ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2022 року
м. Київ
справа № 808/2151/18
адміністративне провадження № К/9901/13668/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду 31.10.2018 (суддя Конишева О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду 26.03.2019 (колегія суддів: Головко О.В., Ясенова Т.І., Суховаров А.В.,) у справі №808/2151/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ :
У червні 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу від 22.05.2018 № ЗП718/5/АВ/П/ТД-ФС.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10. 2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019, позов задоволено.
Не погодившись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити..
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем вчинені дії, передбачені Порядком № 509, необхідні для належного повідомлення позивача про розгляд справи. Про розгляд справи на 22.05.2018 позивач була повідомлена належним чином, а тому постанова прийнята на підставі повноважень та у спосіб, передбачений законом.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Ухвалою Верховного Суду від 10.07.2019 відкрито касаційне провадження.
У зв`язку з відсутністю клопотань про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що на підставі наказу Управління Держпраці у Запорізькій області від 25.04.2018 № 539 проведено інспекційне відвідування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт № ЗП718/5/АВ від 02.05.2018.
В ході інспекційного відвідування виявлено порушення з боку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ч. ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, зокрема, 01.05.2018 о 09 год. 50 хв. в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » знаходилися три особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Вказані особи перебували у службовому приміщенні магазину в спецодязі продавця, що зафіксовано засобами відеотехніки.
Відповідно до письмового пояснення працівниці ОСОБА_2 вона продає продукти харчування в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 01.05.2018, прийнята на роботу продавця в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 01.05.2018 терміном на два тижні за усною домовленістю, в письмовій формі трудовий договір з нею не укладався, що зафіксовано засобами відеотехніки. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також надали пояснення, що вони продають продукти харчування в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 01.05.2018, прийняті на роботу в магазин з 01.05.2018 терміном на два тижні за усною домовленістю з ФОП ОСОБА_1 , в письмові формі трудові договори з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не укладалися, що зафіксовано засобами відеотехніки. Факт допуску вищевказаних осіб до роботи без оформлення з ними трудових відносин підтверджується також письмовими поясненнями ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Управлінням Держпраці у Запорізькій області 22.05.2018 винесено припис № ЗП840/574/АВ/П про усунення виявлених порушень, на виконання якого позивач листом від 24.05.2018 за № 93 повідомив, що з працівником ОСОБА_5 розірвано цивільно-правову угоду з 23.05.2018 та укладено письмовий строковий трудовий договір з 24.05.2018 згідно з наказом від 24.05.2018 № 19 та його заявою про прийняття на роботу від 24.05.2018.
Відповідно до постанови Управління Держпраці у Запорізькій області № ЗП718/5/АВ/П/ТД-ФС від 22.05.2018, за порушення ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України до позивача застосовано штраф у розмірі 335070,00 грн.
Позивач зазначає, що вказана постанова прийнята з порушенням процедури її прийняття, адже відповідачем не було повідомлено про розгляд справи у визначений законодавством термін, що позбавило останню надати додаткові пояснення та докази у спростування висновків Акту інспекційного відвідування. Саме порушення процедури накладення штрафної санкції є підставою цього позову.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не дотримано порядку винесення оскаржуваної постанови, оскільки відповідач не пересвідчився, чи належним чином повідомлена ФОП ОСОБА_1 про розгляд справи в Управлінні Держпраці у Запорізькій області.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 (далі - Порядок № 509).
Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Згідно з п. 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Відповідно до п. 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
Згідно з п. 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Відповідно до п. 9 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Ключовим правовим питанням у справі є застосування п. 6 Порядку № 509, а саме зміст обов`язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення.
У постанові Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №813/3415/18 викладена така правова позиція:
"38. … обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.