ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2022 року
м. Київ
справа № 694/215/19
провадження № 51-4810км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Матолич М.М.
представників потерпілих - захисників
(в режимі відеоконференції) Мельника С.Є.
Дубинського В.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - Тимченка М.М. на вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 січня 2021 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 4 серпня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 112017250140000785 від 8 липня 2017 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Озірне Звенигородського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не мав,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 січня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 1 статті 286 КК та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 5 100 грн, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі частини 5 статті 74, статті 49 КК ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання.
Вирішено цивільні позови потерпілих.
Згідно зі встановленими судом обставинами ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 8 липня 2017 року близько 15:00, керуючи автомобілем "Mitsubishi Lancer", д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись у м. Звенигородці Черкаської області на перехресті просп. Шевченка та вул. Шмідта, порушуючи вимоги підпункту "б" пунктів 2.3, 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), не стежив за дорожньою обстановкою, був неуважний, під час повороту ліворуч на вул. Шмідта не надав переваги в русі і вчинив зіткнення з автомобілем "Suzuki SX4", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який рухався прямолінійно через перехрестя в зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) водій автомобіля "Suzuki SX4" ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; садна нижніх кінцівок, які належать до категорії легких тілесних ушкоджень.
Пасажирка автомобіля "Suzuki SX4" ОСОБА_3, 1992 р.н., отримала перелом правої ключиці зі зміщенням уламків, травму таза з переломом кісток справа, що згідно з висновком експерта № 02-01/1588 від 08 вересня 2017 року належать до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я; травму голови зі струсом головного мозку, садна обличчя, які належать до категорії легких тілесних ушкоджень.
Пасажир автомобіля "Suzuki SX4" ОСОБА_4, 1968 р.н., отримав закритий перелом обох кісток лівої гомілки, травматичний набряк м`яких тканин лівої гомілки, що за висновком № 02-01/1590 від 08 вересня 2017 року належать до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я.
Порушення ОСОБА_1 ПДР, а саме вимог підпункту "б" пунктів 2.3, 10.1, 16.13 ПДР, мають причинний зв`язок з виникненням ДТП та настанням наслідків у вигляді заподіяння середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 4 серпня 2021 року вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 січня 2021 року щодо ОСОБА_1 скасовано в частині вирішення цивільних позовів потерпілих та призначено у цій частині новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілих витрати на правову допомогу.
У решті вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник вказує на незаконність судових рішень, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати вирок і ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи незаконність судових рішень, захисник посилається на суперечливі фактичні дані, які суд отримав з показань потерпілих та з висновків судово-технічних експертиз, а під час постановлення вироку неправомірно поклав їх в основу обвинувачення його підзахисного. Тобто фактично захисник просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж та, яку їм надали суди першої та апеляційної інстанцій, і посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Також захисник вказує, що суд поклав в основу обвинувального вироку недопустимі докази та проігнорував клопотання сторони захисту про визнання висновків судово-медичних експертиз недопустимими, хоча отримання медичних документів від потерпілих відбувалось з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а експерт зробив свої висновки, досліджуючи копії медичних документів, що також є відповідним порушенням.
Крім того, захисник вважає, що необґрунтована відмова судів у дослідженні доказів, наданих стороною захисту, призвела до порушення основних засад кримінального провадження, а саме змагальності сторін і свободи в поданні до суду своїх доказів та у доведеності перед судом їх переконливості.
Свої твердження про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону захисник мотивує тим, що суд у мотивувальній частині вироку не виклав чітко форми вини ОСОБА_1, при цьому апеляційний суд, на думку захисника, не виправив помилок місцевого суду та належним чином не обґрунтував і не вмотивував судового рішення.
До касаційного суду надійшли заперечення представників потерпілих - захисників Мельника С.Є. та Дубинського В.М., в яких вони просили залишити оскаржувані судові рішення без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення. В своїх запереченнях представники потерпілих - захисники Мельник С.Є. та Дубинський В.М. зазначили про те, що суд правильно встановив фактичні обставини кримінального провадження та призначив покарання достатнє та співмірне вчиненому злочину.
Також до Верховного Суду надійшла заява захисника Тимченка М.М. про можливість здійснення касаційного провадження за його відсутності та відсутності засудженого.
Заслухавши доповідь судді, думку представників потерпілих - захисників Мельника С.Є. та Дубинського В.М., які заперечували проти задоволення касаційної скарги, думку прокурора, яка також заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Мотиви Суду.
У касаційній скарзі захисник оспорює винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК.
Суд першої інстанції встановив обставини кримінального провадження, заслухавши показання самого ОСОБА_1, потерпілих, свідків та дослідивши письмові докази у кримінальному провадженні, й обґрунтовано поклав в основу обвинувального вироку належні та допустимі докази.
Зокрема, суд взяв до уваги показання самого засудженого, який хоча в судовому засіданні і вказував, що не визнає вини, однак під час судового розгляду зазначив, що повинен був пропустити автомобіль "Suzuki SX4", д.н.з. НОМЕР_2, однак водій ОСОБА_2 в порушення ПДР перевищив швидкість, що і призвело до ДТП.Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що їхав зі швидкістю 40-50 км/год; а коли наближався до перехрестя загорівся зелений сигнал світлофора і автомобіль обвинуваченого не зупинився, а продовжив повертати ліворуч, не надавши йому переваги, внаслідок чого відбулось зіткнення.
Ці показання потерпілого узгоджуються з показаннями інших потерпілих, які перебували у автомобілі "Suzuki SX4" та підтвердили, що їх автомобіль, рухався зі швидкістю 50 км/год. Таку швидкість автомобіля, у якому їхали потерпілі, підтвердив і свідок ОСОБА_5, який був очевидцем події, їхав слідом за автомобілем "Suzuki SX4" та бачив, як на перехресті автомобіль "Mitsubishi Lancer" здійснив різкий поворот ліворуч, не зупиняючись на перехресті, та не надав переваги в русі автомобілю "Suzuki SX4", внаслідок чого сталась ДТП.
Крім того, в судовому засіданні були досліджені: протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 08 липня 2017 року з фототаблицею та доданою до нього планом-схемою, висновок експерта № 02-01/1589 від 01 вересня 2017 року, з якого суд установив, що внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, які належать до категорії середньої тяжкості, та легкі тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров`я; висновок експерта № 02-01/1588 від 01 вересня 2017 року, з якого вбачається, що внаслідок ДТП ОСОБА_3 отримала ушкодження середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров`я; висновок експерта № 02-01/1590 від 01 вересня 2017 року, з якого встановлено, що внаслідок ДТП ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.
Також суд дослідив протокол огляду місця події від 19 вересня 2017 року з фототаблицею до нього та планом-схемою; протокол слідчого експерименту від 21 квітня 2018 року зі схемою і фототаблицею до нього за участю потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які детально зазначили всі обставини ДТП і вказали місце розташування автомобілів до моменту ДТП, а також після неї; протокол слідчого експерименту від 21 квітня 2018 року зі схемою та фототаблицею до нього за участю потерпілого ОСОБА_2, який детально зазначив про всі обставини ДТП і вказав місце розташування автомобілів до моменту ДТП, а також після неї; протокол слідчого експерименту від 13 липня 2017 року зі схемою та фототаблицею до нього за участю свідка ОСОБА_1, який детально розповів всі обставини ДТП і вказав місце розташування автомобілів до моменту ДТП, а також після неї;
Суд урахував дані, які містить висновок експерта № 706/720/18-23 від 30 липня 2018 року, та установив з нього, що в дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, водій автомобіля "Mitsubishi Lancer" ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 10.1,16.13 ПДР, що з технічної точки зору, знаходилось у причинному зв`язку з виникненням ДТП. З висновку експертів № 24305/18-52/26106/18-52 від 09 січня 2019 року вбачається, що з технічної точки зору, з урахуванням пошкоджень автомобіля "Suzuki SX4", отриманих у процесі контактування з деревом і знаком, положення транспортних засобів у момент зіткнення та зафіксовану слідову інформацію на місці ДТП швидкість руху цього автомобіля могла становити близько 38 км/год. Отже, водій автомобіля ОСОБА_2 не мав технічної можливості зупинити керований ним транспортний засіб до моменту зіткнення з автомобілем "Mitsubishi Lancer" шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виявлення небезпеки для свого руху, а причиною виникненням ДТП, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам пунктів 10.1 та 16.6 ПДР.
Крім того, суд дослідив копії медичних документів потерпілих і з урахуванням висновків судово-медичних експертиз, встановив отримані потерпілими тілесні ушкодження.
Такі докази суд визнав допустимими і правомірно поклав їх в основу обвинувального вироку. Встановлені судом обставини підтверджуються дослідженими в суді доказами та у своїй сукупності вказують на винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Суд вважає, що висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 КК, належним чином обґрунтовані та вмотивовані, а вирок відповідає вимогам статей 370, 374 КПК.
Апеляційний суд підтримав висновки суду першої інстанції, послався на показання потерпілих та свідків, які узгоджуються між собою, при цьому спростував позицію захисту щодо перевищення потерпілим ОСОБА_2 швидкості руху, вказавши, що з показань свідка, який був очевидцем подій, та висновків судово-технічних експертиз не убачається таких даних.
Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судів та вважає неспроможними доводи захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 КК