Постанова суду № 420/8945/20 від 23.06.2022 про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2022 року

м. Київ

справа № 420/8945/20

адміністративне провадження № К/9901/18908/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №420/8945/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 (головуючий суддя: Кравченко М.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 (колегія у складі: головуючий суддя Димерлій О.О., судді Танасогло Т.М., Єщенко О.В.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому позивач просив:

- визнати неправомірними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо зменшення відсотку від винагороди працюючого на відповідній посаді судді при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90 % до 82 %;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок та виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 19.02.2020 у розмірі 90 % від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що складає 113 508,00 грн. без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 відповідачем проведений перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020, виходячи з суддівської винагороди у розмірі 113 508 грн. Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці розрахований виходячи з 82% від розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо зменшення відсотку від винагороди працюючого на відповідній посаді судді при перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання, позивач звернувся до суду.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2020, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що для застосування розміру 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, про який просить позивач, немає ніякої підстави, оскільки зазначений розмір був передбачений Законом «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI (далі - Закон №2453-VI). Але, з 18.02.2020 (з моменту проголошення Рішення Конституційного суду України №2-р/2020 від 18.02.2020), Закон №2453-VI в частині регулювання щомісячного грошового утримання, втратив чинність. Діючим Законом, передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї, для нарахування щомісячного довічного грошового утримання. Неможливо використовувати для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання одночасно складові, які передбаченні для різних формул обрахунку грошового утримання. А тому, під час здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 82% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, відповідач, як суб`єкт владних повноважень діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

6. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив, що застосування судом апеляційної інстанції відсоткового показника, передбаченого частиною третьою статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) є помилковим, оскільки стосується призначення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, а не його перерахунку, а також порушує принцип незворотності дії нормативно-правового акта в часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. 24.05.2021 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Бучик А.Ю., Рибачук А.І.

9. Ухвалою Верховного Суду від 09.06.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого скаржнику необхідно навести належне обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС України у її логічному взаємозв`язку з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, надати документ про сплату судового збору (або належні докази на підставі яких можливо звільнити скаржника від сплати судового збору) та зазначити інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження із наданням належних та допустимих доказів.

10. В межах строку встановленого судом скаржник усунув недоліки касаційної скарги.

11. Ухвалою Верховного Суду від 13.07.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі за вищезазначеним позовом.

12. Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 23.06.2022.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Як встановлено судами попередніх інстанції, ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 % відповідно до заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

14. 28.02.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про здійснення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді з 19.02.2020, на підставі Довідки № 5-513/20/2 від 26.02.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області, згідно до якої станом на 19.02.2020 суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 113 508,00 грн.

15. Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області № 951160162825 від 02.03.2020 відмовлено позивачу у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області № 5-513/20/2 від 26.02.2020.

16. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 у справі № 420/2612/20 визнано протиправним та скасовано Рішення № 951160162825 від 02.03.2020 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 19.02.2020, виходячи з суддівської винагороди у розмірі 113 508 грн.

17. На виконання вищезазначеного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 у відставці з 19.02.2020, виходячи з суддівської винагороди у розмірі 113 508 грн. на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області № 5-513/20/2 від 26.02.2020, у розмірі 82 % виходячи з суддівської винагороди у розмірі 113 508 грн.

18. Не погоджуючись із зменшенням при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсотку від винагороди працюючого на відповідній посаді судді з 90 % до 82 %, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

22. Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

23. Відповідно до частини першої статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

24. Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

25. Спірні у цій справі відносини регулюються, зокрема, Законом №1402-VIII, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

26. Так, пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України №2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

27. Згідно зі статтею 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

27. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

28. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

29. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

30. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

31. Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

32. Водночас, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

33. Пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.

34. Водночас пунктом 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.

35. Однак, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 № 193-IX, який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII.

36. Пунктом 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було установлено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 01.01.2020:

а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

37. Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

38. Конституційний Суд України, досліджуючи поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

39. У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу.

40. Колегія суддів зауважує, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції стосовно гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у своїх рішеннях, а саме: від 24.06.1999 № 6-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 01.12.2004 № 19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11.10.2005 № 8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18.06.2007 № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів), від 22.05.2008 № 10-рп/2008, а також у рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020.

41. Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.

42. У пунктах 15-17 вказаного Рішення зазначено наступне: «згідно з положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

43. Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне забезпечення або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013). Конституційний Суд України зазначив, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

................

Перейти до повного тексту