1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/7230/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцька М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_1 - не з`явились,

відповідача - Антимонопольного комітету України - Кондрашова А.О. (у порядку самопредставництва),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 (головуючий суддя: Кравчук Г.А., судді: Козир Т.П., Коробенко Г.П.)

у справі № 910/7230/21

за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 )

до Антимонопольного комітету України (далі - Комітет, АМК)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до АМК з позовними вимогами про:

- визнання протиправним і скасування рішення Антимонопольного комітету України, викладеного у листі від 11.03.2021 №128-29/01-3710 (далі - Рішення АМК), про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.02.2021 №б/н про порушення групою компаній ДТЕК законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтею 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку теплової генерації;

- зобов`язання АМК відповідно до вимог Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Комітету від 19.04.1994 №5, розглянути заяву б/н від 12.02.2021 (від 15.02.2021 вх. №14-01/34-АМ) про порушення групою компаній ДТЕК законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтею 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку теплової енергії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалась на порушення Комітетом вимог Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, щодо порядку розгляду заяви ОСОБА_1 б/н від 12.02.2021.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.08.2021 (суддя Данилова М.В.) у справі № 910/7230/21 позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення АМК, викладене у листі від 11.03.2021 №128-29/01-3710 про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 б/н від 12.02.2021 про порушення групою компаній ДТЕК законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтею 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку теплової генерації.

Зобов`язано АМК відповідно до вимог Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Комітету від 19.04.1994 №5, розглянути заяву б/н від 12.02.2021 (від 15.02.2021 вх. № 14-01/34-АМ) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтею 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем групою компаній ДТЕК на ринку теплової генерації.

Судове рішення мотивоване невідповідністю процесуальних дій Комітету щодо залишення без розгляду заяви позивача від 12.02.2021 нормам Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 №5.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2021: апеляційну скаргу Комітету на рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2021 у справі №910/7230/21 задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2021 у справі №910/7230/21 скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до АМК відмовлено повністю.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив про помилковість висновку суду першої інстанції про необхідність залишення заяви позивача про порушення законодавства про захист економічної конкуренції без руху для наданням можливості достатнього обґрунтування порушення прав позивача, оскільки залишення заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції без руху можливе у випадку, коли Комітетом встановлено, що заяву подано без додержання вимог, викладених у пункті 18 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5 (далі - Правила), і це перешкоджає розгляду заяви, за умови, що заявник відноситься до осіб, які мають право подавати заяву про порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно вимог пункту 17 Правил. Водночас суд зазначив, що вимога про зобов`язання АМК розглянути заяву б/н від 12.02.2021 (вх. №14-01/34-АМ від 15.02.2021) про порушення групою компаній ДТЕК законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтею 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку теплової енергії не підлягає задоволенню, з огляду на те, що встановлення наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції є виключною компетенцією органів АМК (його дискреційними повноваженнями).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 і залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2021.

Розгляд клопотань

14.06.2022 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на рекомендацію Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, в якому рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ та знімати їх з розгляду.

Зазначене клопотання про відкладення судового розгляду цієї справи, касаційною інстанцією залишено без задоволення з огляду на те, що: явка представників учасників у судове засідання обов`язковою не визнавалася; відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні; матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

З урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги скаржник, посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та пунктів 17, 18, 19 Правил, стосовно вирішення питання черговості застосування положень Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Правил.

Зокрема, на думку скаржника, першочерговою є оцінка Комітетом заяви на відповідність вимогам, що висуваються до неї у пункті 18 Правил, та надання терміну для усунення недоліків у разі виявлення таких, у тому числі і щодо надання обґрунтування порушених прав, а потім Комітет має надавати оцінку впливу таких дій на права заявника.

Доводи інших учасників справи

Комітет у відзиві на касаційну скаргу просив суд касаційної інстанції у задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, з посиланням, зокрема, на необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Як убачається з матеріалів справи, 12.02.2021 ОСОБА_1 звернулася до АМК із заявою б/н, поданою в електронній формі, про порушення групою компаній ДТЕК у період січень-лютий 2021 року законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема щодо обмеження постачання вугілля компаніям-контрагентам, непоповнення запасів вугілля на власних складах, створення штучних перешкод для роботи енергоблоків, що містять ознаки зловживання монопольним становищем. Позивач вважає, що наслідком таких дій є створення дефіциту на ринку електроенергії, що, в свою чергу, створює умови для зростання ціни електроенергії для кінцевих споживачів. Відповідно, такі дії можуть містити ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем.

Комітет листом від 11.03.2021 № 128-29/01-3710 повідомив позивача про залишення заяви б/н від 12.02.2021 (вх. №14-01/34-АМ від 15.02.2021) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції без розгляду з підстав відсутності у заяві позивача інформації та пояснень щодо можливості негативного впливу на права та інтереси позивача, який може бути спричинений зменшенням гарантованих запасів вугілля на складах ТЕС та виходом енергогенеруючого обладнання в аварійні ремонти.

При цьому Комітет зазначив, що з метою здійснення заходів контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на окремих сегментах ринків електричної енергії та енергетичного вугілля, та з метою встановлення дійсних обставин, які спричинили зменшення гарантованих запасів вугілля на складах ТЕС, Комітет з власної ініціативи проведе розслідування сукупності фактів, викладених у заявах позивача та інших заявах, які надійшли до Комітету з аналогічних питань.

Спір між сторонами у даній справі виник у зв`язку з наявністю або відсутністю порушення відповідачем вимог Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Правил щодо порядку розгляду заяви позивача б/н від 12.02.2021.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для скасування Рішення АМК, яке оформлене листом від 11.03.2021 № 128-29/01-3710, про залишення заяви б/н від 12.02.2021 (вх. №14-01/34-АМ від 15.02.2021) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції без розгляду.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається, зокрема, на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, у тому числі, статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та пунктів 17, 18, 19 Правил стосовно вирішення питання черговості застосування положень Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Правил.

Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.

За принципом належного урядування влада має здійснюватись у правомірний, справедливий та розумний спосіб. З принципу «правової держави» випливає вимога законності та узгодженості діяльності її органів. Саме тому на рівні Основного закону закріплено, що органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

З позиції гарантування основоположних прав людини, надання дискреційних повноважень державним органам обсяг, яких не має чітко визначених меж, було б несумісним з принципом верховенства права як одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод і Конституцією України.

Саме тому Закон має чітко визначати межі дискреційних повноважень будь-яких державних органів та порядок їх здійснення (пункт 67 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine) від 5 березня 2015 року, заява № 28718/09; пункт 60 його ж рішення у справі «Зосимов проти України» (Zosymov v. Ukraine) від 7 липня 2016 року, заява № 4322/06).

Конституційний Суд України (далі - КСУ) у своєму рішенні від 11.10.2018 № 7-р/2018 зазначив, що принцип юридичної визначеності, як один із елементів верховенства права не виключає визнання за органом публічної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.

Згідно з юридичною позицією КСУ цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів (абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини рішення від 08.06.2016 № 3-рп/2016).

Отже, кожен орган влади, використовуючи визначені законом саме для нього владні повноваження, зобов`язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні у справі факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання владою у процесі прийняття відповідного рішення. А завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання органом прав особи, що звернулася за захистом, на кожній стадії такого провадження та за його наслідками.


................
Перейти до повного тексту