови про накладення штрафу.
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний інститут "Промтехнологія" звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Черкаській області, в якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Черкаській області від 19 березня 2019 року № ЧК193/1548/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-122.
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 19 березня 2019 року № ЧК193/1548/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-122 в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний інститут «Промтехнологія» штрафу в сумі 125190 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 19 березня 2019 року № ЧК193/1548/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-122 в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний інститут «Промтехнологія» штрафу в сумі 125190 грн. скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено. У іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року залишено без змін.
4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний інститут "Промтехнологія" з судовими рішеннями частково не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю, а рішення окружного адміністративного суду в тій частині, якою відмолено у позові і прийняти нове рішення про повне задоволення позову.
5. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі наказу від 19 лютого 2019 року № 264-Н та направлення від 19 лютого 2019 року № 259, посадовою особою Управління Держпраці у Черкаській області в період з 25 лютого 2019 року по 25 лютого 2019 року проведено інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний інститут «Промтехнологія». Результати перевірки оформлені актом перевірки від 25 лютого 2019 року № ЧК193/1548/АВ.
7. Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства України про працю, а саме: правовідносини позивача із працівниками ОСОБА_1 (директор) та ОСОБА_2 (головний інженер), не оформлені - не укладено трудовими договорами (контрактами) у письмовій формі та не було повідомлено територіальний органу ДФС про їх прийняття на роботу за трудовим договором.
8. На підставі вищевказаного акта перевірки, управлінням Держпраці у Черкаській області прийнято постанову від 19 березня 2019 року № ЧК193/1548/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-122 про накладення штрафу, в розмірі 250 380 грн.
9. Не погоджуючись з прийнятою постановою про накладення штрафу, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний інститут «Промтехнологія» звернулося до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позов в частині визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 19 березня 2019 року № ЧК193/1548/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-122 в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний інститут «Промтехнологія» штрафу в сумі 125190 грн., суд першої інстанції, керувався тим, що гр. ОСОБА_2 надавав позивачу разові послуги, що підтверджується актами приймання-здачі наданих послуг; щодо гр. ОСОБА_2 позивачем не видавалися жодні накази, розпорядження про прийняття його на роботу, допуск до роботи; не вівся облік його робочого часу, що свідчить про цивільно-правовий характер правовідносин, що виникли між позивачем та гр. ОСОБА_2 ; виконавець за цим договором, на відміну від працівника, не підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовував свою роботу; жодних передбачених законом обставин, які б вказували на нікчемність правочинів позивача із гр. ОСОБА_2 перевіркою не встановлено, а відповідач не має повноважень на визнання укладених позивачем з виконавцями робіт цивільно-правових угод недійсними або визнавати їх трудовими чи на власний розсуд тлумачити їх умови.
11. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в іншій частині, мотивуючи це тим, що позивачем в порушення вимог пункту 10.1 статуту не було укладено з гр. ОСОБА_1 контракт (трудовий договір) у письмовій формі, відповідно, не повідомлено територіальний орган ДФС про його прийняття на роботу за трудовим договором (контрактом). Цивільно-правовий договір від 05 січня 2017 року №1-001, укладений позивачем з гр. ОСОБА_1 щодо виконання функцій директора товариства, має ознаки трудового характеру.
12. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову, виходячи з того, що аналіз змісту наявних у матеріалах справи укладених між позивачем та ОСОБА_2 договорів підряду на виконання послуг, давали підстави для висновку, що останні перебувають поза межами правового регулювання цивільного законодавства, адже, по-перше, містять фіксований розмір вартості послуг без застереження щодо їх обсягу, змісту та очікуваного кінцевого результату - 3800,00 грн., по-друге, не визначають порядок надання таких послуг у розрізі з необхідним (очікуваним) кінцевим результатом, а включають в себе загальне керівництво, координацію по проектним рішенням на об`єктах та є систематичними роботами. У цивільно-правових договорах, укладених між позивачем та ОСОБА_2 , відсутні відомості про те, який саме результат послуг повинен передати виконавець замовнику - зазначено лише про загальне керівництво, координацію. Договори не містять відомостей щодо обсягу наданих послуг у вигляді конкретних фізичних величин, що належать вимірюванню, їх якісних та кількісних характеристик, а їх предметом, насамперед, є процес праці, що не передбачає кінцевого результату. Функції, що становлять предмет договору, відповідно до Національного класифікатора України «Класифікатор професій ДК 003:2010», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327, відповідають кваліфікаційній характеристиці професій «головний інженер, головний інженер проекту», а завдання та обов`язки вказаної професії передбачені у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 64 «Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи»).
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
13. Касаційну скаргу мотивовано порушенням окружним та апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.
14. Позивач наголошує, що суд першої інстанції правильно дослідив правовідносини, які склалися між позивачем та ОСОБА_2 , при цьому в акті відповідача необґрунтовано зазначено, що ОСОБА_2 виконує обов`язки головного інженера товариства.
ОСОБА_1 є засновником товариства, а відносини, які виникають при виконанні засновником функцій директора-засновника підприємства без укладання трудового договору є корпоративними і відсутній обов`язок укладати трудовий договір, нараховувати і сплачувати заробітну плату.
15. На обґрунтування своєї позиції товариство посилається на рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року №1-рп/2010 і від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013.
16. Також позивач вважає, що інспекційне відвідування є незаконним, оскільки проведено на підставі постанови Кабінету Міністрів України, яку визнано нечинною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/8917/17.
17. У відзиві на касаційну скаргу відповідач погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та стверджує, що статутом товариства позивача не передбачено повноважень засновника (власника) виконувати обов`язки та функції директора підприємства без укладення трудового договору (контракту). Натомість, статут містить імперативне положення, яким вимагає укласти з директором контракт. Також відповідач звертає увагу, що згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_2 , які надані інспектору праці 26 лютого 2019 року в ході інспекційного відвідування, він виконував у товаристві обов`язки головного інженера. Відповідно до наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний інститут «Промтехнологія» від 05 квітня 2017 № 3 (копія додавалася позивачем до позову), копія якого надана інспектору праці у ході інспекційного відвідування, вирішено залучати до виконання функцій і обов`язків головного інженера та головного архітектора проектів окремих спеціалістів.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
Щодо фактичного допуску до роботи ОСОБА_2 .
19. За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
20. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
21. З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
22. Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України.
23. Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.