ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2022 року
м. Київ
справа № 540/2316/21
адміністративне провадження № К/9901/41496/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року (суддя Бездрабко О.І.) та
постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року (колегія у складі суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В., Яковлєва О.В.)
у справі № 540/2316/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
У С Т А Н О В И В:
1. 25.05.2021 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - ГУ ПФУ в Херсонській області), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії шляхом зменшення відсоткового значення з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним, розміром, починаючи з 01.04.2019;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити виплату перерахованої пенсії, з врахуванням раніше виплачених коштів.
2. Херсонський окружний адміністративний суд ухвалою від 23.06.2021 закрив провадження у справі.
3. Позивач оскаржив таке судове рішення в апеляційному порядку. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 18.10.2021 залишив без змін ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 23.06.2021.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив з того, що предмет спору фактично спрямований на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі № 540/4279/20, спірні правовідносини перейшли до стадії виконання судового рішення, що є підставою для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Отже, ОСОБА_1 може звернутися до суду в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.
5. 12.11.2021 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
6. Позивач у касаційній скарзі покликається на те, що у рішенні Херсонського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі № 540/4279/20 відсутні висновки щодо наявності у ГУ ПФУ в Херсонській області підстав для обмеження його пенсії 10-ма розмірами прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У зв`язку з цим, він не має права на звернення до суду із новим адміністративним позовом.
7. 14.12.2021 відповідач подав відзив, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. В обґрунтування зазначає, що відповідно до ст. 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у Головного управління відсутні підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90 % суми грошового забезпечення, оскільки максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
8. 22.12.2021 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Токаленко А.В. , подав відповідь на відзив, в якому просить відхилити доводи ГУ ПФУ в Херсонській області.
9. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
10. Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
11. З огляду на п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
12. У практиці Верховного Суду, сформульованій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 9901/432/18, постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 340/869/19, від 30.01.2020 у справі № 2а-161/11, від 30.04.2020 у справі № 813/4138/17, від 26.05.2020 у справі № 805/1963/17-а, від 16.07.2020 у справі № 182/3773/15-а, умовами застосування цієї підстави для закриття провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду (про відмову у відкритті провадження чи закриття провадження); набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
13. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих самих підстав.
14. Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суд не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.
15. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.