Постанова
Іменем України
23 червня 2022 року
м. Київ
справа № 210/3508/21
провадження № 51-791 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Короля В.В., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Піх Ю.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Дідікової А.О. на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у кримінальному провадженні № 12021046710000116 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06 липня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання повністю приєднано покарання за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 02 червня 2021 року у виді штрафу в розмірі 510 грн, та визначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, звільнивши ОСОБА_1 від відбування цього покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, та штрафу в розмірі 510 грн.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він незаконно придбав та зберігав без мети збуту психотропну речовину метамфетамін загальною масою 0,6437 г, яку 11 травня 2021 року приблизно о 20:00 біля кафе «Світоч», що на вул. Соборності, 44 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в ході поверхневого огляду виявлено та вилучено працівниками поліції.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року апеляційну скаргу прокурора Мельника О.В. задоволено, а вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 - змінено.
Постановлено вважати вірною кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України за ознаками незаконного придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до вказаного покарання повністю приєднано покарання за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 02 червня 2021 року у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 грн, та на підставі ч. 3 ст. 72 КК України кожне з покарань постановлено виконувати самостійно.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор Дідікова А.О. ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зокрема, прокурор вважає, що змінюючи вирок місцевого суду, апеляційний суд неправильно застосував положення ч. 4 ст. 70 КК України, що виразилося у неправильному застосуванні принципу призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень. При цьому прокурор вважає, що у випадку коли особі попереднім вироком призначене реальне покарання, а за новим вироком призначене покарання, від відбування якого її звільнено на підставі ст. 75 КК України, то положення ч. 4 ст. 70 КК України не застосовуються, а кожен вирок у такому випадку виконується самостійно. Крім того, вказує, що суди обох інстанцій, формально посилаючись на положення ч. 4 ст. 70 КК України, фактично застосували принцип приєднання покарань, що передбачений ст. 71 КК України, що є неправильним у даному випадку.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Піх Ю.Г. частково підтримала касаційну скаргу прокурора Дідікової А.О., просила виключити із ухвали апеляційного суду посилання на застосування положень ч. 4 ст. 70 КК України, в решті зазначену ухвалу просила залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, правильність кваліфікації його дій, а також звільнення його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України у касаційній скарзі прокурором не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
У касаційній скарзі прокурор зазначає про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, неправильне застосування принципу призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень.
Прокурор вважає, що у випадку коли особі попереднім вироком призначене реальне покарання, а за новим вироком призначене покарання, від відбування якого її звільнено на підставі ст. 75 КК України, то положення ч. 4 ст. 70 КК України не застосовуються, а кожен вирок у такому випадку виконується самостійно.