Постанова суду № 442/4621/20 від 07.06.2022 про визнання неправомірними дій Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального...

Постанова

Іменем України

07 червня 2022 року

м. Київ

справа № 442/4621/20

провадження № 61-11190св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,

учасники справи:

заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,заінтересовані особи - Акціонерне товариство «Укрсиббанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,суб`єкт оскарження - Дрогобицький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів),розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня 2020 року у складі судді Курус Р. І.

та постанову Львівського апеляційного суду від 25 травня 2021 року

у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У липні 2020 року ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк»), Товариство

з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»

(далі - ТОВ «Фінансова компанія «Позика»), Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ), звернувся до суду зі скаргою про визнання неправомірними дій Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів)

(далі - Дрогобицький МР ВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції місто Львів) щодо визначення вартості майна боржника, визнання неправомірним та скасування висновку про вартість майна.

Скарга мотивована тим, що на примусовому виконанні в Дрогобицькому

МР ВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (місто Львів) перебував виконавчий лист № 2-789/2010, виданий Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 23 жовтня 2010 року, про стягнення

з ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитними договорами на загальну суму 583 933,07 грн, з яких: за кредитним договором від 12 квітня 2007 року 185 251,22 грн, за кредитним договором від 13 вересня 2007 року - 154 045,28 грн, за кредитним договором від 13 вересня 2007 року - 1 694,96 грн, за кредитним договором

від 10 липня 2008 року - 242 941,28 грн, та 1 820 грн судових витрат.

Постановою державного виконавця Дрогобицького ВДВС Західного

МРУ Міністерства юстиції (місто Львів) Федурком Н. В. від 15 травня

2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження

№ 62076939 (далі - ВП) щодо виконання вказаного вище виконавчого листа.

Постанову про відкриття ВП боржник ОСОБА_1 отримав 20 травня

2020 року.

На підставі ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 березня 2017 року (справа № 442/1635/17), яка набрала законної сили 26 січня 2021 року, державним виконавцем винесено постанову

від 15 травня 2020 року про заміну сторони стягувача

ВП з ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Позика».

Постановою державного виконавця від 26 травня 2020 року проведено опис та накладено арешт на належне боржнику ОСОБА_1 нерухоме майно: нежитлові приміщення загальною площею 336,2 кв. м та 258,1 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою державного виконавця від 04 червня 2020 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання

ФОП ОСОБА_2 для надання звіту та висновку про ринкову вартість арештованого нерухомого майна.

05 червня 2020 року вказана постанова державного виконавця надіслана сторонам виконавчого провадження.

За висновками суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання

ФОП ОСОБА_2 , станом на 06 липня 2020 року, вартість нежитлового приміщення загальною площею 336,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 279 900 грн, а нежитлового приміщення загальною площею

258,1 кв. м, що знаходиться за тією ж адресою, - 214 900 грн. При оцінці вказаного нерухомого майна використано порівняльний методичний підхід.

Листом державного виконавця від 09 липня 2020 року сторін виконавчого провадження повідомлено про оцінку майна і надіслано копію висновків про вартість майна. Копію висновку про вартість майна боржник

ОСОБА_1 отримав 16 липня 2020 року.

27 липня 2020 року боржник ОСОБА_1 звернувся до виконавчої служби із заявою про непогодження із висновками суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_2 про оцінку майна, в якій зазначив, що вартість майна занижена, і повідомив про свій намір оскаржити оцінку в судовому порядку, пропонуючи визначити вартість майна після отримання висновку досудової оціночно-будівельної експертизи.

Згідно з висновком досудової оціночно-будівельної експертизи від 31 липня 2020 року № 474/20, виконаної на замовлення ОСОБА_1 та проведеної судовим експертом Ляшем І. І., станом на 17 липня 2020 року вартість нежитлового приміщення загальною площею 336,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 780 320 грн з ПДВ, та вартість нежитлового приміщення загальною площею 258,1 кв. м, що знаходиться

за адресою: АДРЕСА_1 , - 599 050 грн з ПДВ, що значно відрізняється від оцінки, проведеної в рамках ВП.

02 вересня 2020 року ОСОБА_1 стало відомо про те, що арештоване майно вже передано Держаному підприємству «Сетам» (далі - ДП «Сетам») для реалізації на електронних торгах за оцінкою, яку він оспорює, і торги призначені на 25 вересня 2020 року. При цьому, Дрогобицький ВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (місто Львів) жодним чином не реагує на заяви боржника та наявність висновку судового експерта, а також на оскарження дій державного виконавця в судовому порядку.

Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про збільшення вимог скарги, просив суд:

- визнати дії Дрогобицького МР ВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (місто Львів) щодо визначення вартості майна боржника ОСОБА_1 неправомірними;

- визнати недійсними та скасувати висновки ФОП ОСОБА_2

від 06 липня 2020 року про вартість майна - нежитлового приміщення під літ. «Г-1» загальною площею 336,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 279 900 грн, та нежитлового приміщення під літ. «Е-1» загальною площею 258,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 214 900 грн;

- визначити вартість арештованого майна відповідно до висновку експерта № 474/20 від 31 липня 2020 року за результатами досудової оціночно-будівельної експертизи, а саме: вартість нежитлового приміщення загальною площею 336,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 780 320 грн з ПДВ, та вартість нежитлового приміщення загальною площею 258,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 599 050 грн з ПДВ;

- стягнути з Дрогобицького МР ВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (місто Львів) 5 720 грн, як оплату за проведення судової експертизи;

- зупинити реалізацію ДП «Сетам» продаж на електронних торгах арештованого іпотечного майна за ВП № 62076939, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 336,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 279 900 грн, номер лоту 435575, дата початку торгів - 25 вересня

2020 року, та нежитлового приміщення загальною площею 258,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 214 900 грн, номер лоту 435936, дата початку аукціону - 25 вересня 2020 року, до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду даної скарги.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

і мотиви їх ухвалення

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 10 вересня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано дії державного виконавця Дрогобицького МР ВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (місто Львів) Федурка Н. В. щодо визначення результатів вартості майна боржника ОСОБА_1 неправомірними.

Зобов`язано державного виконавця Дрогобицького МР ВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (місто Львів) Федурка Н. В. усунути порушення шляхом зняття з реалізації на прилюдних торгах нежитлових приміщень

під літ. «Г-1» загальною площею 336,2 кв. м та під літ. «Е-1» загальною площею 258,1 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та в подальшому визначити результати вартості зазначеного майна у чіткій відповідності до вимог статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що скаржником доведено належними та допустимими доказами, що оцінка арештованого майна проводилась лише на підставі порівняльного підходу, який ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування, без безпосереднього огляду арештованих нежитлових приміщень, у зв`язку з чим права ОСОБА_1 як боржника порушені, а тому наявні підстави для визнання незаконними дій державного виконавця щодо проведення оцінки нерухомого майна.

Разом з тим, щодо вимоги скаржника про зупинення передачі майна на реалізацію судом, то усунення порушень, допущених державним виконавцем можливе лише шляхом зняття з реалізації на прилюдних торгах арештованого майна, а не їх зупинення, з подальшим визначенням результатів вартості зазначеного майна у чіткій відповідності до вимог статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» та вчинення дій, спрямованих на усунення суперечностей щодо вартості арештованого майна (призначення рецензування звітів, вчинення дій щодо визначення результатів вартості майна у процесуальний спосіб, належне повідомлення учасників щодо визначення таких результатів, тощо).

Не підлягає задоволенню вимога скарги про стягнення з Дрогобицького

МР ВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (місто Львів) вартості понесеної оплати за проведення судової експертизи, оскільки така була проведена судовим експертом Ляшем І. І. на замовлення ОСОБА_1 , а не призначена державним виконавцем відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому такі витрати не є судовими витратами, які пов`язані саме з розглядом зазначеної скарги.

Таким чином, державним виконавцем не в повній мірі виконано всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», що призвело до порушення прав ОСОБА_1 як сторони у ВП (наявність двох істотно різних висновків, якими визначено вартість арештованого майна), а тому наявні всі підстави для часткового задоволення скарги.

Постановою Львівського апеляційного суду від 25 травня 2021 року ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня

2020 року в частині вирішення вимог про зобов`язання державного виконавця Дрогобицького МР ВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (місто Львів) Федурка Н. В. усунути порушення шляхом зняття з реалізації на прилюдних торгах нежитлових приміщень під літ. «Г-1» загальною площею 336,2 кв. м та під літ. «Е-1» загальною площею 258,1 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та в подальшому визначити результати вартості зазначеного майна у чіткій відповідності до вимог статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», скасовано.

У решті ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, постановляючи ухвалу в частині вимог скарги про визнання незаконними дій державного виконавця щодо визначення оцінки арештованого майна, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні цих позовних вимог, оскільки суб`єкт оцінювання особисто не оглядав внутрішні приміщення об`єкта оцінки і зауважень щодо допуску його до об`єкта з метою проведення вказаного дослідження не висловлював, відтак, оцінка виконувалась лише за наданими документами, що підтверджується й матеріалами ВП, в яких є лише експлікація внутрішніх площ та поверховий план будівель, а тому дослідження було проведено не в повному обсязі, а заперечення боржника щодо оцінки були залишені безпідставно без уваги.

Разом з тим, вимоги скарги про зобов`язання державного виконавця вчинити певні дії не підлягають задоволенню, оскільки заявник таких вимог у даній справі не заявляв. Крім того, вимоги про зобов`язання державного виконавця вчинити дії у спосіб шляхом зняття з реалізації на прилюдних торгах арештованого майна, який не передбачений ні Законом України «Про виконавче провадження», ні Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня

2016 року № 2831/5, задоволені бути не можуть.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі, поданій 02 липня 2021 року, ТОВ «Фінансова компанія «Позика» просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення позовних вимог про визнання дій державного виконавця Дрогобицького МР ВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (місто Львів) щодо визначення результатів вартості майна неправомірними і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог скарги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Ухвала суду в частині вимог скарги про зобов`язання державного виконавця вчинити дії до апеляційного суду не оскаржувалась, тому перегляду в касаційному порядку не підлягає.

Як на підставу для відкриття касаційного провадження, заявник послався на пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме зазначив, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені

у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі

№ 442/6491/17 (провадження № 61-14766св20) та від 11 березня 2021 року

у справі № 755/6875/18 (провадження № 61-8091св20).

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 , отримавши повідомлення від державного виконавця про результати оцінки описаного та арештованого майна, не скористався законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки - рецензування звіту з оцінки. Таким чином, боржник ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами факт заниження вартості об`єкта оцінки. Отже, визначення вартості майна боржника проведено з дотриманням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінетів Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891 (далі - Методика № 1891), Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт № 1), Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442

(далі - Національний стандарт № 2).

Доводи інших учасників справи

У серпні 2021 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що на примусовому виконанні в Дрогобицькому

МР ВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (місто Львів) перебував виконавчий лист №2-789/2010, виданий Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 23 жовтня 2010 року, про стягнення

Постановою державного виконавця Дрогобицького ВДВС Західного МРУ Міністерства юстиції (місто Львів) Федурком Н. В. від 15 травня 2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62076939 (далі - ВП) щодо виконання вказаного вище виконавчого листа.

Постанову про відкриття ВП боржник ОСОБА_1 отримав 20 травня

2020 року.

від 15 травня 2020 року про заміну сторони стягувача

ВП з ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Позика».

Сторонам виконавчого провадження роз`яснено можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та про необхідність письмово повідомити про це державного виконавця, про що представник стягувача та боржник розписались у постанові.

ФОП ОСОБА_2 для надання звіту та висновку про ринкову вартість арештованого нерухомого майна.

05 червня 2020 року вказана постанова державного виконавця надіслана сторонам виконавчого провадження.

За висновками суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання

ОСОБА_1 отримав 16 липня 2020 року.

Згідно з висновком досудової оціночно-будівельної експертизи

від 31 липня 2020 року № 474/20, виконаної на замовлення ОСОБА_1 та проведеної судовим експертом Ляшем І. І., станом на 17 липня 2020 року вартість нежитлового приміщення загальною площею 336,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 780 320 грн з ПДВ, та вартість нежитлового приміщення загальною площею 258,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - 599 050 грн з ПДВ, що значно відрізняється від оцінки, проведеної в рамках ВП.

Згідно з інформацію, 30 липня 2020 року державним виконавцем арештоване майно передано ДП «Сетам» для продажу на електронних торгах за ціною, встановленою в звіті, складеному ФОП ОСОБА_2 , дата початку аукціону - 25 вересня 2020 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою, другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частинами першої, третьої статті 406 ЦПК України передбачено, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

................

Перейти до повного тексту