Постанова
Іменем України
17 червня 2022 року
м. Київ
справа № 761/37533/20
провадження № 61-16490св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Акціонерне товариство «БМ-2018», Акціонерне товариство «Універсал банк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 березня 2021 року в складі судді: Шролик І. С. та постанову Київського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року в складі колегії суддів: Шахової О. В., Вербової І. М., Головачова Я. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «БМ-2018», Акціонерного товариства «Універсал банк» про розірвання кредитного договору, визнання недійсними іпотечних договорів, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «БМ-2018» (далі - АТ «БМ-2018»), Акціонерного товариства «Універсал банк» (далі - АТ «Універсал банк») про розірвання кредитного договору, визнання недійсними договорів іпотеки та зобов`язання вчинити дії.
На обґрунтування своїх вимог зазначав, що 03 вересня 2008 року між ВАТ «БМ Банк», правонаступником якого є АТ «БМ-2018», та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 24/8/030908. Кредитний договір складається з двох частин (частина 1 та частина 2), які нероздільно пов`язані між собою і одна для іншої є невід`ємними частинами. Строк дії договору до повного його виконання сторонами. Дата остаточного повернення кредиту - 01 вересня 2028 року.
Умовами укладеного кредитного договору згідно пункту 4.1.2 передбачено, що банк зобов`язується видати позичальнику кредит в сумі 250 687,00 швейцарських франків на умовах, передбачених даним договором.
В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, сторони 03 вересня 2008 року уклали договори іпотеки № 24/8/030908/1 та № 24/8/030908/2, за умовами яких ОСОБА_1 передав в іпотеку ВАТ «БМ Банк» дві частини по 1/2 нежитлового приміщення загальною площею 261,40 кв. м у будинку номер АДРЕСА_1 .
21 жовтня 2020 року АТ «ВТБ Банк» відступило АТ «Універсал банк» право вимоги за зазначеним кредитним договором та договорами іпотеки, укладеними з ОСОБА_1 .
Зазначає, що з 2005 року ОСОБА_1 є власником 1/2 нежитлового приміщення загальною площею 261,40 кв. м у будинку АДРЕСА_1 , власником іншої 1/2 нежитлового приміщення була ОСОБА_3 . Приблизно з травня 2008 року ОСОБА_3 вирішила вийти з бізнесу та запропонувала позивачу викупити її 1/2 нежитлового приміщення. Після перемовин, АТ «БМ Банк» погодився надати кредитну лінію позивачу двома траншами. Перший транш у розмірі 250 687,00 швейцарських франків на придбання 1/2 нежитлового приміщення, другий транш у розмірі 250 687,00 швейцарських франків - для поповнення обігових коштів.
02 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 24/8/020908, на умовах якого, на підставі заяви позивача про видачу готівки від 03 вересня 2008 року № 1194709 до кредитного договору № 24/8/020908, відповідачем було надано кредит у сумі 250 687,00 швейцарських франків.
03 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини зазначеного вище нежитлового приміщення.
Зважаючи на домовленість між позивачем та АТ «БМ Банк» про надання другого траншу кредиту у сумі 250 687,00 швейцарських франків, 03 вересня 2008 року між позивачем та банком було укладено кредитний договір № 24/8/030908. Однак банк свої обов`язки за кредитним договором від 03 вересня 2008 року № 24/8/030908 щодо надання кредитних коштів у розмірі 250 687,00 швейцарських франків не виконав, кредит не надав.
Факт того, що АТ «БМ Банк» надав позичальнику - ОСОБА_1 лише один транш (кредит) у сумі 250 687,00 швейцарських франків встановлено, крім іншого, постановою Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року в справі № 756/7250/14.
Наявність укладеного сторонами кредитного договору від 02 вересня 2008 року № 24/8/020908 свідчить також додаток № 2, № 3 до цього договору, заява позивача про видачу готівки від 03 вересня 2008 року № 1194709 та довідка про рух коштів з матеріалів цивільної справи (456/7250/14), лист ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про сплату страхового платежу за договором страхування; квитанції від 07 травня 2009 року № 1203678 та від 08 січня 2009 року № 32884 про зарахування коштів ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 24/8/020908.
Оскільки договори іпотеки мають похідний характер від зобов`язання за основним кредитним договором від 03 вересня 2008 року № 24/8/030908, тому у разі розірвання кредитного договору з підстав невиконання кредитором своїх обов`язків щодо видачі кредитних коштів, договори іпотеки підлягають визнанню недійсними, а іпотека - припиненою.
Також зазначає, що при ознайомленні з матеріалами іншої цивільної справи (456/7250/14), з довідки про рух коштів по рахунку, позивачу стало відомо, що частину платежів ВАТ «БМ Банк» спрямовувало на погашення кредитного договору від 13 серпня 2008 року № 124/5/130808, який між сторонами ніколи не укладався.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд:
- розірвати кредитний договір від 03 вересня 2008 року № 24/8/030908, укладений між ВАТ «БМ Банк» та ОСОБА_1 ;
- визнати недійсними іпотечні договори від 03 вересня 2008 року № 24/8/030908/1 та № 24/8/030908/2, припинити іпотеку нежитлдового приміщення загальною площею 261,40 кв. м у будинку АДРЕСА_1 ;
- встановити обставину про неукладеність кредитного договору від 13 серпня 2008 року № 124/5/130808 та зобов`язати АТ «БМ-2018» внести зміни в розрахунок заборгованості позивача за кредитним договором від 02 вересня 2008 року № 24/8/020908.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, врахувавши судові рішення в справі № 756/7250/14, відповідно до яких з ОСОБА_1 на користь ПАТ «БМ Банк» стягнено заборгованість за кредитним договором від 03 вересня 2008 року № 24/8/030908 у розмірі 235 641,80 швейцарських франків, виходив з того, що позивачем не доведено, що кредитні кошти в сумі 250 687,00 швейцарських франків видано не за кредитним договором від 03 вересня 2008 року № 24/8/030908, а тому відсутня підстава для розірвання укладеного 03 вересня 2008 року кредитного договору. Суд вважав, що наявність чисельних помилок у розпорядчих документах АТ «БМ Банк» зокрема, у виписках по руху коштів по рахунку № НОМЕР_1 , відкритого згідно та на виконання пункту 3.2 кредитного договору № 24/08/030908 для зарахування процентів, а також у виписці по рахунку № НОМЕР_2 , відкритого на виконання положення пункту 3.7 кредитного договору № 24/08/030908, щодо номеру кредитного договору № 24/08/020908 не свідчить про існування між сторонами кредитних відносин по іншому кредитному договору, оскільки кошти спрямовано на зазначені рахунки відкриті на погашення єдиного існуючого, укладеного між сторонами кредитного договору № 24/08/030908. З цих же мотивів суд відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення обставин про неукладеність кредитного договору від 13 серпня 2008 року № 124/5/130808 та зобов`язання АТ «БМ-2018» внести зміни в розрахунок заборгованості позивача за кредитним договором № 24/08/020908 від 02 вересня 2008 року. Оскільки суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору від 03 вересня 2008 року № 24/08/030908 задоволенню не підлягають, то похідні вимоги про визнання недійсними іпотечних договорів також не підлягають задоволенню.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді позивач (його представник) примірник кредитного договору від 02 вересня 2008 року № 2/08/020908 не надав, а його посилання на те, що умовою укладення зазначеного договору була домовленість з банком про придбання позивачем приміщень, які будуть передані в іпотеку за отримані кредитні гроші, не підтверджені належними доказами і на думку апеляційного суду є неспроможними та такими, що не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 та на підстави оскарження визначені пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначає, що судами допущено неповне з`ясування фактичних обставин, та не досліджено докази, які мають значення для правильного вирішення справи. Не з`ясувавши відповідних обставин та не дослідивши пов`язані з ними докази, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду позовних вимог. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахвання висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 822/1468/17, від 13 грудня 2018 року в справі № 815/6218/16, від 24 травня 2018 року в справі № 922/2391/16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не заперечує, укладання між позивачем та АТ «БМ Банк» двох кредитних договорів: від 02 вересня 2008 року № 24/8/020908 та від 03 вересня 2008 року № 24/8/030908, на умовах яких кредитор взяв на себе обов`язок надати двома траншами по 250 687,00 швейцарських франків кредитні кошти на умовах кожного з таких договорів. Сторонами визнається та такий факт встановлено судовими рішенням по справі № 756/7250/14, що ОСОБА_1 отримав один транш/кредитні кошти в сумі 250 687,00 швейцарських франків. Матеріали цивільної справи містять довідку № 1194709 про видачу готівки на умовах кредитного договору від 02 вересня 2008 року № 24/8/020908 а також інші докази на підтвердження укладення зазначеного договору. Однак матеріали цивільної справи не містять жодного належного та допустимого доказу видачі кредитних коштів на умовах кредитного договору від 03 вересня 2008 року № 24/8/030908.
ОСОБА_1 подав позов з вимогою про розірвання кредитного договору від 03 вересня 2008 року № 24/8/030908 з підстав невиконання кредитором своїх обов`язків; визнання похідних іпотечних договорів недійсними та припинення іпотеки.
Відповідачем заявлено в суді про преюдицію/звільнення від доказування щодо певних конкретних обставин. Такі обставини частково визнаються позивачем/касатором; частково спростовуються матеріалами цивільної справи.
Суд першої інстанцій вийшов за межі преюдиції: визнав доказаними обставини, на які не посилались сторони та які не встановлювались рішенням суду, яке набрало законної сили; та які протирічать доказам, долученим до матеріалів цивільної справи.
Суди першої та апеляційної інстанції відмовились надати безпосередню оцінку доказам, долученим до матеріалів цивільної справи позивачем.
Суди першої та апеляційної інстанції винесли оскаржувані рішення при порушенні стандартів доказування та застосувавши норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано з Оболонського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи інших учасників справи
У грудні 2021 року АТ «Універсал банк» в особі представника Куришко К. В. направило до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суди попередніх інстанцій забезпечили повний і всебічний розгляд справи й ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, а доводи скарги висновків судів не спростовують.
У січні 2022 року ОСОБА_1 направила до Верховного Суду відповідь на відзив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 03 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «БМ Банк» укладений кредитний договір № 24/8/030908, який складається із двох частин: першої - про базові умови кредитування й визначення термінів та другої - безпосередньо умов договору. Сума кредиту та валюта кредиту визначена сторонами - 250 687,00 швейцарських франків, із цільовим призначенням купівлі нерухомості на вторинному ринку, із відсотковою ставкою за користування грошовими коштами - 8,99 % з терміном погашення до 01 вересня 2028 року (т. 1 а. с. 18-23).
Також, 03 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та банком на забезпечення виконання умов кредитного договору укладено два договори іпотеки № 74/8/030908/1 та № 24/8/030908/2, за умовами яких ОСОБА_1 передав банку в іпотеку дві частини по 1/2 нежитлового приміщення загальною площею 261, 40 у будинку АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 24-33).
Позивачем надано копію квитанції від 07 травня 2009 року № 1203678 згідно якої ОСОБА_1 сплачено на рахунок ВАТ «БМ Банк» НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 1825,63 швейцарських франків, що в еквіваленті в гривні становить 12411,16 грн, в якій зазначено призначення платежу згідно кредитного договору від 03 вересня 2009 року № 24/8/020908 (т. 1 а. с. 34).
Згідно квитанції від 08 січня 2009 року № 32884 ОСОБА_1 сплачено на рахунок ВАТ «БМ Банк» НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 2963,28 швейцарських франків, що в еквіваленті в гривні становить 20 255,67 грн в якій зазначено призначення платежу часткове погашення кредиту та відсотків за кредитним договором від 02 вересня 2009 року № 24/8/020908 (т. 1 а. с. 35).
З повідомлення ПАТ СК «Українська страхова група» від 06 листопада 2020 року за № 03/8026 надіслане на адресу ОСОБА_1 встановлено, що ним сплачено страховий платіж за договором страхування майна від 02 вересня 2008 року № 13-2807-0691 року в сумі 10 286,50 грн, та за договором страхування майна від 22 вересня 2009 року № 13-2807-0990/1 в сумі 6 465,80 грн. Зазначено, що надати договори страхування та копію кредитного договору № 24/8/020908 неможливо. (т. 1 а. с. 10).
У додатку № 3 до кредитного договору від 02 вересня 2008 року № 24/8/020908 про тарифи по обслуговуванню карткових рахунків, видачі та обслуговуванню міжнародних платіжних карток у ТОВ «БМ Банк» пакет «картка до кредиту», міститься підпис позичальника та підпис працівника ТОВ «БМ Банк» (т. 1 а. с.11).
Додатком № 2 до кредитного договору від 02 вересня 2008 року № 24/8/020908 встановлено тарифи на послуги та операції ТОВ «БМ Банк» для фізичних осіб (т. 1 а. с. 12).
Судом досліджено судові рішення у справі № 756/7250/14 за позовом ПАТ «БМ Банк», правонаступником якого є відповідач АТ «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, що надані до заперечення представником відповідача.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 02 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23 листопада 2016 року та постановою Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року, стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованість за кредитним договором від 03 вересня 2008 року № 24/8/030908 у розмірі 235 641,80 швейцарських франків, з них: сума заборгованості по кредиту - 204 466, 02 швейцарських франків; сума заборгованості по процентах - 26 806,57 швейцарських франків; сума заборгованості по пені - 4 369,21 швейцарських франків.
В мотивувальній частині вищезазначених рішень суду апеляційної та касаційної інстанції міститься висновок:
«Відповідачем ( ОСОБА_1 ) не доведено, що він отримав у банку кредит два рази на одну і ту ж суму (250 687,00 швейцарських франків) з одного і того ж позичкового рахунку за двома різними кредитними договорами. А це в свою чергу свідчить, що грошові кошти в сумі 250 687,00 швейцарських франків відповідач отримував на підставі тільки одного кредитного договору. Цим кредитним договором є договір від 03 вересня 2008 року № 24/8/030908, інших кредитних договорів на суму 250 687,00 швейцарських франків виданих з позичкового рахунку № НОМЕР_3 між банком та боржником не укладалось.
Суд виходив з того, що згідно частини № 1 кредитного договору від 03 вересня 2008 року № 24/8/030908 вбачається, що сума кредиту складає 250 687,00 швейцарських франків. Із розділу 3 «Порядок надання кредиту, умови погашення заборгованості по кредиту та сплаті процентів» кредитного договору № 24/8/030908 від 03 вересня 2008 року вбачається, що для видачі кредиту банк відкриває позичковий рахунок № НОМЕР_3 . Кредит видається шляхом видачі з каси банку. Датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку (пункт 3.2, пункт 3.3 кредитного договору № 24/8/030908 від 03 вересня 2008 року).