ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2022 року
м. Київ
справа №580/1797/20
адміністративне провадження № К/9901/1649/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 (судді Трофімова Л.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2020 (колегія суддів: Епель О.В., Губська Л.В., Степанюк А.Г.) у справі №580/1797/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач) про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті довічного грошового утримання судді у відставці;
- скасування рішення відділу з питань перерахунків пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області від 05.03.2020 № 13 про відмову позивачу у перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки, виданої ТУ ДСА в Черкаській області від 25.02.2020 № 04-402/20 про розмір суддівської винагороди судді місцевого суду;
- зобов`язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату довічного грошового утримання згідно з довідкою, виданою ТУ ДСА в Черкаській області від 25.02.2020 № 04-402/20 про розмір суддівської винагороди судді місцевого суду та рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, починаючи з 01.01.2020 у розмірі 90 % та виплатити з урахуванням різниці, що виплачена за цей період.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2020, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області щодо відмови у перерахунку та виплаті довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 25.02.2020 № 04-402/20 з 19.02.2020;
- скасовано рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області від 05.03.2020 № 1742 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 25.02.2020 №04-402/20 з 19.02.2020;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату довічного грошового утримання ОСОБА_1 , згідно з довідкою, виданою Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 25.02.2020 № 04-402/20 та рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, починаючи з 19.02.2020, у розмірі 90 % та виплатити з урахуванням різниці, що виплачена за цей період.
У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо визначення відсоткового значення розміру щомісячного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) та у зв`язку із ухваленням рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, яким були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами, якими було введено певну диференціацію щодо визначення розміру суддівської винагороди та розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці в залежності від проходження кваліфікаційного оцінювання.
Ухвалою Верховного Суду від 25.01.2021 відкрито касаційне провадження на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
У відзиві на касаційну скаргу позивач прости задоволення касаційної скарги заперечував, просив відмовити в задоволенні.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що рішенням Вищої ради правосуддя від 11.04.2019 № 1123/0/15-19 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області у відставку у зв`язку з поданням нею відповідної заяви.
З 30.09.2019 позивачка отримує щомісячне довічне грошове утримання судді, призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI.
З 01.01.2020 розмір довічного грошового утримання позивачки складає 48240,90 грн., що обчислено відповідно до довідки ТУ ДСА України в Черкаській області від 17.01.2020.
27.02.2020 у зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок її довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України у Черкаській області від 25.02.2020 № 04-402/20.
Зазначену довідку видано позивачці відповідно до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України, про те, що станом на 01.01.2020 суддівська винагорода, що враховується при призначенні/перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці складає 107202,00 грн., у тому числі: посадовий оклад - 63060,00 грн.; доплата за вислугу років - 44142,00 грн.; доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 0,00 грн; доплата за науковий ступінь - 0,00 грн; доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 0,00 грн; щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402) - 0,00 грн.
Рішенням відділу з питань перерахунків пенсій № 13 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 05.03.2020 № 1742 позивачці відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі заяви від 27.02.2020.
Відмова обгрунтована тим, що відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачки на підставі довідки від 25.02.2020 № 04-402/20, позаяк станом на 01.01.2020 чинними залишались положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», якими введено певну диференціацію про визначення розміру суддівської винагороди та розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці залежно від проходження кваліфікаційного оцінювання.
Позивач, вважаючи своє право на перерахунок довічного грошового утримання судді порушеним, звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а також з того, що з 19.02.2020 - наступного дня з дати прийняття Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у позивачки виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402.
Разом з тим, суди зазначили, що позивачка має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 25.02.2020 № 04-402/20, виданої ТУ ДСА України в Черкаській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме з 19.02.2020, оскільки саме з цієї дати втратили чинність обмеження, установлені пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 та в розмірі 90% суддівської винагороди. При цьому, суди послались на правові висновки Верховного Суду, викладені в судових рішеннях у справах №№ 638/12586/16-а, 200/3958/19-а та у зразковій справі № 620/1116/20.
Дослідивши в межах касаційної скарги спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
За приписами частини першої статті 142 Закону №1402-VІІІ суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону №1402-VIІІ).
Досліджуючи поняття щомісячне довічне грошове утримання судді, Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Крім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частинами четвертою та п`ятою статті 142 Закону №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.
Відповідно до пункту 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI .
Законом України від 16.10.2019 № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII.
Відповідно до пункту 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: