ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2022 року
м. Київ
справа № 761/29252/17
адміністративне провадження № К/9901/52719/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної пенітенціарної служби України
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22.02.2018 (суддя Савицький О.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 (колегія у складі суддів Кобаля М.І., Губської Л.В., Епель О.В.)
у справі № 761/29252/17
за позовом ОСОБА_1
до Державної пенітенціарної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної пенітенціарної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, в якому, просив:
- визнати неправомірними дії ДПС України щодо відмови у підготовці та поданні до пенсійного органу документів для призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах;
- зобов`язати ДПС України підготувати та направити до ГУ ПФ України у місті Києві документи для призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007№ 3-1;
- зобов`язати ГУ ПФ України у місті Києві призначити пенсію за вислугу років на пільгових умовах з моменту звернення, а саме з 20.03.2017.
2. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.02.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018, позов задоволено частково:
- визнано неправомірними дії Державної пенітенціарної служби України щодо відмови у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на пільгових умовах;
- зобов`язано Державну пенітенціарну службу України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві документи на ОСОБА_1 для призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1;
- стягнуто з Державної пенітенціарної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640 грн.;
- в решті вимог адміністративний позов відмовлено.
3. 08.06.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної пенітенціарної служби України, у якій відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ДПС України № 243/ОС-16 від 30.09.2016 позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, у зв`язку із скороченням штатів відповідно до п.5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п.4 ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію». Вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні становить 20 років 01 місяць 15 днів, у пільговому обчисленні - 25 роки 09 місяців 29 днів.
6. 20.03.2017 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФ України у місті Києві із заявою про призначення пенсію за вислугу років.
7. Листом (рішенням) № 6920/03/Б-729 від 24.03.2017 ГУ ПФ України в м. Києві позивача було повідомлено, що призначення і виплати пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України. Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсій, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, встановлено, що заяви про призначення пенсії подаються особами через уповноважені структурні підрозділи відповідних міністерств та служб, на які покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії, документів.
8. 21.03.2017 ОСОБА_1 звернувся до голови комісії з ліквідації ДПС України із заявою стосовно призначення останньому пенсії за вислугу років.
9. Листом ДПС України № 5/1-1079-Тл/2-17 від 23.05.2017 ОСОБА_1 було повідомлено, що станом на 30.09.2016, тобто на момент звільнення, календарна вислуга позивача становить 20 років 01 місяць, разом з тим, пенсія за вислугу років призначається за наявності, коли календарна вислуга років становить 22 календарних роки та 6 місяців і більше.
10. Не погоджуючись з вищезазначеними діями та рішенням відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Державна пенітенціарна служба України не уповноважена приймати рішення про призначення певного виду пенсії, а зобов`язана лише підготувати та подати відповідний пакет документів до органів Пенсійного фонду України.
12. Також зазначав, що на час звернення із заявою про призначення пенсії наявна вислуга років, необхідна для призначення пенсії на підставі ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому відмова відповідачів у зарахуванні пільгової вислуги років при призначенні пенсії є протиправною, оскільки порушує його конституційні права на належний соціальний захист, передбачений ст. ст. 16, 64 Конституції України.
13. Відповідачі заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність їх дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виключно органи Пенсійного фонду України уповноважені приймати рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії тим категоріям осіб, на яких розповсюджується дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
15. Разом з тим, на Державну пенітенціарну служби України, у випадку вирішення питання про призначення пенсії у відповідності до вище вказаного Закону позивачу, покладено лише функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсію, необхідних для призначення пенсії документів.
16. Отже, в даному випадку саме ДПтС України не виконала покладені на неї функції та не передала до ГУПФ України в м. Києві необхідний пакет документів для вирішення питання про призначення пенсії за вислугою років позивачу, а тому з боку ГУПФ України в м. Києві не було порушено права позивача, відсутня відмова в призначенні пенсії на пільгових умовах за вислугою років.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
18. Скаржник зазначає про те, що Державною пенітенціарною службою України було розглянуто звернення позивача щодо призначення пенсії за вислугу років та листом від 23.01.2017 № 5/1-1079-Тл/2-17 надано вичерпну відповідь щодо такого нарахування, відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян», якою повідомлено, зокрема про відсутність підстави для призначення пенсії за вислугою років.
19. Відтак, Державною пенітенціарною службою України не приймалось рішення про призначення або відмову у призначенні певного виду пенсії, а лише надано вичерпну відповідь.
20. Крім того, посилається на те, що позивач не має права на призначення пенсії за вислугу років на підставі статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки на день його звільнення вислуга років у календарному обчисленні складала 20 років 01 місяці 15 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років.