ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/3536/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С.К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світодар"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світодар"
до Державної установи "Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" Національної академії медичних наук України
про зобов`язання вчинити дії, а саме провести перерахунок розміру орендної плати.
У судовому засіданні взяв участь представник позивача - Письмак О. Є.
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Світодар" (далі - ТОВ "Світодар") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної установи "Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" Національної академії медичних наук України (далі - ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМН та/або відповідач) про зобов`язання провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМН від 04.11.2019, з 21.05.2020 до 03.03.2021, та встановити її у розмірі 50 % від розміру орендної плати, передбаченої розділом 3 договору.
1.2. Посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (далі - Постанова № 611) та постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (далі - Постанова № 211) позивач вважає, що орендна плата за договором від 04.11.2019 на період карантину повинна бути перерахована та становити 50 % від розміру орендної плати, встановленої договором.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2021 у справі № 910/3536/21 (суддя Літвінов М. Є.) позовні вимоги задоволено, зобов`язано ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМН провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 04.11.2019, що знаходиться на балансі ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМН України за період з 21.05.2020 до 03.03.2021 та встановити її у розмірі 50 % від розміру орендної плати, передбаченої розділом 3 договору; стягнуто з ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМН на користь ТОВ "Світодар" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
2.2. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що враховуючи запровадження Постановою № 211 на території України карантину, а також відповідно до Постанови № 611 орендна плата за використання нежитлових приміщень за договором від 04.11.2019, згідно положень пункту 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, підлягає зменшенню до 50 % від розміру орендної плати, передбаченої розділом 3 договору з 21.05.2020 до 03.03.2021.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 (Ткаченко Б. О. - головуючий, судді Майданевич А. Г., Коротун О. М.) рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 у справі № 910/3536/21 скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
2.4. Постанова суду апеляційної інстанції аргументована тим, що вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції не дослідив обставини справи щодо невикористання позивачем майна або неможливості його використання наймачем, з урахуванням того, що останній не відповідає за такі обставини, а також щодо об`єктивної неможливості використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає, не надав їм належної правової оцінки, у зв`язку з чим дійшов помилкових висновків щодо задоволення позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, зазначив, що позивачем не доведено обставин, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем, і він не відповідає за ці обставини, а також не доведено об`єктивної неможливості використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі № 910/3536/21, ТОВ "Світодар" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2021.
3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3.3. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник наголошує, що судом апеляційної інстанції в оскаржувані постанові застосовано норми права, а саме частину 4 статті 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України в поєднанні із пунктами 1, 2 Постанови № 611 без урахуванням висновків щодо застосування таких норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 26.08.2011 у справі № 910/13397/20, зокрема, щодо механізму нарахування орендної плати на період карантину.
Скаржник наголошує, що судом апеляційної інстанції не застосовано до спірних правовідносин положення пункту 2 Постанови № 611, яким зобов`язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.
З огляду на положення Постанови № 611 нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 910/13397/20 щодо питання застосування положень Постанови № 611, вказаним нормативно-правовим актом зобов`язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, починаючи з дати встановлення карантину. Оскільки Постанова № 611 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди, цією постановою не вимагається.
З аналізу зазначеної постанови Верховного Суду вбачається, що застосування знижки, передбаченої Постановою № 611 не пов`язується з доведенням обставин, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем, і він не відповідає за ці обставини, а є самостійною підставою для надання орендарю знижки на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
За змістом пункту 1 додатку № 2 до Постанови № 611 "Перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків", до цього переліку включено орендарів, які використовують нерухоме державне майно для розміщення офісних приміщень.
На думку, скаржника, позивач включений до переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 %, а тому у відповідача виник обов`язок щодо нарахування орендної плати ТОВ "Світодар" у розмірі 50 % суми нарахованої орендної плати.
Ураховуючи зазначене, скаржник зазначає, що висновки апеляційного господарського суду щодо необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, є помилковими, а висновки місцевого суду щодо обґрунтованості позовних вимог - вірними.
Крім цього, на думку скаржника, посилання суду апеляційної інстанції на висновки, викладеними Верховним Судом у постанові від 08.07.2021 у справі № 910/8040/20 є недоцільними, оскільки такі висновки стосуються застосування частини 6 статті 762 ЦК України, яка регулює порядок звільнення орендаря від сплати за весь час, протягом якого майно не могло бути використано ним через обставини, за які він не відповідає, без врахування положень Постанови № 611.
3.4. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач наголосив, що Північний апеляційний господарський суд правомірно скасував рішення Господарського суду міста Києва, оскільки останнє не відповідає закону: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
3.5. Державна установа "Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" Національної академії медичних наук України надала на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі її представника, при цьому наголосивши на наявності постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/3535/21.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами
4.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 04.11.2019 між ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМН (далі - орендодавець) та ТОВ "Світодар" (далі - орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМН, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Леончук І. А та зареєстрованого в реєстрі за № 1442, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування 22/100 частин нежитлової будівлі, позначеної в технічній документації під літерою В, державного окремо індивідуально визначено майна, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 693,4 кв. м., що розташовані в нежитловій будівлі літ В.- "Віварій" (частина I-го поверху будівлі, загальною площею 416,4 кв. м. та частина II-го поверху будівлі, загальною площею 277,0 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, будинок 5 (надалі майно), що передане в оперативне управління орендодавцю на підставі Постанови Президії Національної Академії медичних наук України № 3/4 від 17.05.2008 та знаходиться на балансі орендодавця.
Відповідно до п. 1.2. договору, майно передається в оренду з метою здійснення та розміщення (згідно додатків № 4 та № 5 пункту ІІ договору оренди):
- медичної практики (центр цереброваскулярних хвороб) - 106,4 кв. м.;
- офісних приміщень (кабінети директора, бухгалтерії, тощо) - 342,7 кв. м.;
- іншого використання (коридори, туалети, душові, складські, тощо) - 244,3 кв. м.
Згідно п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати нотаріального посвідчення договору, підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Пунктом 3.1. договору визначено, що орендна плата за користування майном визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (вересень 2019 року) - 10 043,20 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинному законодавством.
Відповідно до п. 3.3. договору, експлуатаційні витрати, відшкодування за спожиті комунальні послуги та податку на землю сплачуються орендарем додатково відповідно до окремо укладеного між сторонами договору. Усі витрати за користування телефонами, послугами інтернет сплачуються орендарем самостійно.
За умовами п. 5.1.10 договору, орендар зобов`язаний забезпечувати доступ в приміщення працівників орендодавця для необхідного огляду та перевірки використання орендованого приміщення у відповідності до умов цього договору.
Цей договір укладений строком на десять років та діє з 04.11.2019 по 03.11.2029 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору оренди після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, цей договір вважається подовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, але за умови отримання письмового дозволу НАМН України. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 10.1. договору).
04.11.2019 ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМН та ТОВ "Світодар" складено та підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 693,4 кв. м., що розташовані в нежитловій будівлі літ В.- "Віварій" (частина I-го поверху будівлі, загальною площею 416,4 кв.м. та частина II-го поверху будівлі, загальною площею 277,0 кв. м.), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, будинок 5.
10.12.2020 позивачем було отримано від відповідача лист № 2.1-08/476, з якого вбачається, що останній зазначає про наявність у позивача заборгованості станом на 01.11.2020 за користування нежилими приміщеннями за договором оренди від 24.05.2019.
Листом від 25.01.2021 № 25/01 позивач звернувся до відповідача, в якому з урахуванням Постанови № 211 просив зменшити розмір орендної плати за договором від 24.05.2019 в розмірі 50 % починаючи з 12.03.2020 і до закінчення дії карантину.
5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.