Постанова
Іменем України
15 червня 2022 року
м. Київ
справа № 207/878/20
провадження № 61-14553св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «ЮЖКОКС»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 листопада 2020 року, ухваленого у складі судді Бистрової Л. О., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ЮЖКОКС» (далі - ПрАТ «ЮЖКОКС») про визнання незаконними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральну (немайнову) шкоду.
Позовну заява мотивував тим, що 13 лютого 2018 року був прийнятий на роботу у Приватне акціонерне товариство «Євраз ЮЖКОКС» старшим майстром виробничої дільниці коксового цеху, яке змінило назву на ПрАТ «ЮЖКОКС» згідно з рішенням загальних зборів, що зафіксовано в протоколі річних загальних зборів акціонерів від 14 травня 2018 року.
Позивач вказував, що 19 липня 2019 року його переведено на посаду заступника начальника цеху (з газового господарства та обігріву) коксового цеху. 20 листопада 2019 року переведено на посаду старшого майстра виробничої дільниці коксового цеху, а 02 січня 2020 року заступником начальника цеху (з газового господарства та обігріву) коксового цеху.
Стверджував, що відповідач порушив порядок накладення на нього дисциплінарних стягнень.
Наказом від 19 липня 2019 року № 2950 на нього накладено дисциплінарне стягнення за те, що 16 липня 2019 року, під час перевірки інциденту забурення коксової печі № 632, що мав місце з 19:00 год 05 липня 2019 року до 07:00 год 06 липня 2019 року, спеціалістами Дирекції відповідача встановлено, що коксова піч № 632 знаходилася у забуреному стані більше 10 діб. Установлено, що своїми діями старші змінні майстри: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , під час прийому та здачі зміни, не провели аналіз записів у технологічному журналі, а саме із записами про буріння печі № 632, яке відбулося 06 липня 2019 року. За порушення пунктів 2.1, 2.5, 2.16 посадової інструкції старшого змінного майстра виробництва коксового цеху № 02-06, затвердженої генеральним директором 19 травня 2016 року (далі - посадова інструкція № 02-06), йому, старшому змінному майстру виробництва коксового цеха ПрАТ «ЮЖКОКС», оголошена догана та він був позбавлений премії за липень 2019 року.
Позивач вказував, що з накладеним дисциплінарним стягненням у вигляді догани та позбавлення 100% премії за липень 2019 року нібито за неналежне виконання посадової інструкції він не згоден, оскільки його посадовою інструкцією не передбачено обов`язків при прийманні та здачі зміни, проведення аналізу записів у технологічних журналах.
Наказом від 10 березня 2020 року № 1069-Д на позивача накладено дисциплінарне стягнення за те, що працюючи 04 березня 2020 року у зміні, у порушення пункту 2.4 посадової інструкції заступника начальника цеху (по газовому господарству і обігріву) коксового цеху № 02-18, затвердженої генеральним директором 20 січня 2020 року (далі - посадова інструкція № 02-18), яким передбачено, що заступник начальника цеху (по газовому господарству та обігріву) коксового цеху контролює правильне введення режиму коксовання та обігріву коксової печі, виконання загальних положень температурного та гідравлічного режиму, не виконав контроль за розробкою стопорних та реверсних кранів коксової батареї № 6, унаслідок чого відбувся зрив газо-підвідної арматури крана № 660 з коксового боку. Позивач вказував, що за це порушення йому оголошено догану та позбавлено премії 100% за березень 2020 року.
Із накладеним дисциплінарним стягненням він не згоден, оскільки пункт 2.4 Посадової інструкції передбачає, що заступник начальника цеху (по газовому господарству та обігріву) коксового цеху контролює правильне введення режиму коксування та обігріву коксових пічок, виконання загальних положень температурного та гідравлічного режиму, а тому цією інструкцією не передбачено здійснення контролю за розробкою стопорних кранів у коксовій батареї.
Наказом від 17 березня 2020 року № 1157-Д, за порушення пункту 3.1.12 Правил внутрішнього трудового розпорядку ПрАТ «ЮЖКОКС», позивачу оголошено догану та позбавлено 100% премії за березень 2020 року вдруге за місяць. Підставою дисциплінарного стягнення позивач вказував те, що він 08 березня 2020 року звернувся із заявою до начальника цеху про вихідний на 13 березня 2020 року. 09 березня 2020 року начальник цеху захворів, наказ виданий не був. Однак, він був упевнений, що існує наказ про його вихідний день 13 березня 2020 року, тому не вийшов на роботу. Таким чином, з накладанням дисциплінарного стягнення у вигляді догани та позбавлення 100% премії за березень місяць 2020 року не згоден.
Наказом від 17 березня 2020 року № 60, виданим директором підприємства, позивача звільнено із займаної посади заступник начальника цеху (по газовому господарству та обігріву) коксового цеху ПрАТ «ЮЖКОКС». У наказі зазначена причина звільнення - систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, пункт 3 статті 40 КЗпП України.
Вважав, що його звільнення є незаконним та безпідставним, а наказ про звільнення підлягав скасуванню, оскільки до нього двічі було застосовано дисциплінарні стягнення за один і той самий проступок, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Вважає, що протиправними діями відповідач наніс йому моральну шкоду. У результаті порушення його трудового права, виникли зміни в його звичайному ритмі життя та певні душевні хвилювання. Він і його сім`я перебували в стресовому стані, без засобів до існування і йому було дуже неприємно через те, що після багатьох років бездоганної роботи його звільнили. Вказував, що на його утриманні є малолітня дитина - син, також на його утриманні є квартира, в якій він проживає та повинен сплачувати комунальні послуги. Негативні наслідки тривають. У цей період часу дуже важко знайти роботу, з приводу відсутності постійного заробітку його життя значно змінилося, виникає багато питань матеріального характеру. Моральну (немайнову) шкоду оцінює у розмірі 20 000,00 грн.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконними і скасувати накази ПрАТ «ЮЖКОКС» від 19 липня 2019 року № 2950-Д, від 10 березня 2020 року № 1060-Д, від 17 березня 2020 року № 1157-Д, та від 17 березня 2020 року № 60;
- поновити його на посаді заступника начальника цеху (з газового господарства та обігріву) ПрАТ «ЮЖКОКС»;
- стягнути з ПрАТ «ЮЖКОКС» на його корить середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- стягнути з ПрАТ «ЮЖКОКС» на його користь моральну (немайнову) шкоду у розмірі 20 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 листопада 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 листопада 2020 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказами від 19 липня 2019 року, від 10 березня 2020 року та від 17 березня 2020 року у вигляді догани з дотриманням вимог частини першої статті 149 КЗпП України. При цьому на виконання вимог статті 43 КЗпП України адміністрацією підприємства підготовлено та направлено профспілковому органу подання від 17 березня 2020 року № 67. Профспілковим органом ПрАТ «ЮЖКОКС», у визначений законом строк, розглянуто подання і ухвалене рішення від 17 березня 2020 року, яким було надано згоду на звільнення позивача.
Наведені стягнення не були погашені часом та не були зняті до закінчення встановленого річного строку. Також дисциплінарні стягнення не оскаржувались і самим ОСОБА_1 . Отже, невиконання та неналежне виконання позивачем трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, мали систематичний характер, що є підставою для його звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.
Суд апеляційної інстанції вказав, що встановивши відсутність порушення відповідачем норм трудового законодавства при прийнятті оскаржуваних наказів, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні похідних позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної (немайнової) шкоди.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржуючи першу догану від 19 липня 2019 року, позивач залишив поза увагою встановлений законом строк на захист такого права, клопотання про поновлення пропущеного строку не заявляв, поважних причин його пропуску не надав.
Разом з тим, ОСОБА_1 був обізнаний з наказом відповідача про оголошення першої догани у липні 2019 року, але з позовом про його оскарження звернувся лише у квітні 2020 року, що свідчить про пропуск встановленого строку для звернення із вказаним позовом до суду, передбачених частиною першою статті 233 КЗпП України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2021 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
13 вересня 2021 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху, надано час на усунення недоліків.
04 жовтня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права.
Вказує, що у порушення вимог статей 151, 147, 149 КЗпП України його двічі притягну до дисциплінарної відповідальності за вчинення одного і того ж проступку, що є недопустимим.
Крім того, суди надали неправильну оцінку зібраним доказам, не проаналізували посадові інструкції майстра виробничої ділянки обігріву та регулювання печі кокосового цеху, посадової інструкції старшого змінного майстра виробництва кокосового цеху, дійшли помилкового висновку про обґрунтоване притягнення його до дисциплінарної відповідальності за наказами від 19 липня 2019 року, від 10 березня 2020 року.
Наказом від 17 березня 2020 року йому оголошено догану та вдруге за місяць позбавлено премії.
Вказує, що відсутні підстави вважати, що він систематично не виконував трудові обов`язки, як зазначено у окремому наказі від 17 березня 2020 року № 60, оскільки після винесення доган, нових норм законодавства він не порушував. Заявник вказує, що суди не перевірили всі накази про накладення на нього дисциплінарних стягнень, які увійшли в систему для його звільнення. Наказу від 17 березня 2020 року № 60 взагалі не надано ніякої правової оцінки. Вказує, що його звільнення суперечить положенню частини третьої статті 40 КЗпП України.
В оскаржуваних судових рішеннях застосовані норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 714/395/17 (провадження № 61-9123св18), від 13 травня 2020 року у справі № 826/1001/16 (провадження № К/9901/60766/18, К/9901/61012/18), від 31 липня 2019 року у справі № 808/1509/16 (провадження № К/9901/29986/18), від 02 лютого 2021 року у справі № 813/6440/15 (провадження № К/9901/16264/18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2021 року ПрАТ «ЮЖКОКС» подало до Верховного Суду пояснення (відзив) на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2021 року, як такі що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом від 13 лютого 2018 року № 22 ОСОБА_1 прийнятий на роботу до Публічного акціонерного товариства «Євраз ЮЖКОКС» старшим майстром виробничої дільниці коксового цеху.
Згідно з протоколом річних загальних зборів акціонерів від 14 травня 2018 року, Приватне акціонерне товариство «Євраз ЮЖКОКС» змінило назву на ПрАТ «ЮЖКОКС» .
Наказом від 19 липня 2019 року № 276-ПР ОСОБА_1 переведено на посаду заступника начальника цеху (з газового господарства та обігріву) коксового цеху ПрАТ «ЮЖКОКС».
Із наказу № 2950, виданого 19 липня 2019 року ПрАТ «ЮЖКОКС», встановлено, що 16 липня 2019 року, під час перевірки факту забурення коксової печі № 632, що мав місце з 19:00 год 05 липня 2019 року до 07:00 год 06 липня 2019 року, спеціалістами Дирекції по АУРБ встановлено, що коксова піч № 632 знаходилася у забуреному стані більше 10 діб. Встановлено, що своїми діями старші змінні майстри: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , під час прийому та здачі зміни, не провели аналіз записів у технологічному журналі, а саме із записами про буріння печі № 632 від 06 липня 2019 року. За порушення пунктів 2.1, 2.5, 2.16 Посадової інструкції № 02-06 ОСОБА_1 - старшому змінному майстру виробництва коксового цеха ПрАТ «ЮЖКОКС» оголошена догана та він був позбавлений премії за липень 2019 року.
Згідно з посадовою інструкцією № 02-06 старший змінний майстер виробництва коксового цеху зобов`язаний, зокрема:
- пункт 2.1 організовувати та контролювати у зміні виробничий процес на виробничій дільниці у відповідності до «Правил технічної експлуатації коксохімічних підприємств», 2002, м. Харків та «Постійним технічним регламентом виробництва коксу» ТР 05393079-2-2003;
- пункт 2.5 забезпечувати контроль за веденням режиму коксування, обігрівом коксових печей, температурним та гідравлічним режимами газозбірників, рівномірним завантаженням коксових печей вугільною шихтою;
- пункт 2.16 доповісти начальнику цеху та старшому майстру виробничої дільниці про всі відхилення та недоліки в роботі зміни. Оперативно виявляти та ліквідувати аварійні ситуації та упущення в роботі.
За результатами проведеної перевірки у ОСОБА_1 17 липня 2019 року відібрано письмові пояснення.
19 липня 2019 року ОСОБА_1 ознайомлено з наказом.
Наказом від 20 листопада 2019 року № 430-ПР ОСОБА_1 переведено на посаду старшого майстром виробничої дільниці коксового цеху ПрАТ «ЮЖКОКС».
Наказом від 02 січня 2020 року № 22-ПР ОСОБА_1 переведено на посаду заступника начальника цеху (з газового господарства та обігріву) коксового цеху ПрАТ «ЮЖКОКС».
Згідно зі службовою запискою начальника коксового цеху від 06 березня 2020 року № 02/01-253 та письмових пояснень ОСОБА_1 від 10 березня 2020 року, ОСОБА_1 не був у повній мірі здійснений контроль за розробкою стопорних та реверсивних кранів, внаслідок чого відбувся зрив газопідвідної арматури крану № 660 з коксової сторони у зміні 04 березня 2020 року.
Із наказу № 1069-Д, виданого 10 березня 2020 року ПрАТ «ЮЖКОКС», встановлено, що ОСОБА_1 , працюючи 04 березня 2020 року у зміні, порушив пункт 2.4 Посадової інструкції № 02-18, якою передбачено, що заступник начальника цеху (по газовому господарству та обігріву) коксового цеху контролює правильне введення режиму коксування та обігріву коксової печі, виконання загальних положень температурного та гідравлічного режиму, однак не виконав контроль за розробкою стопорних та реверсних кранів у коксовій батареї № 6, внаслідок чого відбувся зрив газо-підвідної арматури крана № 660 з коксового боку. За це порушення ОСОБА_1 оголошена догана та позбавлено премії 100% за березень 2020 року.
ОСОБА_1 ознайомлено з наказом від 10 березня 2020 року.
В обґрунтування наказу від 10 березня 2020 року № 1069-Д зазначено, що позивач, який на дату вчинення порушення обіймав посаду заступника начальника цеху, працюючи у зміні 04 березня 2020 року, не здійснив контроль за розробкою стопорних та реверсивних кранів у коксовій батареї № 6, внаслідок чого відбувся зрив газопідвідної арматури крана № 660 з коксової сторони.
Згідно з пунктом 2.4. Посадової інструкції № 02-18 заступник начальника цеху (з газового господарства та обігріву) коксового цеху зобов`язаний контролювати правильне ведення режиму коксування та обігріву коксових печей, виконувати основні положення температурного та гідравлічного режиму.
Із наказу № 1157-Д, виданого 17 березня 2020 року ПрАТ «ЮЖКОКС», встановлено, що ОСОБА_1 за порушення пункту 3.1.12 Правил внутрішнього трудового розпорядку ПрАТ «ЮЖКОКС» (за прогул 13 березня 2020 року) оголошена догана та він був позбавлений 100% премії за березень 2020 року вдруге за місяць.
17 березня 2020 року у ОСОБА_7 відібрано письмові пояснення.
В обґрунтування наказу від 17 березня 2020 року № 1157-Д зазначено, що ОСОБА_1 , який на дату вчинення порушення обіймав посаду заступника начальника цеху, 13 березня 2020 року не вийшов на роботу без поважних причин, що відповідно до приписів пункту 4 статті 40 КЗпП України є самостійною підставою для застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення - звільнення.
Від ознайомлення із наказом ОСОБА_1 відмовився, про що 17 березня 2020 року складено акт.
Адміністрація ПрАТ «ЮЖКОКС» 17 березня 2020 року за підписом виконуючого обов`язки генерального директора ОСОБА_8 підготувала до профспілкового органу клопотання про звільнення із займаної посади ОСОБА_1 за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків накладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.
При цьому у клопотанні як підставу для звільнення зазначено: службова записка виконуючого обов`язки начальника коксового цеху від 17 березня 2020 року, якою доведено до відома керівника підприємства невихід на роботу 13 березня 2020 року ОСОБА_1 , наказ від 19 липня 2019 року №2950-Д, наказ від 10 березня 2020 року №1069-Д, наказ від 17 березня 2020 року №1157-Д.
Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України «ЮЖКОКС» розглянула подання та 17 березня 2020 року ухвалила рішення, яким надала згоду на розірвання трудового договору за пунктом 3 статті 40 КЗпП України з ОСОБА_1
17 березня 2020 року наказом № 60 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, пункту 3 статті 40 КЗпП України.
Із наказом ОСОБА_1 ознайомлений.
З довідки ПрАТ «ЮЖКОКС» від 16 квітня 2020 року встановлено, що за період часу січень - лютий 2020 року ОСОБА_1 нараховано 75 840,93 грн заробітної плати.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.