Постанова
Іменем України
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 638/13219/15-ц
провадження № 61-15381св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - прокурор міста Харкова в інтересах держави Україна,
відповідачі: Харківська міська рада, ОСОБА_1 ,
треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги:
Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 21 березня 2017 року у складі судді Грищенко І. О. та постанову Харківського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Яцини В. Б., Хорошевського О. М., та
Григоренка В`ячеслава Едуардовича, подану представником ОСОБА_3 , на постанову Харківського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Яцини В. Б., Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У серпні 2015 року прокурор міста Харкова в інтересах держави Україна звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, ОСОБА_1 , треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, ОСОБА_2 , про скасування рішення, визнання недійсними державних актів на право власності, визнання відсутності права власності на земельні ділянки та їх витребування.
Свої вимоги прокурор обґрунтовував тим, що в ході вивчення правомірності передачі в приватну власність земельних ділянок, розташованих на території міста Харкова, прокуратурою встановлено, що відповідно до пунктів 12.1, 12.2, 12.3 та 12.4 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об`єктів містобудування» від 23 червня 2010 року № 151/10 обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Зелений квартал» (далі - ОК «ЖБК «Зелений квартал») передано у власність земельні ділянки за рахунок земель житлової та громадської забудови: площею 11,9188 га кадастровий номер 6310136300:16:013:0046, площею 9,3146 га кадастровий номер 6310136300:16:013:0042, площею 4,8534 га кадастровий номер 6310136300:16:013:0044, площею 6,3269 га кадастровий номер 6310136300:16:013:0045, для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови по Білгородському шосе (біля табору «Лісова казка»).
На виконання вказаного рішення міської ради ОК «ЖБК «Зелений квартал» видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЛ № 148262, серії ЯЕ № 148259, серії ЯЛ № 16148260 та ЯЛ № 148261.
Прокурор вказував, що рішення Харківської міської ради про передачу у власність ОК «ЖБК «Зелений квартал» зазначених земельних ділянок прийнято з порушенням вимог статей 41 ЗК України, статей 133, 135, 137 ЖК УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30 жовтня 1985 року № 186.
ОК «ЖБК «Зелений квартал» за своєю метою діяльності не відповідає вимогам вказаних статей, оскільки рішення про створення ОК «ЖБК «Зелений квартал» та список членів кооперативу не затверджено виконавчим комітетом Харківської міської ради, при тому, що статут кооперативу зареєстровано саме в цій міській раді.
Всупереч положенням статті 135 ЖК УРСР та абзацу 1 пункту 8 Примірного статуту члени кооперативу (на момент створення) не потребували поліпшення житлових умов.
На момент прийняття зазначеного рішення Харківською міською радою члени кооперативу на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, не перебували.
ОК «ЖБК «Зелений квартал» фактично не є житлово-будівельним кооперативом в розумінні вимог глави 5 ЖК УРСР та статті 41 ЗК України.
Вказаний кооператив є обслуговуючим, його мета, порядок створення, організації та діяльності не відповідають вимогам житлово-будівельного кооперативу.
Прокурор вважав, що пункти 12.1, 12.2, 12.3 та 12.4. додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об`єктів містобудування» від 23 червня 2010 року № 151/10 є незаконними.
Оскільки оспорюване рішення Харківської міської ради, яке слугувало підставою для подальшого оформлення чотирьох державних актів на право власності на чотири земельні ділянки, підлягає визнанню незаконним та скасуванню, то вказані державні акти також не відповідають закону та порушують права держави.
Спірні земельні ділянки були в подальшому відчужені на підставі договору купівлі-продажу від 18 лютого 2013 року на користь ОСОБА_1 , який в свою чергу передав земельні ділянки в іпотеку.
Факт незаконності набуття ОК «ЖБК «Зелений квартал» права власності на спірні земельні ділянки виключає можливість відчуження права власності на ці землі іншій особі на законних підставах.
Договір купівлі-продажу та договір іпотеки щодо спірних земельних ділянок спрямовані на протиправне відчуження об`єкта права власності Українського народу. Вказані правочини є такими, що порушують публічний порядок, тобто є нікчемними. Враховуючи, що спірні земельні ділянки вибули з володіння держави всупереч вимогам законодавства, у ОСОБА_1 , на користь якого у подальшому було відчужено земельні ділянки, не виникло право власності на них.
У зв`язку з наведеним прокурор просив:
- визнати незаконними та скасувати пункти 12.1, 12.2, 12.3 та 12.4 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об`єктів містобудування» від 23 червня 2010 року № 151/10;
- визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЛ № 148262, серії ЯЕ № 148259, серії ЯЛ № 16148260 та серії ЯЛ № 148261;
- визнати відсутність у ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, площею 11,9188 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0046; земельну ділянку, площею 9,3146 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0042; земельну ділянку, площею 4,8534 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0044; земельну ділянку, площею 6,3269 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0045;
- витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 вказані земельні ділянки та передати їх Харківській міській раді.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 21 березня 2017 року у задоволенні позову прокурору в інтересах держави Україна відмовлено.
Відмова у задоволенні позову мотивована тим, що створення ОК «ЖБК «Зелений квартал» відбулося не лише на підставі норм ЖК УРСР та Примірного статуту, а й відповідно до положень Закону України «Про кооперацію», якими визначена інша процедура організації діяльності і створення житлово-будівельних кооперативів. За таких обставин суд першої інстанції вважав, що Харківська міська рада розпорядилась землями територіальної громади в межах повноважень, наданих їй Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», а обслуговуючий кооператив створений та зареєстрований згідно з чинним законодавством, тому законні підстави для визнання недійсними та скасування рішень і державних актів на право власності на земельні ділянки відсутні. Одночасно із вказаними підставами, суд першої інстанції встановив, що прокурором без поважних причин пропущено позовну давність для звернення до суду із цим позовом та дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з підстав пропуску позовної давності.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17 жовтня 2017 року апеляційну скаргу прокурора Харківської області відхилено, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 березня 2017 року залишено без змін з посиланням на відповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Постановою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 17 жовтня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд не перевірив дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права щодо вирішення позовних вимог прокурора у повному обсязі, не надав оцінки доказам, поданим в обґрунтування всіх позовних вимог та не перевірив відповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи. Також вказано, що апеляційному суду варто звернути увагу на висновки про застосування норм права, сформульовані зокрема у постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 922/2751/16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.
Постановою Харківського апеляційного суду від 09 січня 2020 року апеляційну скаргу прокурора Харківської області залишено без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 21 березня 2017 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що посилання прокурора щодо недотримання Харківською міською радою законодавства України під час прийняття рішення щодо передачі земельної ділянки ґрунтуються на довільному тлумаченні норм права, а зазначені прокурором обставини не підтвердженні нормами закону та не знаходять свого документального підтвердження. Харківська міська рада не є органом державної реєстрації юридичних осіб, вона не наділена повноваженнями щодо контролю за дотриманням порядку створення юридичних осіб. Також суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що прокурором пропущено строк звернення до суду з цим позовом.
Постановою Верховного Суду від 17 червня 2020 року касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 09 січня 2020 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції зазначив, що вирішуючи спір, апеляційний суд не у повному обсязі встановив фактичні обставини справи, не повною мірою врахував висновки та мотиви, викладені в постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року, не перевірив доводи прокурора щодо неправомірності вибуття спірних земельних ділянок з власності територіальної громади та передачі їх у власність ОК «ЖБК «Зелений квартал», не надав оцінки статуту вказаного обслуговуючого кооперативу та не перевірив мету створення такого кооперативу, зокрема потребу засновників та членів кооперативу у поліпшенні житлових умов та їх перебування на квартирному обліку, порядок створення й організації діяльності кооперативу відповідно до ЖК УРСР та Примірного статуту ЖБК. Судом також не було враховано, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань діяльність ОК «ЖБК «Зелений квартал» була припинена 22 листопада 2013 року, що може свідчити про відсутність у вказаного кооперативу та його членів наміру проводити забудову земельної ділянки, площею близько 30 га. Крім того, колегія суддів не може погодитись із висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову у зв`язку із пропуском прокурором позовної давності, оскільки у судових рішеннях у справі, яка розглядається, містяться суперечливі висновки щодо фактів порушення прав та інтересів держави. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірні земельні ділянки було передано Харківською міською радою у власність ОК «ЖБК «Зелений квартал» у встановленому законом порядку, а неправомірність набуття відповідачами права на землю не доведено, в якості підстави відмови в задоволенні позову зазначив і сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі.
Постановою Харківського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року апеляційну скаргу прокурора Харківської області задоволено частково.
Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 21 березня 2017 року скасовано.
Позов прокурора міста Харкова в інтересах держави України задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано п.п. 12.1, 12.2, 12.3, 12.4 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об`єктів містобудування» від 23 червня 2010 року № 151/10.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 11,9188 га кадастровий номер 6310136300:16:013:0046 - ЯЛ № 148262 який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 121070500113.
Витребувано у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 11,9188 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0046, на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 9,3146 га кадастровий номер 6310136300:16:013:0042 - ЯЕ № 148259, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 121070500112.
Витребувано у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 9,3146 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0042, на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку 6,3269 га кадастровий номер 6310136300:16:013:0045 - ЯЛ № 148261, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 121070500115.
Витребувано у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 6,3269 га га кадастровий номер 6310136300:16:013:0045, на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку 4,8534 га кадастровий номер 6310136300:16:013:0044 - ЯЛ № 148260, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 121070500114.
Витребувано у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,8534 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0044, на користь територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради.
В іншій частині позовних вимог прокурору відмовлено.
Апеляційний суд вказав, що:
- однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в цьому населеному пункті;
- статтею 41 ЗК України передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи (ЖБК) для здійснення житлового будівництва за наявності таких умов: така юридична особа створена як житлово-будівельний кооператив; його члени - громадяни потребують поліпшення житлових умов;
- в обґрунтування заперечень на позовну заяву ОСОБА_1 посилався на те, що кооператив створено на добровільних засадах та перебування осіб на обліку, як таких, що потребують поліпшення житлових умов не потребувало. Наявні в матеріалах докази не містять відомостей, що засновники (учасники) ОК «ЖБК «Зелений квартал» потребували поліпшення житлових умов. Харківською міською радою також не надано доказів того, що учасники (засновники) ОК «ЖБК «Зелений квартал» потребували поліпшення житлових умов та знаходились на відповідному обліку;
- судом встановлено, що ОК «ЖБК «Зелений квартал» є обслуговуючим кооперативом. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за організаційно-правовою формою ОК «ЖБК «Зелений квартал» був саме обслуговуючим кооперативом та його діяльність була пов`язана з комплексним обслуговуванням об`єктів;
- згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розмір внесків засновників кооперативу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 становить 0,00 грн. Доказів інших надходжень до статутного фонду ОК «ЖБК «Зелений квартал» для будівництва житла на отриманій у власність земельній ділянці матеріали справи не містять;
- таким чином, під час судового розгляду встановлено, що ОК «ЖБК «Зелений квартал» не був житлово-будівельним, а був обслуговуючим кооперативом, оскільки його фактична мета та порядок створення, організація та діяльність не відповідають вимогам законодавства до житлово-будівельного кооперативу. Крім того, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань діяльність ОК «ЖБК «Зелений квартал» була припинена 22 листопада 2013 року, що свідчить про відсутність у вказаного кооперативу та його членів наміру проводити забудову земельної ділянки площею близько 30 га;
- Харківська міська рада під час безоплатного надання спірних земельних ділянок ОК «ЖБК «Зелений квартал» мала можливість та, з урахуванням покладених на неї публічних функцій, була зобов`язана з`ясувати правовий статус, мету та підстави створення ОК «ЖБК «Зелений квартал», переконатися у додержанні кооперативом порядку його створення відповідно до вимог чинного законодавства, а також встановити підстави передачі землі безоплатно у власність згідно зі статтею 41 ЗК України житлово-будівельному кооперативу. Проте зазначеного обов`язку Харківська міська рада не виконала, що призвело до прийняття нею незаконного рішення;
- доводи заперечень ОСОБА_1 та Харківської міської ради про те, що норми статей 133, 135, 135 ЖК УРСР та положення Примірного статуту ЖБК не можуть бути застосовані до спірних правовідносин суд апеляційної інстанції відхилив з огляду на те, що на теперішній час ЖК УРСР та Примірний статут ЖБК є чинними, їх положення не суперечать Конституції України, а тому зазначені правові норми обов`язкові для застосування всіма юридичними та фізичними особами, органами влади та посадовими особами;
- ураховуючи, що пункти 12.1, 12.2, 12.3, 12.4 додатку 1 до рішення 45 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об`єктів містобудування» від 23.06.2010 № 151/10 є незаконними та підлягають скасуванню, також підлягають визнанню недійсними і державні акти видані на його виконання, а саме державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЛ № 148262, серії ЯЕ № 148259, серії ЯЛ № 16148260 та серії ЯЛ № 148261;
- визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування про передачу ОК «ЖБК «Зелений квартал» спірних земельних ділянок для розміщення об`єктів містобудування, а також виданих на його підставі державного актів, є ефективним способом захисту порушених прав та інтересів держави, оскільки призводить до їх відновлення;
- повернення у комунальну власність спірних земельних ділянок, незаконно відчужених органом місцевого самоврядування переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів та за цільовим призначенням. Право витребувати земельну ділянку, з огляду на доведену незаконність і безпідставність її відчуження на користь ОК «ЖБК «Зелений квартал» передбачуване у чинному законодавстві України. Відповідні приписи стосовно регламентування підстав для витребування майна з чужого незаконного володіння є доступними та чіткими. При цьому звернення прокурора з вимогою про витребування земельних ділянок із володіння відповідача спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності під час вирішення суспільно важливого та соціально значущого питання - розпорядження землями значної площі в межах великих міст з метою проведення забудови, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу. Тому позовні вимоги прокурора щодо витребування спірних земельних ділянок з володіння останнього власника підлягають задоволенню;
- вимога прокурора про визнання відсутності у ОСОБА_1 права власності на спірні земельні ділянки задоволенню не підлягає, оскільки з урахуванням задоволення вимог щодо витребування земельних ділянок зазначений спосіб захисту прав територіальної громади Харківської міської ради є неналежним та неефективним;
- вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції виходить з того, що початком перебігу позовної давності є момент у часі коли прокурор довідався або міг довідатись про порушення прав громади та держави. Суд враховує, що прокурор був присутній на засіданні Харківської міської ради 23 червня 2010 року, однак зміст оскаржуваного рішення не вказує про порушення вимог закону при його прийнятті, тобто в ньому, як і в державному акті не було зазначено, що ОК «ЖБК «Зелений квартал» не мало на меті будівництво житла та до складу кооперативу не входили особи, які потребували поліпшення житлових умов. Обгрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначав, що дізнався про незаконність спірних рішень Харківської міської ради лише в березні 2015 року в ході вивчення даних офіційного веб-сайту Харківської міської ради щодо розміщених рішень сесії упродовж 2008-2015 років та ознайомлення з правовстановлюючими документами ОК «ЖБК «Зелений квартал» у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції. Вказане свідчить, що дізнатися про незаконність передачі землі у приватну власність прокурор міг після дослідження відповідної документації. Таким чином, про порушення інтересів громади та державних інтересів оспорюваним рішенням Харківської міської ради прокурор міг довідатись лише при проведенні у встановленому законом порядку перевірки у березні 2015 року, а тому звернувшись із позовом у серпні 2015 року, прокурор не пропустив позовну давність, встановлену статтею 257 ЦК України.
Аргументи учасників
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги ОСОБА_7 .
У жовтні 2020 року до Верховного Суду від ОСОБА_7 надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_7 зазначає, що:
- апеляційний суд зробив висновок, що при прийнятті оскаржуваних рішень Харківська міська рада, перевіряючи порядок створення та діяльність житлово- будівельних кооперативів, метою яких є забезпечення економічних, соціальних та інших потреб їх членів, всупереч статтям 133, 135, 137 ЖК УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 30 квітня 1985 № 186 (далі - Примірний статут), які є спеціальними, безпідставно керувалась Законом України «Про кооперацію». Зазначені доводи апеляційного суду є помилковими та такими, що ґрунтуються на нормах права законодавства УРСР, які суперечать нормам чинного законодавства України та Конституції України, більш того рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2019 року № 12-р/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини другої статті 135 ЖК УРСР, а отже судом були неправильно застосовані норми матеріального права та неповно встановлені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Суд помилково обґрунтував своє рішення необхідністю відповідності оскаржених рішень Харківської міської ради вимогам норм статей 133,135 та 137 ЖК УРСР і приписами Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, ґрунтуючись на хибному розумінні передбаченої чинним законодавством України процедури створення, державної реєстрації та набрання правосуб`єктності (тобто правоздатності та дієздатності юридичною особою) такими юридичними особами, як непідприємницькі товариства - обслуговуючі кооперативи, які за напрямами діяльності відносяться до житлово-будівельних. Суд фактично усунувся від оцінки норм статей 133,135,137 ЖК УРСР на предмет відповідності їх критеріям актів Союзу РСР, дію яких на території незалежної, демократичної держави Україна дозволяє за чітко визначених умов (постанова Верховної Ради «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР»);
- з огляду на приписи статей 2, 6, 19-1, 41 Закону України «Про кооперацію» цей закон регулює в тому числі діяльність житлово-будівельних кооперативів. З огляду на приписи частини другої, третьої статті 41 статути кооперативів мають відповідати вимогам цього Закону. Таким чином, оскільки норми статей 133, 135, 137 ЖК УРСР та Прнмірцого статуту суперечать нормам Закону України «Про кооперацію», то застосовуватись має саме Закон України «Про кооперацію». Апеляційний суд не звернув уваги на те, що норми ЖК УРСР та Примірного статуту в частині створення житлово-будівельних кооперативів суперечать не тільки Закону України «Про кооперацію», але і спеціальному нормативно-правовому, акту який вже був чинним на дату реєстрації ОК «ЖБК «Зелений квартал» та дату прийняття спірного рішення Харківською міською радою - Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», який є спеціальним та повинен застосовуватися до правовідносин, пов`язаних із реєстрацією будь-якої юридичної особи, в тому числі ЖБК, та який не передбачає обмежень, що встановлені ЖК УРСР та Примірним статутом. Інформацію про ОК «ЖБК «ЗЕЛЕНИЙ КВАРТАЛ» внесено до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що свідчить про державну реєстрацію цієї юридичної особи і відповідність її статутних документів вимогам чинного законодавства України. Апеляційний суд не навів жодної норми права відповідно до якої, Харківська міська рада зобов`язана чи має право втручатися у діяльність ОК «ЖБК «ЗЕЛЕНИЙ КВАРТАЛ», натомість відповідно до частини сьомої статті 37 Закону України «Про кооперацію» забороняється втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у фінансово-господарську та іншу діяльність кооперативних організацій, крім випадків, прямо передбачених законом;
- Харківська міська рада, перевіряючи правовий статус та правосуб`єктність кооперативу, керувалася та могла керуватися виключно приписами статей 18, 20 та 21 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», за якими відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін;
- апеляційний суд неправильно застосував до спірних правовідносин статті 133, 135 (положення частини другої статті 135 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України 12-р/2019 від 20 грудня 2019 року), 137 ЖК УРСР та Примірний статут, які не підлягають застосуванню, та не застосував ЦК України; ГК України, Закон України «Про кооперацію», Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», які підлягали застосуванню;
- оскаржуване рішення Харківської міської ради прийнято на підставі статей 41, 116, 122 ЗК України, статей 25, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому відповідає вимогам чинного законодавства та компетенції органу, що їх видав;
- визнання незаконним рішення Харківської міської ради та визнання недійсним державного акту судом не є безумовною підставою для витребування майна від ОСОБА_1 , як добросовісного набувача, і задоволення позову в цій частині залежить від встановлення або спростування обставин, визначених статтями 387, 388, ЦК України, що судом не було зроблено взагалі. Харківська міська рада, як власник спірної земельної ділянки, рішенням сесії Харківської міської ради «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об`єктів містобудування» з власної волі та відповідно до вимог чинного законодавства надала ОК «ЖБК «ЗЕЛЕНИЙ КВАРТАЛ» у власність земельні ділянки за рахунок земель житлової та громадської забудови по Білгородському шосе, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин статей 387,388 ЦК України;
- враховуючи практику Європейського суду з прав людини при вирішенні питання щодо припинення права власності приватної особи на майно внаслідок певних порушень, допущених з боку органу публічної влади при прийнятті рішення про передачу майна у власність, обґрунтованим є висновок про те, що імовірні порушення допущені Харківською міською радою при прийнятті рішення про передачу у власність спірної земельної ділянки ОК «ЖБК «ЗЕЛЕНИЙ КВАРТАЛ» не можуть бути підставою для позбавлення його - приватної особи, яка не вчиняла жодних порушень та не знала і не могла знати про наявність певних імовірних порушень з боку Харківської міської ради при прийнятті рішення про передачу у власність земельної ділянки ОК «ЖБК «ЗЕЛЕНИЙ КВАРТАЛ» права власності на майно;
- у постанові апеляційного суду немає висновку про наявність або відсутність порушення цивільних прав або інтересів держави, що є обов`язковою підставою для визнання незаконним правового акту індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування відповідно до статті 21 ЦК України;
- апеляційний суд не навів жодних аргуентів щодо співрозімірності інтересів держави (суспільства) з інтересами особи, яка володіє спірним майном, а саме не було вказано, чим саме володіння ОСОБА_1 спірними ділянками загрожує інтересам суспільства, та як саме суспільство планує використовувати дане майно;
- з позовом про визнання незаконним та скасування п. п. 12.1, 12.2., 12.3, та 12.4 додатку 1 до рішення 45 сесії 5 скликання Харківської міської ради «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об`єктів містобудування» від 23 червня 2010 року № 151/10 прокурор міста Харкова звернувся серпні 2015 року року. При цьому з витягу з протоколу вказаного рішення убачається, що на пленарному засіданні міської ради був присутній прокурор міста Харкова Попович Є. М., який відповідно до статті 121 Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» здійснює нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів місцевими Радами та їх виконавчими органами. Крім того, до прокуратури міста Харкова листом було направлено зазначене рішення сесії Харківської міської ради. Матеріалами справи підтверджено обізнаність прокурора міста Харкова про прийняття оскаржуваного рішення Харківської міської ради ще з 23 червня 2010 року, саме з цієї дати починається початок перебігу позовної давності щодо оскарження рішення Харківської міської ради № 151/10. Прокурором не доведено поважності причин пропуску позовної давності;
- ОК «ЖБК «ЗЕЛЕНИЙ КВАРТАЛ» є юридичною особою, а тому правові відносини, що виникли між Харківською міською радою та ОК «ЖБК «ЗЕЛЕНИЙ КВАРТАЛ» щодо надання земельних ділянок для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови із земель житлової та громадської забудови, не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст і доводи касаційної скарги Харківської міської ради
У листопаді 2020 року до Верховного Суду від Харківської міської ради надійшла касаційна скарга, у якій її представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та змінити мотивувальну частині рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі представник Харківської міської ради вказує, що:
- апеляційний суд фактично усунувся від оцінки норм статей 133, 134, 135, 137 ЖК УРСР на предмет відповідності їх критеріям актів Союзу РСР, дію яких на території незалежної, демократичної держави Україна дозволяє за чітко визначених умов постанова Верховної Ради «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР». Цією постановою встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Постанова ВР України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» №1545-ХІІ від 12 вересня 1991 року, що дозволила дію норм ЖК УРСР та інших актів Союзу РСР на території незалежної, суверенної республіки Україна, обмежила їх дію часом та колом питань, які законодавством України не врегульовано, до їх врегулювання, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. То ж зрозуміло, що норми ЖК УРСР та Примірного статуту можуть застосовуватися у житловій сфері лише у частині, що не суперечить вимогам чинної Конституції та законам України, проте всі норми щодо порядку організації кооперативів (статті 133, 134, 135 та 137 ЖК УРСР і пункти І, 2, З, 4, 5, 7, 8 Примірного статуту відповідно) суперечать вимогам чинного законодавства України, а саме Закону України «Про кооперацію», який є спеціальним законом, який регулює правовідносини щодо створення та діяльності кооперативів. Починаючи з 2003 року, правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні, як системи кооперативних організацій, до яких відносяться кооперативи та кооперативні об`єднання, регулюються Законом України «Про кооперацію»;
- з огляду на приписи статей 2, 6, 19-1, 41 Закону України «Про кооперацію» цей закон регулює в тому числі діяльність житлово-будівельних кооперативів. З огляду на приписи частини другу та третю статті 41 статути кооперативів мають відповідати вимогам цього Закону. Таким чином, оскільки норми статей 133, 135,137 ЖК УРСР та Примірного статуту суперечать нормам Закону України «Про кооперацію», то застосовуватись має саме Закон України «Про кооперацію»;
- Харківська міська рада, перевіряючи правовий статус та правосуб`єктність кооперативу, керувалася приписами статей 18, 20 та 21 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», за якими відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін;
- оскаржуване рішення Харківської міської ради було прийнято на підставі статей 41, 116, 122 ЗК України, статей 25,26,59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому відповідає вимогам чинного законодавства та компетенції органу, що їх видав;
- визнання незаконним рішення Харківської міської ради та визнання недійсними державних актів не є безумовною підставою для витребування майна від ОСОБА_1 , як добросовісного набувача, і задоволення позову в цій частині залежить від встановлення або спростування обставин, визначених статтями 387,388, ЦК України;
- апеляційний суд не вказав, у чому полягає порушення прав держави в особі територіальної громади міста Харкова;
- очевидним є пропуск прокурором позовної давності за відсутності поважних причин з огляду на присутність прокурора міста Харкова на засіданні Харківської міської ради при прийнятті оскарженого рішення;
- ОК «ЖБК «Зелений квартал» є юридичною особою, а тому правові відносини, що виникли між Харківською міською радою та ОК «ЖБК «Зелений квартал» щодо надання земельних ділянок площею 11,9188 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0046), площею 9,3146 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0042), площею 4,8534 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0044), площею 6,3269 га (кадастровий номер 6310136300:16:013:0045), що розташовані по Білгородському шосе (біля табору «Лісова казка») для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови із земель житлової та громадської забудови, не підлягають розгляду у цивільному судочинстві.
Доводи касаційних скарг зводяться до незгоди із задоволенням апеляційним судом позовних вимог про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсними державних актів та витребування земельних ділянок, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України рішення та постанова судів попередніх інстанцій в іншій частині позовних вимог касаційному перегляду не підлягають.
Короткий зміст відзиву