Постанова
Іменем України
17 червня 2022 року
м. Київ
справа № 663/2343/19
провадження № 61-5310св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 07 лютого 2020 року в складі судді Пухальського С. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 02 березня 2021 року в складі колегії суддів: Пузанової Л. В., Склярської І. В., Чорної Т. Г. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що з 29 вересня 2001 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, за час якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 .
На підставі рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 17 вересня 2007 року № 272 позивач приватизувала земельну ділянку площею 0,0803 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
За період шлюбу з відповідачем на цій земельній ділянці було збудовано житловий будинок, загальною площею 125,9 кв. м (житловою площею 40 кв. м). Свідоцтво про право власності на будинок видано виконкомом Лазурненської селищної ради 08 червня 2011 року на ім`я позивача.
На підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу об`єднання земельних ділянок від 04 грудня 2018 року вказана земельна ділянка була роз`єднана на дві: площею 0,0317 га та 0,0486 га, а житловий будинок реконструйовано шляхом його поділу на два домоволодіння, розташованих на вказаних земельних ділянках.
Так, на земельній ділянці площею 0,0486 га розташований житловий будинок літ. «А» загальною площею 105,5 кв. м, житловою площею 76,2 кв. м, господарська будівля літ. «Б», загальною площею 106 кв. м, навіс літ. «В», «Г», «З», «Л», душ літ. «Д», огорожа № 1, ворота № 2 та вимощення І, а на земельній ділянці площею 0,0317 га - житловий будинок літ. «А» загальною площею 124,7 кв. м, житловою площею 52,3 кв. м, господарська будівля літ. «Б», загальною площею 105,9 кв. м, навіс літ. «В», водопровід № 1, огорожа № 2-4 та вимощення І.
Рішенням виконкому Лазурненської селищної ради від 27 травня 2019 року № 73 новому житловому будинку, розташованому на земельній ділянці площею 0,0486 га присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_2 , а житловому будинку, розташованому на земельній ділянці площею 0,0317 га - АДРЕСА_1 .
Посилаючись на те, що наведене майно набуто подружжям за час шлюбу та належить їм на праві спільної сумісної власності, позивач просила суд в порядку поділу майна подружжя:
- залишити у її власності житловий будинок літ. «А» загальною площею 105,5 кв. м, житловою площею 76,2 кв. м, господарську будівлю літ. «Б», загальною площею 106 кв. м, навіси літ. «В», «Г», «З», «Л», душ літ. «Д», огорожу № 1, ворота № 2 та вимощення І (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1838052865000), та земельну ділянку площею 0,0486 га з кадастровим номером 6524755500:01:001:0989, на якій розташований вказаний житловий будинок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок літ. «А» загальною площею 124,7 кв. м, житловою площею 52,3 кв. м, господарську будівлю літ. «Б» загальною площею 105,9 кв. м, навіс літ. «В», водопровід № 1, огорожу № 2-4 та вимощення І (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1846005465247), та земельну ділянку площею 0,0317 га з кадастровим номером 6524755500:01:001:0988, на якій розташований вказаний житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 07 лютого 2020 року позовну заяву задоволено.
В порядку поділу майна подружжя: залишено у власності ОСОБА_1 , житловий будинок літ. «А» загальною площею 105,5 кв. м, житловою площею 76,2 кв. м, господарську будівлю літ. «Б», загальною площею 106 кв. м, навіс літ. «В», «Г», «З», «Л», душ літ. «Д», огорожу № 1, ворота № 2 та вимощення І (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1838052865000), та земельну ділянку площею 0,0486 га з кадастровим номером 6524755500:01:001:0989, на якій розташований вказаний житловий будинок, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок літ. «А», загальною площею 124,7 кв. м, житловою площею 52,3 кв. м, господарську будівлю літ. «Б», загальною площею 105,9 кв. м, навіс літ. «В», водопровід № 1, огорожу № 2-4 та вимощення І (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1846005465247), та земельну ділянку площею 0,0317 га з кадастровим номером 6524755500:01:001:0988, на якій розташований вказаний житловий будинок, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що спірне нерухоме майно придбане сторонами у період зареєстрованого шлюбу, тому підлягає поділу між ними в рівних частинах, як це передбачено сімейним та земельним законодавством.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 113,3 кв. м та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0803 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Постановою Херсонського апеляційного суду від 02 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 07 лютого 2020 року - без змін.
Апеляційний суд, врахувавши відсутність заперечень сторін щодо статусу нерухомого майна як об`єкта спільної сумісної власності подружжя, врахувавши те, що в судовому засіданні відповідач погодився із визначеним судом варіантом поділу домоволодіння, а також врахувавши висновок експерта, погодився з висновками суду першої інстанції щодо поділу спільного сумісного майна. Також суд зазначив, що в частині вимог щодо земельної ділянки суд першої інстанції правильно виходив із приписів статей 120 ЗК України та 377 ЦК України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин при визначенні права відповідача на земельну ділянку. Висновки суду щодо поділу в натурі домоволодіння є такими, що відповідають встановленим ним обставинам та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Крім того, колегія суддів врахувала, що виділена кожній із сторін частка із спільного сумісного майна фактично є самостійним об`єктом права власності, якому в результаті державної реєстрації цього права, здійсненої компетентним органом, надано статус самостійного об`єкта цивільно-правових відносин.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги відповідача, суд врахував висновок експерта, відповідно до якого встановлено, що реальна частка кожної із сторін за таким варіантом становить 50/100 частин і відповідає ідеальній частці. Крім цього встановлено, що вартість виділеної у власність відповідача частки в домоволодінні перевищує вартість виділеної позивачці частки на 13 465,00 грн. Однак, врахувавши, що таке перевищення не вплинуло на визначений експертом розмір реальної частки у спірному майні, а позивачка рішення суду в частині неприсудження їй компенсації вартості частки не оскаржувала і на стягненні зазначеної суми грошових коштів не наполягала, то колегія суддів дійшла висновку, що зазначені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції у спірних правовідносинах та підлягають відхиленню.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
29 березня 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив суд скасувати рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 07 лютого 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду 02 березня 2021 року та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.
Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, застосування норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що поділ майна подружжя не відповідає рівності поділу, за рахунок зменшення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , що суперечить нормам законодавства.
Суди не з`ясували чому площа спірного поділеного нерухомого майна (будинків, господарських споруд) не відповідає площі до їх поділу відповідно до свідоцтва про право власності від 31 березня 2011 року, не з`ясували, на підставі яких дозволів була проведена реконструкція житлового будинку, за рахунок чого була зменшена загальна площа будівель та господарських споруд.
Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те що, державна реєстрація права власності не є способом набуття права власності, однак встановивши, що відповідач оспорює незаконно здійснену державну реєстрацію права власності на спірні об`єкти нерухомості, та за наявності заяви про зупинення апеляційного провадження, продовжив розгляд апеляційної скарги, та вважав рішення державного реєстратора та нову реєстрацію вже двох об`єктів нерухомості - законними та такими, що не підлягають оцінці в апеляційному суді.
Суди не врахували, що на спірні два об`єкти нерухомості відсутній документ, що посвідчує право власності. Єдиним документом, що посвідчує право власності є оскаржуване заявником рішення суду першої інстанції.
Також суди не звернули увагу на те, що позивач без дозволу відповідача як співвласника, таємно, самостійно та незаконно поділила спірне нерухоме майно, незаконно провела державну реєстрацію. Господарча будівля в установленому законом порядку не була введена в експлуатацію, однак з невідомих підстав була зареєстрована в державному реєстрі як житловий будинок.
Суди, вважаючи, що нерухоме майно поділене за ідеальними частками по 1/2 кожному із співвласників, не застосували частину четверту статті 120 ЗК України, та з невідомих причин збільшили частку землі, яку визнали за позивачкою. За таких підстав відповідачу заподіяна матеріальна шкода в розмірі на суму 197 066,00 грн, однак питання щодо відшкодування цієї суми - не ставилося.
Суди не з`ясували технічної можливості поділу спірного майна та відсутність на садибі відповідача вигрібної ями. На земельній ділянці, право власності на яке визнано за відповідачем, площею - 0,0317 га місця для будівництва ями немає взагалі. Зазначає, що якщо б, за відповідачем було визнано у власність 1/2 частину земельної ділянки площею 0, 0401 га, таке б місце було б, і то за умови надання такого дозволу позивачем. Вказана обставина судами не оцінювалася, позивач не довела, що такий поділ технічно можливий.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи з Скадовського районного суду Херсонської області.
Справа надійшла до Верховного Суду у вересні 2021 року.
Фактичні обставини справи, встановленні судами
Суди встановили, що з 29 вересня 2001 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі.
На підставі рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 17 вересня 2007 року № 272 у власність ОСОБА_1 передана земельна ділянка площею 0,0803 га, кадастровий номер 6524755500:01:058:0055, яка розташована на АДРЕСА_2 , із цільовим призначенням для індивідуального житлового будівництва, про що 06 листопада 2007 року на її ім`я видано державний акт на право власності на земельну ділянку (т. 1 а. с. 7).
За період шлюбу на вказаній земельній ділянці сторони побудували житловий будинок загальною площею 113,3 кв. м, житловою площею 40 кв. м, при якому є: господарська будівля літ. Б загальною площею 127,1 кв. м, господарська будівля літ. В загальною площею 127,6 кв. м, господарська будівля літ. Г загальною площею 128,1 кв. м, душ літ. Г, туалет літ. Ж, навіс літ. З, водопровід № 1, огорожа № 2-7.
Правовстановлюючий документ на житловий будинок, а саме: свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08 червня 2011 року, видано виконкомом Лазурненської селищної ради на ім`я ОСОБА_1 (позивачки) (т. 1 а. с. 8).
На підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, складеної 04 грудня 2018 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , наведена вище земельна ділянка на АДРЕСА_2 була розділена на дві земельні ділянки: площею 0, 0317 га з кадастровим номером 6524755500:01:001:0988 та площею 0,0486 га з кадастровим номером 6524755500:01:001:0989. Цільове призначення земельних ділянок не змінилося (т. 1 а. с. 9-12).
14 січня 2019 року державний реєстратор Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області Бабич В. В. вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про право власності ОСОБА_1 на зазначені земельні ділянки (т. 1 а. с. 13, 14).
Також було реконструйовано зазначений вище житловий будинок шляхом його поділу на два домоволодіння, розташованих на вказаних вище земельних ділянках.
У зв`язку з реконструкцією житлового будинку, рішенням виконкому Лазурненської селищної ради від 27 травня 2019 року № 73 були присвоєні наступні поштові адреси: житловому будинку, розташованому на земельній ділянці площею 0,0317 га з кадастровим номером 6524755500:01:001:0988 - АДРЕСА_1 ; житловому будинку, розташованому на земельній ділянці площею 0,0486 га з кадастровим номером 6524755500:01:001:0989 - АДРЕСА_2 (т. 1 а. с. 29).
21 травня 2019 року державний реєстратор здійснив державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_2 , зазначивши відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна, а саме: господарська будівля «Б» загальною площею 106 кв. м, навіси «В», «Г», «З», «Л», душ «Д», туалет «Ж», огорожа1, ворота 2, вимощення І (т. 1 а. с. 166).
05 червня 2019 року державний реєстратор здійснив державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_3 , зазначивши відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна, а саме: господарська будівля «Б» загальною площею 105,9 кв.м, навіс «В», водопровід 1, огорожа 2-4, вимощення І (т. 1 а. с. 168).
На житлові будинки за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , 08 серпня 2019 року та 29 травня 2019 року відповідно виготовлені технічні паспорти (т. 1 а. с. 17-22, 23-28).
Кожна із сторін визнає, що зведене на земельних ділянках нерухоме майно має статус спільної сумісної власності подружжя та їх частки у цьому майні є рівними.
Що ж стосується земельної ділянки, на якій розташовані житлові будинки та належні до них господарські будівлі та споруди, то вона передана у власність позивачки безоплатно із земель комунальної власності, тому ОСОБА_1 вважає, що це майно є її особистою приватною власністю.
Відповідач стверджує, що оскільки земельна ділянка для індивідуального житлового будівництва набута в період зареєстрованого шлюбу, вона належить подружжю на праві спільної сумісної власності, тобто в рівних частинах.
В судовому засіданні апеляційного суду відповідач та його представник - адвокат Примаков К. О., з врахуванням проведених та отриманих під час перегляду справи в апеляційному порядку експертних досліджень, погодилися із визначеним судом першої інстанції варіантом поділу домоволодіння, однак вважали, що рішення суду в частині визначення розміру земельних ділянок, на яких розташовані житлові будинки та належні до них господарські будівлі, не відповідає положенням земельного законодавства щодо рівності часток власників.
Відповідно до висновку експерта № 21/483, складеного 12 лютого 2021 року судовим експертом Гуменюк Л. В., дійсна інвентарна вартість будівель і споруд на АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 становить 3 569 366,00 грн (без ПДВ).
Цим же експертом для поділу спільного майна подружжя запропоновано варіант, який відповідає розташуванню будівель і споруд на земельних ділянках із кадастровим номером 6524755500:01:001:0988 площею 0,0317га і з кадастровим номером 6524755500:01:001:0989 площею 0,0486га та фактично був застосований судом першої інстанції при ухваленні рішення.
При цьому експерт зробив висновок, що реальна частка кожної із сторін за таким варіантом становить 50/100 частин і відповідає ідеальній частці.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.