Постанова
Іменем України
17 червня 2022 року
м. Київ
справа № 203/4803/21
провадження № 61-3603св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),
стягувач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2021 року в складі судді Ханієвої Ф. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2022 року в складі колегії суддів: Деркач Н. М., Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), стягувач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій, з урахуванням виправленої редакції скарги від 29 листопада 2021 року, заявник просив суд:
- визнати бездіяльність державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Добридніка С. А. щодо незняття арешту з рахунку IBAN: НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», в рамках ВП № 67201766 - неправомірною;
- скасувати постанову державного виконавця Добридніка С. А. про арешт коштів боржника в частині зняття арешту з рахунку IBAN: НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» в рамках ВП № 67201766;
- заборонити державному виконавцю, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження ВП № 67201766, примусове списання грошових коштів, що перебувають на рахунку IBAN: НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», а також тих, що надходять на рахунок IBAN: НОМЕР_1 , як заробітна плата.
На обґрунтування вимог скарги заявник зазначає, що 22 жовтня 2021 року з повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» через додаток «Приват24» він дізнався про блокування/обмеження належних йому карток та про те, що на його рахунки, відкриті у АТ КБ «ПриватБанк» було накладено арешт виконавчою службою.
За інформацією з Єдиного реєстру боржників встановлено про наявність у відношенні скаржника виконавчого провадження № 67201766, відкритого 21 жовтня 2021 року Центральним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), виконавець: Добриднік С. А., на виконання виконавчого листа № 2-2024/11, виданого 10 травня 2012 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Укргазбанк» залишку заборгованості в розмірі 1 206 441,54 грн.
25 жовтня 2021 року скаржник звернувся до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з заявою про скасування постанови державного виконавця про арешт коштів боржника в частині зняття арешту з рахунку IBAN: НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» в рамках ВП № 67201766.
Як пояснив скаржник, з 05 травня 2021 року він працює на посаді заступника директора Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради. Усі виплати по заробітній платі він отримує на зарплатну картку, рахунок IBAN: НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», який є спеціальним рахунком для отримання заробітної плати. Це підтверджується довідками АТ КБ «ПриватБанк» та КП «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради, виписками банку, декларацією особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з яких видно, що інших надходжень, окрім заробітної плати, на картку не поступає.
З огляду на викладене, заявник, вважаючи неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту з рахунку, що призначений для виплати заробітної плати, звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та просив суд її задовольнити.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Добридніка С. А. в рамках виконавчого провадження ВП № 67201766 щодо незняття арешту з грошових коштів, що містяться як заробітна плата на рахунку IBAN: НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 .
Скасовано постанову головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Добридніка С. А. про арешт коштів боржника від 21 жовтня 2021 року ВП № 67201766 в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться як заробітна плата на рахунку IBAN: НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 .
Зобов`язано головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Добридніка С. А. зняти арешт з грошових коштів, що містяться як заробітна плата на рахунку IBAN: НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 .
У задоволенні інших вимог скарги відмовлено.
Задовольняючи частково вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що рахунок в АТ КБ «ПриватБанк» відкритий для отримання заробітної плати, а накладення арешту на цей рахунок позбавляє ОСОБА_1 його конституційного права на отримання заробітної плати. За результатами звернення скаржника до державного виконавця з інформацією про те, що кошти, які надходять на банківський рахунок IBAN: НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» є заробітною платою, державним виконавцем не було скасовано оскаржувану постанову. Тому така бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту з грошових коштів на рахунку, на який зараховується заробітна плата, є неправомірною. Також судом враховано, що заявник має інші банківські рахунки, що не перешкоджає проведенню виконавчих дій та виконанню рішення суду.
Відмовляючи у задоволенні вимог скаржника про заборону державному виконавцю примусове списання грошових коштів, що перебувають на рахунку IBAN: НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», а також тих, що надходять на рахунок IBAN: НОМЕР_1 , як заробітна плата, суд виходив з необґрунтованості таких вимог, оскільки скасування постанови державного виконавця в частині накладення арешту на грошові кошти, які є заробітною платою на зазначеному рахунку та зобов`язання державного виконавця зняти арешт із вказаних грошових коштів, є достатнім та належним способом захисту порушеного права заявника на отримання заробітної плати.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2022 року апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» залишено без задоволення.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що висновки суду є правильні та обґрунтовані, прийняті з правильним застосуванням норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
01 квітня 2022 року ПАТ АБ «Укргазбанк» засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2022 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
В касаційній скарзі заявник посилається на підстави касаційного оскарження визначені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що поточний рахунок, який скаржнику відкрито в АТ КБ «ПриватБанк», є рахунком із спеціальним режимом використання для отримання заробітної плати, звернення стягнення на який заборонено законом, а також висновки про те, що накладення арешту на зазначений у скарзі рахунок позбавляє скаржника конституційного права на отримання заробітної плати, суперечить чинному законодавству, а також висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, який викладено у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року в справі № 756/1927/16.
Зазначає, що рахунок № НОМЕР_1 не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти не заборонено, оскільки кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус заробітної плати та набули статусу вкладу.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.
Справа надійшла до Верховного Суду у травні 2022 року.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що 21 жовтня 2021 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Добридніком С. А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 67201766 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-2024/11, виданого 10 травня 2021 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» залишку заборгованості у розмірі 1 206 441,54 грн; документ набув законної сили 10 квітня 2012 року (а. с. 6, 60).
Також, 21 жовтня 2021 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Добридніком С. А. винесено постанову про арешт коштів боржника ВП № 67201766, за якою було встановлено, що рішення суду у самостійному порядку не виконується, борг не сплачується; з метою примусового виконання рішення звертається стягнення на належні боржнику грошові кошти, що містяться на рахунках в банківських установах, та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 (а. с. 64).
За відомостями з довідки від 23 жовтня 2021 року № І3U2MG487POKH7G0, виданої АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 станом на 23 жовтня 2021 року має в АТ КБ «ПриватБанк» картку НОМЕР_3 ( НОМЕР_1 ), на яку він отримує зарплатні виплати (а. с. 23).
При цьому відповідно до виписок з банківського рахунку ( НОМЕР_1 ) за договором від 06 червня 2013 року № SAMDNFF000091225497, за період з 03 травня 2021 року до 02 серпня 2021 року, та період з 02 серпня 2021 року до 23 жовтня 2021 року на вказаний рахунок заявник отримує заробітну плату (а. с. 24).
Також за змістом довідки Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради від 25 жовтня 2021 року № 0_00-000061, ОСОБА_1 працює в Комунальному підприємстві «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради з 05 травня 2021 року, всі виплати по заробітній платі отримує на зарплатну карту в АТ КБ «ПриватБанк» (а. с. 9).
25 жовтня 2021 року заявник самостійно звернувся до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з заявою про скасування постанови державного виконавця про арешт коштів боржника в частині арешту рахунку IBAN: НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» в рамках ВП № 67201766, в якій зазначив, що заробітна плата та вихідна допомога, кошти за якими перебувають на вказаному рахунку, що арештований, є коштами, на які не може бути звернено стягнення (а. с. 4, 5).
28 жовтня 2021 року Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надав ОСОБА_1 відповідь на його заяву за вих. № 30369/13, за якою заявника було повідомлено про те, що надана до відділу виписка SLNHGQBPT9K від 23 жовтня 2021 року з АТ КБ «ПриватБанк» за 2021 рік не свідчить про віднесення зазначеного рахунку до рахунків зі спеціальним режимом використання та/або про те, що звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Отже, станом на 28 жовтня 2021 року у державного виконавця були відсутні підстави для скасування постанови державного виконавця про арешт коштів боржника від 21 жовтня 2021 року у ВП № 67201766 (а. с. 7, 8).
Також в матеріалах виконавчого провадження містяться відомості щодо наявності у ОСОБА_1 інших банківських рахунків у АТ «ОТП Банк», АТ КБ «ПриватБанк».
На момент звернення заявника до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист № 2-2024/11, виданий 10 травня 2021 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» залишку заборгованості у розмірі 1 206 441,54 грн, виконавче провадження ВП № 67201766.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення відповідають вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Спірні правовідносини в цій справі склались з приводу незгоди скаржника з постановою приватного виконавця про арешт коштів боржника, якою було накладено арешт на рахунок, на який здійснюється нарахування його заробітної плати.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).
Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені як Законом № 1404-VIII, так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (далі - Інструкція).
Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону № 1404-VIII у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
Якщо у заяві про відкриття виконавчого провадження не зазначено майно боржника та/або його кошти на рахунках у банківських установах, то у відповідності до статті 36 Закону № 1404-VIII розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Частиною першою статті 48 Закону № 1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.