Постанова
Іменем України
16 червня 2022 року
м. Київ
Справа № 373/2362/17
Провадження № 51-293 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Білик Н.В., Остапука В.І.,
при секретарі Ігнатенку Ю.В.,
за участю прокурора Круценко Т.В.,
захисника Панченка Б.В.,
виправданого ОСОБА_1 ,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017110240000875 за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Кагарлик Київської області, проживає по АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Вирішено питання про речові докази у провадженні.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року вищевказаний вирок залишено без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він 16 вересня 2017 року, приблизно о 02 год. 40 хв., на автомобільній стоянці біля будівлі розважального клубу "Адреналін" по вул. Новокиївське шосе, 43 в м. Переяслав-Хмельницький Київської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин ініціював словесну перепалку з ОСОБА_2, що переросла в бійку, під час якої в ОСОБА_1 виник злочинний умисел на заподіяння смерті ОСОБА_2 . З метою реалізації протиправного наміру обвинувачений пішов до будівлі клубу "Адреналін", де взяв невстановлений в ході досудового розслідування предмет з колюче-ріжучими властивостями, зовні схожий на ніж, та, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій і їх суспільно-небезпечні наслідки, свідомо бажаючи настання смерті ОСОБА_2, на автомобільній стоянці біля будівлі закладу "Адреналін" наніс останньому один удар вказаним ножем у ліву частину грудної клітини. В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_1 . ОСОБА_2 було спричинено колото-різану рану по передній поверхні грудної клітини, що призвело до кровотечі та зумовило рефлекторну зупинку серця, подальший розвиток постасистолічного синдрому, потягло смерть ОСОБА_2 в Київській міській клінічній лікарні ІНФОРМАЦІЯ_2.
Ухвалюючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_1, колегія суддів першої інстанції дійшла висновку про те, що з огляду на здобуті й перевірені судом докази, ОСОБА_1, своєчасно захищаючись від реального суспільно небезпечного посягання групи осіб, не мав можливості ефективно припинити напад іншими засобами, тому використання ним в конкретній обстановці ножа було необхідним, обвинувачений правомірно діяв у межах необхідної оборони з заподіянням шкоди тому, хто посягав на його права та інтереси, що виключає злочинність діяння і кримінальну відповідальність, відтак ОСОБА_1 підлягає виправданню на підставі пункту 3 частини 1 статті 373 КПК України за відсутністю в його діянні складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає про те, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання прокурора про повторне дослідження доказів, а саме повторного допиту свідків, висновку судово-медичної експертизи № 134 від 28 листопада 2017 року, згідно якого механізм утворення виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень суперечить способу їх заподіяння, на який вказав ОСОБА_1 при проведенні слідчого експерименту, висновку судово-медичної експертизи № 113 від 05 жовтня 2017 року, із якого вбачається виявлення у ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 404 КПК України. Також зазначає про те, що суд прийняв до уваги лише показання обвинуваченого, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, хоча вони є суперечливими та не узгоджуються з іншими доказами. Зокрема, показання обвинуваченого ОСОБА_1 суперечать висновку судово-медичного експерта № 134 від 28 листопада 2017 року в частині механізму спричинення ножового поранення, що безпідставно не взято до уваги судом першої інстанції. Стверджує, що апеляційний суд, не перевіривши у встановленому законом порядку доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі стосовно невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, оскільки вирок містить істотні суперечності щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та застосування ст. 36 КК України, необґрунтовано погодився із позицією суду першої інстанції, чим істотно порушив вимоги ст. ст. 370, 419, 413 КПК України та неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, тобто, застосував закон, який не підлягає до застосування, а саме ст. 36 КК України.
Позиції учасників судового провадження
До початку касаційного розгляду на адресу Суду надійшли письмові заперечення захисника на касаційну скаргу прокурора, в яких він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни, як законну, обґрунтовану та вмотивовану.
Прокурор у судовому засіданні підтримала касаційну скаргу прокурора, просила її задовольнити.
Захисник та виправданий заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора, просили залишити судове рішення без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Вимогами ст. 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні й достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Статтею 412 КПКУкраїни передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Положеннями ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК України визначено, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, а також викладаються докази, що спростовують її доводи.