Постанова
Іменем України
14 червня 2022 року
м. Київ
справа № 711/1393/20
провадження № 51-3032км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої Яновської О.Г.,
суддів Антонюк Н.О., Стефанів Н.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Сергійчук Л.Ю.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
прокурора Мороза С.В.,
представника потерпілих Мельника С.Є. (у режимі відеоконференції),
потерпілого ОСОБА_2 (у режимі відеоконференції),
представника цивільного відповідача Гончар Л.В. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги представника цивільного відповідача - Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" - адвоката Овчаренка Руслана Вячеславовича та захисника Гаврильченка Валентина Михайловича в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 грудня 2020 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 12 травня 2021 року стосовно останнього у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020251010000098, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 грудня
2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
2. Цивільні позови прокурора задоволено повністю. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь: Черкаської обласної ради - витрати, понесені КНП "Черкаська обласна дитяча лікарня Черкаської обласної ради" на лікування потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, у розмірі 14 371,76 грн; Черкаської міської ради - витрати, понесені КНП "Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги Черкаської міської ради" на лікування потерпілого ОСОБА_5, у розмірі 3 518, 41 грн.
3. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задоволено частково. Постановлено стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - ПрАТ "УПСК") на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 20 486,00 грн і на відшкодування моральної шкоди 100 000,00 грн, а всього 120 486,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Цивільні позови потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_2 задоволено частково. Постановлено стягнути на користь кожного із них на відшкодування моральної шкоди з ПрАТ "УПСК" по 260 000,00 грн, з приватного підприємства "Скай Лайн" (далі - ПП "Скай Лайн") по 240 000,00 грн. Постановлено стягнути на їхню користь з ПрАТ "УПСК" на відшкодування матеріальної шкоди 69 072,19 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 : на користь держави - процесуальні витрати у розмірі 3 140,20 грн; на користь потерпілого ОСОБА_2 - витрати на залучення експерта у розмірі 10 152,00 грн і витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн, а всього 20 152,00 грн процесуальних витрат.
6. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 12 травня 2021 року вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 залишено без змін.
7. ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 09 січня 2020 року близько 17:30, за обставин, детально наведених у вироку, керуючи автомобілем "ЗАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив вимоги пунктів 2.3."б", 12.2, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, рухаючись у межах населеного пункту з перевищенням допустимої швидкості, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну у вигляді появи на проїзній частині пішохода похилого віку, який переводив через дорогу двох малолітніх дітей, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості не вибрав безпечної швидкості руху керованого автомобіля, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу і вчинив наїзд на пішоходів, у результаті чого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3, отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, а ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, у виді тяжкої поєднаної травми, від яких помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у медичному закладі під час надання медичної допомоги.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
8. За змістом касаційної скарги захисник Гаврильченко В.М. просить оскаржені судові рішення стосовно ОСОБА_1 змінити в частині призначеного покарання, застосувати положення ст. 69 КК України та призначити ОСОБА_1 основне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, звільнивши останнього від його відбування з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки на підставі ст. 75 КК України. На обґрунтування своїх вимог, крім іншого, зазначає, що ОСОБА_1 визнав свою винуватість у повному обсязі та щиро розкаявся, сприяв у розкритті злочину та добровільно частково відшкодував завдану внаслідок нього шкоду, має постійну роботу, власне житло та цілком позитивно характеризується за місцем проживання і працевлаштування, на момент вчинення ДТП перебував у тверезому стані, а після нього вживав невідкладних заходів для надання допомоги потерпілим, при цьому обставини, які б обтяжували йому покарання, повністю відсутні. Також стверджує, що усупереч наведеному у вироку ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не притягувався, а відповідні дані в матеріалах кримінального провадження відсутні.
9. Крім цього просить скасувати вирок суду в частині стягнення з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_2 процесуальних витрат на залучення експерта та на правову допомогу, оскільки до самого ОСОБА_1 з боку потерпілих будь-яких позовних вимог заявлено не було, висновок за результатами проведення психологічної експертизи суд до уваги не взяв і докази на підтвердження суми витрат на правову допомогу відсутні.
10. У касаційній скарзі представник цивільного відповідача - ПрАТ "УПСК" -адвокат Овчаренко Р.В. просить оскаржені рішення змінити в частині вирішення цивільного позову щодо ПрАТ "УПСК", зменшивши розмір відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . Посилаючись на норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду, стверджує, що розмір відшкодування моральної шкоди, пов`язаної з ушкодженням здоров`я, на користь потерпілого ОСОБА_5 та моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_6, пов`язаної із смертю їх сина - потерпілого ОСОБА_4, визначено неправильно. При цьому апеляційний суд усупереч положенням ст. 419 КПК України відповідних доводів, викладених в апеляційній скарзі представника ПрАТ "УПСК" на вирок суду першої інстанції, не перевірив і належних мотивів їх відхилення у своїй ухвалі не навів.
11. Від потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_2 і ОСОБА_6 надійшли заперечення на касаційні скарги захисника та представника цивільного відповідача.
Позиції інших учасників судового провадження
12. Засуджений ОСОБА_1 касаційні скарги підтримав.
13. Представник цивільного відповідача - ПП "Скай Лайн" Гончар Л.В. заперечила проти задоволення касаційних скарг.
14. Представник потерпілих та потерпілий ОСОБА_2 також заперечили проти задоволення касаційних скарг.
15. Прокурор проти задоволення касаційної скарги захисника заперечив, а касаційну скаргу представника цивільного відповідача просив задовольнити в повному обсязі.
Мотиви Суду
16. Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника Гаврильченка В.М. задоволенню не підлягає, а касаційну скаргу представника цивільного відповідача - ПрАТ "УПСК" - адвоката Овчаренка Р.В. слід задовольнити частково з огляду на таке.
17. За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
18. Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу (ч. 2 ст. 438 КПК України).
19. Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.
20. Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку, та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції. Згідно зі статтями 2, 7, 370, 404, 419 КПК України при перегляді оспорюваного вироку апеляційний суд, дотримуючись засад кримінального провадження, зобов`язаний ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції має бути зазначено підстави, на яких її визнано необґрунтованою. Тобто у цьому рішенні слід проаналізувати аргументи скаржника і, зіставивши їх із фактичними даними, наявними у справі, дати на кожен із них вичерпну відповідь.
21. У цьому кримінальному провадженні суд апеляційної інстанції дотримався вищевказаних вимог кримінального процесуального закону не в повній мірі.
22. Так, погоджуючись з видом і мірою обраного місцевим судом ОСОБА_1 покарання, апеляційний суд, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, даних про його особу, зокрема й щодо притягнення раніше до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, дані про що містяться в матеріалах справи та досліджені судом, а також інших конкретних обставин справи, у тому числі й тих, на які захисник Гаврильченко В.М. посилається у своїй касаційній скарзі, дійшов обґрунтованого висновку про те, що покарання засудженому призначено з дотриманням вимог статей 50, 65 КК України. Таке покарання, визначене судом у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, за якою його визнано винним, у розмірі, не наближеному до максимального, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження інших кримінальних правопорушень і вважати його надмірно суворим підстав не вбачається. Також, зважаючи на непоправні наслідки від злочину у виді смерті малолітнього потерпілого, відсутні підстави для застосування положень ст. 69 КК України і призначення засудженому більш м`якого покарання, ніж передбачено кримінальним законом за вчинений ним злочин, як і для звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 цього Кодексу. З відповідними аргументами апеляційного суду в цій частині, наведеними в його ухвалі, цілковито погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції.
23. Відхиляючи доводи апеляційної скарги захисника Гаврильченка В.М. про безпідставне стягнення з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 витрат на залучення експерта та на правову допомогу, апеляційний суд правильно послався на положення статей 118, 124 КПК України, відповідно до яких зазначені процесуальні витрати розподіляються не у межах вирішення цивільного позову, а у разі ухвалення обвинувального вироку покладаються на обвинуваченого. При цьому на обґрунтування документального підтвердження цих витрат апеляційний суд вказав на наявні в матеріалах кримінального провадження договір про надання правової допомоги між потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 і адвокатом Мельником С.Є., який представляє їхні інтереси у цьому кримінальному провадженні, а також документи, що свідчать про сплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з її наданням (т. 4, а. п. 24-27). Суд також послався на висновки експертного психологічного дослідження та квитанції про сплату потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_6 коштів за його проведення (т. 4, а. п. 1-11, 30, 31).
24. Водночас суд апеляційної інстанції не перевірив усіх доводів, зазначених в апеляційній скарзі представника цивільного відповідача - ПрАТ "УПСК", і не мотивував належним чином свого рішення про залишення без зміни вироку суду першої інстанції у частині, що стосується вирішення цивільного позову до нього.
25. Так, згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
26. Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
27. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
28. Під час вирішення цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.
29. З матеріалів кримінального провадження убачається, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника джерела підвищеної небезпеки - ПП "Скай Лайн" була застрахована в ПрАТ "УПСК", до яких потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 пред`явили цивільні позови. Згідно з умовами полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/4495928 від 04 листопада 2019 року страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить 260 000,00 грн, за шкоду, заподіяну майну, - 130 000,00 грн, розмір франшизи - 2 600,00 грн.