ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2022 року
м. Київ
справа № 620/6422/20
адміністративне провадження № К/9901/37805/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку справу №620/6422/20
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 (головуючий суддя Бородавкіна С.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 (прийняту судом у складі: головуючого судді Кобаля М.І., суддів: Костюк Л.О. Кузьмишиної О.М.),-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФ України в Чернігівській області, відповідач), у якому позивачка просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення їй відсоткового значення розміру довічного грошового утримання судді у відставці з 90% на 50% суддівської винагороди;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/4265/20 від 18.08.2020 з 19.02.2020 у розмірі 90% від суддівської винагороди.
Позов мотивовано тим, що відповідач на власний розсуд та безпідставно зменшив відсоткове значення розміру її довічного грошового утримання з 90% на 50% суддівської винагороди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Чернігівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 №7-09/8 у розмірі 62% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що починаючи з 19.02.2020 в законодавстві України відсутні норми, які окремо регулюють питання суддівської винагороди та щомісячного грошового утримання судді у відставці, для суддів, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання відповідно до вимог Закону №1402-VIII, у зв`язку з чим, на спірні правовідносини розповсюджуються загальні правила нарахування щомісячного грошового утримання судді у відставці, передбачені статтею 142 Закону №1402-VIII. Стаж роботи ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 26 років 08 місяців 17 днів. При перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачки процентне співвідношення суддівської винагороди повинно становити 62% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 14.07.2020 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 скасував, увалив нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що при перерахунку пенсії застосуванню підлягають положення Закону №1402-VIII, але процентне співвідношення суддівської винагороди має розраховуватись не із стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді, а із стажу роботи ОСОБА_1 безпосередньо на посаді судді, який становить 15 років та 2 дня. Частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII передбачено збільшення на два відсотки грошового утримання судді, окрім обов`язкових 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, тільки за умови роботи на посаді судді понад 20 років.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021.
ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати у повному обсязі, рішення суду першої інстанції - в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого заперечує проти задоволення скарги позивачки, просить відмовити у її задоволенні. Зазначає, що перерахунок спірного довічного грошового утримання судді у відставці повинене здійснюватися у розмірі 50 відсотків від заробітної плати працюючого судді, як це передбачено приписами частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою від 27.10.2021 Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 07.12.2021 строк для усунення недоліків касаційної скарги позивачці у справі був продовжений.
Верховний Суд ухвалою від 22.12.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 01.09.1987 по 30.06.1991 ОСОБА_1 навчалась на денному відділенні Харківського юридичного інституту.
З 23.07.1991 по 11.12.2001 працювала у прокуратурі міста Чернігова та Чернігівської області на різних посадах (на посаді помічника прокурора, старшого прокурора міста Чернігова Чернігівської області).
Указом Президента України «Про призначення суддів» від 27.11.2001 № 1151/2001 позивачка призначена на посаду судді Деснянського районного суд м. Чернігова.
Постановою Верховної Ради України від 21.04.2011 № 3287-VІ «Про обрання суддів» позивачка переведена на посаду судді апеляційного суду Чернігівської області.
Згідно з рішенням Вищої ради юстиції від 08.12.2016 №3056/о/15-16 ОСОБА_1 звільнено з посади судді апеляційного суду Чернігівської області у відставку у зв`язку з поданням відповідної заяви.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, обчислене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.03.2017 у справі №750/1280/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2017 та постановою Верховного Суду від 30.08.2019, зобов`язано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України призначити та виплачувати ОСОБА_1 , з 15.12.2016 щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці розміром 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
У зв`язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 та не проведенням пенсійним органом перерахунку пенсії, позивачка звернулася до суду з позовом про перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно довідки Чернігівського апеляційного суду від 26.02.2020 №7-09/8.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 по справі №620/2465/20, яке набрало законної сили 17.09.2020, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно довідки Чернігівського апеляційного суду від 26.02.2020 №7-09/8, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Листом №2500-0402-8/36550 від 25.09.2020 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивачці про добровільне виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 у справі №620/2465/20 та зазначило, що розмір її щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 19.02.2020, складає 92 488,00 грн., тобто 50% від суддівської винагороди, згідно довідки Чернігівського апеляційного суду від 26.02.2020 №7-09/8.
Не погоджуючись із вказаним розрахунком відповідача, 05.10.2020 позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою, у якій просила здійснити їй перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за рішенням суду у справі №620/2465/20 від 18.08.2020 у розмірі 90% від суддівської винагороди, що складає 166 478,40 грн.
Листом від 12.11.2020 №4301-4476/В-02/8-2500/20 ГУ ПФУ у Чернігівській області відмовило ОСОБА_1 у задоволенні вказаної заяви, вказавши, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проведено з урахуванням вимог законодавства, чинного на дату проведення перерахунку по рішенню суду.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не в повному обсязі, позивачка звернулася до суду з цим позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Передусім, колегія суддів звертає увагу на те, що право ОСОБА_1 на перерахунок призначеного їй та виплачуваного спірного довічного утримання судді у відставці на підставі норм Закону України від 02.06.2016 №1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» та відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 26.02.2020 №7-09/8 підтверджено у судовому порядку рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 у справі №620/2465/20, яке набрало законної сили 17.09.2020.
На виконання цього рішення відповідачем й було проведено перерахунок такого утримання.
Тобто, обставини стосовно наявності у позивачки права на перерахунок її довічного грошового утримання судді у відставці та розміру складових суддівської винагороди, які повинні враховуватись при здійсненні такого перерахунку, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому, згідно з приписами частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) доказуванню не підлягають.
Спірним у цій справі є питання правомірності дій відповідача щодо обчислення довічного грошового утримання у відсотках із застосуванням положень частини третьої статті 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі-Закон № 1402-VІІІ) та з урахуванням усього стажу, який дає право на відставку з посади судді ОСОБА_1 , у тому числі, з включенням до такого стажу періодів її роботи в органах прокуратури та половини строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі.
При цьому, стаж, який давав право на відставку з посади судді також не є спірним, оскільки рішенням суду у справі №750/1280/17, яке набуло законної сили, встановлено, що стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді, до якого, як вже було зазначено, зараховується половина строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу та прокурорський стаж, дає їй право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді.
Позивачка у судах попередніх інстанцій поряд із доводами про те, що відповідач при перерахунку її довічного утримання неправильно застосував для розрахунку стаж роботи судді, наполягала на тому, що розмір спірного грошового утримання у відсотках повинен бути збережений і обчислений на підставі норм Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі-Закон №2453-VI) у розмірі 90 відсотків грошової винагороди судді, працюючого на відповідній посаді.
З приводу доводів позивачки про необхідність застосування при перерахунку її довічного грошового утримання судді з 19.02.2020 відсоткового показника грошової винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, за нормами Закону №2453-VI, колегія суддів зазначає наступне.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон № 1402-VIII.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону № 1402-VІІІ суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону № 1402-VIІІ).
Досліджуючи поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 № 18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України також вказав про неможливість звуження змісту та обсягу гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, у тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Крім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.