ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 907/13/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
за участю представників:
позивача - Дудченко В.В.,
відповідача - Ландовської М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Якімець Г.Г., судді - Бонк Т.Б., Зварич О.В.)
від 14.02.2022,
у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз"
про стягнення 1 836 282,71 грн,
В С Т А Н О В И В:
у січні 2021 року АТ «Укртрансгаз» звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» про стягнення 1 836 282,71 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати послуг за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 28.09.2011 №1109011142/П14 за період з травня 2018 року по квітень 2019 року.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 11 травня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 836 282,71 грн, з яких: 1 494 622,86 грн основного боргу, 168 527,42 грн пені, 85 613,46 грн 3% річних, 87 518,97 грн інфляційних втрат.
Місцевий суд виходив з того, що відповідач не здійснив своєчасну оплату за транспортування природного газу, в результаті чого у нього виникла заборгованість в сумі 1 494 622,86 грн. Суд зазначив, що прийняття відповідачем наданих позивачем послуг з транспортування природного газу є підставою виникнення у відповідача зобов`язання з оплати наданих послуг відповідно до чинного законодавства та умов договору. Крім цього, суд визнав обґрунтованими вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені у зв`язку з порушенням строку оплати наданих послуг транспортування природного газу.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.05.2021 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
Висновки апеляційного господарського суду обґрунтовані тим, що долучені позивачем до позовної заяви акти про надання послуг з транспортування природного газу за період з травня 2018 року по квітень 2019 року, в яких зазначено мету транспортування: для задоволення потреб промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання, які (послуги) надані на підставі договору №1109011142/П14 від 28.09.2011, не є належними доказами виникнення обов`язку у відповідача з оплати послуг з транспортування природного газу у цей період, оскільки сторонами укладено інший договір транспортування природного газу №1512000735 від 17 грудня 2015 року, який відповідає типовому договору, затвердженому постановою НКРЕ №2497 від 30 вересня 2015 року, а АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» не був постачальником природного газу промисловим споживачам та іншим суб`єктам господарювання у спірний період.
У березні 2022 року АТ «Укртрансгаз» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2022, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.05.2021 - залишити в силі.
Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. Стверджує, що судом апеляційної інстанції застосовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2497 від 30.09.2015, згідно з якою було затверджено Типовий договір транспортування природного газу, без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №910/14550/17, від 08.12.2021 у справі №904/949/21, від 23.09.2021 у справі №913/64/17.
Також скаржник зазначає, що висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, а саме: постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 "Про затвердження Типового договору транспортування природного газу" у правовідносинах, які склалися до набрання нею чинності та у разі невнесення змін до раніше укладених договорів на транспортування природного газу в системному зв`язку з постановою НКРЕКП від 28.07.2011 №1384 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання, закачування, зберігання та відбору газу" відсутній; відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 1 ст. 638 ЦК України, ч. 3 ст. 180 ГК України, ч. 4 ст.180 ГК України в частині визначення укладеності (неукладеності) договору транспортування природного газу при фактичному виконанні умов цього договору обома сторонами при неприведенні сторонами умов вже раніше підписаних та виконуваних договорів до Типової форми, затвердженої Регулятором; відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 202 ГК України у подібних правовідносинах; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права п. п. З, 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС, ст. ст. 14, 629 ЦК України, ст. 236 ГПК України.
Суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення та безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
У відзиві на касаційну скаргу АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» вважає постанову Західного апеляційного господарського суду законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (п. п. 1, 3 та 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, 28 вересня 2011 року між ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (в подальшому АТ «Укртрансгаз») (газотранспортне підприємство) та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» (в подальшому АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз») (замовник) укладено договір транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011142/П14, відповідно до умов п.1.1 якого газотранспортне підприємство зобов`язалося надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов`язався сплатити за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовами цього договору.
Згідно з п. 1.1 договору (з урахуванням змін та доповнень) газ замовника, транспортування якого за цим договором здійснює газотранспортне підприємство, призначений для задоволення потреб промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання, у тому числі релігійних організацій виключно в межах та обсязі, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності.
Відповідно до п. 2.1 договору підставою для транспортування природного газу магістральними трубопроводами є підтвердження в установленому порядку Оператором Єдиної газотранспортної системи України (Оператор), відповідно до щомісячного планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу газу, наявності в замовника місячного обсягу газу, виділеного для забезпечення його споживачів або на власні потреби.
Замовник передає газотранспортному підприємству газ в загальному потоці в підтверджених обсягах у пунктах приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи газотранспортного підприємства (п. 2.2 договору).
У п. 2.4 Договору сторони погодили, що газотранспортне підприємство приймає газ від замовника на пунктах приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи та здійснює його транспортування по території України до ГРС, де передає газ замовнику в загальному потоці в газорозподільні мережі.
Приймання-передача газу в пунктах приймання-передачі та на ГРС здійснюється сторонами відповідно до Порядку доступу до єдиної газотранспортної системи України, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (п. 2.5 договору).
Згідно з п. 2.6 договору транспортування підтвердженого обсягу газу протягом місяця здійснюється, як правило, рівномірно, виходячи з середньодобової норми (далі - добова норма), яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця.
Відповідно до п. 3.1 договору послуги з транспортування природного газу оформляються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами (далі - акти наданих послуг).
Пунктом 3.2 договору передбачено, що газотранспортне підприємство до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газотранспортного підприємства.
Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг, розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку (п. 3.3 договору).
Згідно з п. 3.4 договору акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.
Вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акту наданих послуг (п. 5.4 договору).
Відповідно до п. 5.5 договору оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Згідно з п. 7.3 договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, з замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У п. 11.1 договору сторони погодили, що останній набирає чинності з дня його підписання сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме: з 01 жовтня 2011 року. Договір діє в частині транспортування газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за надані газотранспортним підприємством послуги - до повного виконання замовником своїх зобов`язань за цим Договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Разом з цим, апеляційним судом встановлено, що 07 грудня 2015 року між ПАТ «Укртрансгаз» (оператор) та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» (замовник) укладено інший договір №1512000735 транспортування природного газу, відповідно до умов п. 2.1 якого за цим договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
Згідно з п. 2.3 договору №1512000735 послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: - послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); - послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); - послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).
Обсяг послуг, що надаються за цим договором визначається підписанням додатка №1 (розподіл потужності) та/або додатка №2 (транспортування) (п. 2.4 договору №1512000735).
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.5 договору №1512000735).
Відповідно до п. 2.6 договору №1512000735 замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів (п. 2.7 договору №1512000735).
У п. 17.1 договору №1512000735 сторони погодили, що останній набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме: з 01 грудня 2015 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
За твердженнями позивача, ним на виконання саме договору транспортування природного газу №1109011142/П14 від 28.09.2011 у період з січня 2018 року по квітень 2019 року надано відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу на загальну суму 1 814 186,16 грн. А саме: у січні 2018 в обсязі 3 975,043 тис. куб.м, у лютому 2018 в обсязі 3 792,089 тис. куб.м, у березні 2018 в обсязі 3 760,435 тис.куб.м, квітні 2018 в обсязі 1 033,885 тис. куб.м, травні 2018 в обсязі 514,072 тис. куб.м, у червні 2018 в обсязі 475,074 тис. куб.м, липні 2018 - 487,694 тис. куб.м, серпні 2018 - 458,796 тис. куб.м, вересні 2018 - 586,976 тис. куб.м, жовтні 2018 - 9 304,851 тис. куб.м, листопаді 2018 - 5 923,352 тис. куб.м, грудні 2018 - 12 147,367 тис. куб.м, січні 2019 - 10 768,634 тис. куб.м, лютому 2019 - 7 041,796 тис. куб.м, березні 2019 - 5 033,279 тис. куб.м, квітні 2019 - 6 011,701 тис. куб.м, що підтверджується актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, копії яких додані до позовної заяви.
Відповідач частково оплатив надані послуги за період січень-квітень 2018 року на суму 319 563,30 грн, решту вартості послуг за період з травня 2018 року по квітень 2019 року відповідач не оплатив.
Наведені обставини стали підставою звернення АТ «Укртрансгаз» до суду з позовом у цій справі про стягнення з АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Положення ст. 526 ЦК України передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення відтворені в абз.1 ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якого суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.