Постанова
Іменем України
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 210/3324/17
провадження № 61-17260св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач -Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», виконуючий обов`язки директора департаменту з персоналу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» Самойленко Ірина Степанівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 грудня 2019 року у складі судді Ступака С. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Публічного Акціонерного Товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - Профспілка) звернулась до суду з позовом до Публічного Акціонерного Товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), виконуючого обов`язки директора департаменту з персоналу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Самойленко І. С. про визнання дій неправомірними та дискримінаційними, зобов`язати вчинити дії відповідно до частини сьомої статті 20 Закону України «Про професійні спілки та гарантії їх діяльності».
Позов обгрунтований тим, що Профспілка, яка входить до складу Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів, утворена у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» і діє з 16 грудня 2005 року, основною метою діяльності якої є здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. Згідно з пунктами 1.2, 9.1 та Розділу 10 Колективного договору ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вона є стороною цього Колективного договору, яка представляла трудовий колектив під час його укладення та виконання. Відповідно до статті 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» колективний договір продовжує діяти, поки сторони не укладуть новий колективний договір або не переглянуть чинний.
Відповідно до пункту 6.1.5 Колективного договору на 2007 - 2008 роки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», власник ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», зобов`язується перераховувати на поточні рахунки профспілок діючих на підприємстві, щоквартально, не пізніше 15-ти днів до початку кварталу наступного за звітним, фінансові кошти з метою своєчасної сплати вартості путівок та санаторно-курортне лікування в межах, виділених на такі цілі коштів. Протягом 1-3 кварталу 2016 року підприємство виконувало прийняті на себе зобов`язання щодо перерахування коштів на оздоровлення працівників, однак кошти на оздоровлення, починаючи з 4-го кварталу 2016 року, припинено перераховування, тому позивач вважає, що підприємство почало систематично порушувати вимоги Колективного договору, передбачені пунктом 6.1.5.
З метою отримання цим коштів у порядку виконання рішення узгоджувальної комісії від 09 лютого 2017 року позивач направив до відповідача лист від 23 березня 2017 року № 43 з двома екземплярами Положення про розподіл та реалізацію санаторно-курортних та сімейних путівок працівникам ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» для узгодження.
03 серпня 2017 року позивач отримав від виконуючої обов`язки директора департаменту з персоналу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відповідь на це звернення, з поясненнями щодо неузгодження Положення, наданого позивачем відповідачу. Позивач виправив вказані недоліки на вимогу відповідача у Положенні і 07 серпня 2017 року направив відповідачу повторно для узгодження це Положення листом від 04 серпня 2017 року № 146. Однак, на день подання позову, Положення директором департаменту з персоналу Пилипенко О. В. відповіддю від 07 вересня 2017 року № 05-2626 також не узгодили, обґрунтовуючи відмову в узгодженні Положення позивача тим, що в Положенні відсутній пункт умов 1.2.1 рішення узгоджувальної комісії від 09 лютого 2017 року № 109, некоректно викладені положення пунктів 3, 4, 8 Положення позивача.
Листом від 22 травня 2017 року № 75 позивач направив на ім`я генерального директора ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Кахлона Парамджіта Сінга подання про усунення порушень вимог пункту 6.1.5 Колективного договору, на яке відповідач надав відповідь від 26 травня 2017 року № 05-1863 про відмову у задоволенні подання, у зв`язку з чим позивач вважає, що відповідач порушив права позивача, підприємство надає перевагу в наданні соціального захисту членам одних профспілок стосовно інших за відсутності на те підстав, які б унеможливлювали надання коштів на оздоровлення членам профспілки позивача.
З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив суд визнати відмови виконуючого обов`язки директора департаменту з персоналу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Самойленко І. С. у задоволенні вимог позивача, викладених у поданні від 22 травня 2017 року № 75 щодо не перерахування коштів на санаторно-курортне лікування на 1-2 квартал 2017 року позивачу, неправомірними та дискримінаційними; зобов`язати ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» усунути порушення вимог пункту 6.1.5 Колективного договору ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на 2007 2008 роки, викладених в поданні позивача від 22 травня 2017 року № 75, а саме: виконати обов`язок з перерахування коштів на санаторно-курортне лікування на 1-2 квартал 2017 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 грудня 2019 року, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року, у позові відмовлено.
Відмовивши у позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Профспілка не надала адміністрації підприємства документи, які б підтверджували цільове використання коштів, що перераховуються відповідно до пункту 6.1.5 Колективного договору, тому перерахування додаткових коштів для сплати за санаторно-курортні путівки Профспілки зупинено правомірно, з об`єктивним обґрунтуванням мети, способи досягнення якої є належними та необхідними, що виключає дискримінаційну ситуацію у відносинах ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Профспілки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2020 року Профспілка звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року, просила скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Суд першої інстанції фактично розглянув справу за відсутності представника позивача, якого не було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання.
Суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права та розглянув справу за участю представника позивача Струкова С. М., який на той час не мав повноважень на представництво інтересів Профспілки.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на ці порушення.
Суд апеляційної інстанції, зазначивши, що позивач є стороною колективного договору, не врахував, що рішення по зміні реалізації умов пункту 6.1.5 колективного договору прийняті погоджувальною комісією без участі позивача та за відсутності у неї таких повноважень.
Суди, вказавши, що позивач не надав звіти за використання коштів, одержаних у 1-3 му кварталах 2016 року, дійшов помилкового висновку, оскільки такі звіти надані відповідно до вимог, встановлених рішенням погоджувальної комісії, яке закріплене в протоколі від 30 вересня 2015 року № 83, згідно з пунктом 1.1 якого встановлювався порядок та форма надання звітності профкомами первинних профспілкових організацій, а саме у вигляді заповнення таблиці, яка є в цьому протоколі.
Суди не врахували, що звіт про цільове використання коштів, виділених позивачу у 1-3 му кварталах 2016 року позивач надав наприкінці 2017 року, проте кошти позивачу переведені не були. Зауважує на тому, що ненадання інформації про цільове використання коштів на санаторно- курортне лікування не могло бути підставою для позбавлення профспілкових організацій коштів на лікування. Анонімне звернення не могло бути підставою проведення перевірки цільового використання коштів та сама перевірка проведена з використання критеріїв оцінки, які були встановлені у лютому 2017 року.
За клопотанням позивача суд першої інстанції витребував письмові докази, зокрема, щоквартальні звіти за 1-2 квартал 2017 року первинних профспілкових організацій за формою, встановленою відповідно до пункту 1.1. протоколу засідання погоджувальної комісії від 30 версеня 2015 року № 83 (у формі таблиці). Отже, цими доказами фактично підтверджено, що позивач надавав звіти за 1-3 квартал 2016 року, в тій самій формі, що й інші профспілкові організації в спірний період та вимога відповідача до позивача додатково надати звіти з підтверджуючими цільове використання коштів документами є неправомірною і дискримінаційною. Цим письмовим доказам та аргументам позивача суди не надали правову оцінку.
Суди також не надали оцінку такій фактичній обставині, що безпідставно порушивши обов`язок, встановлений пунктом 6.1.5. Колективного договору, в якому зазначено, що перерахування коштів здійснюється на поточні рахунки профспілок, діючих на підприємстві щоквартально, не пізніше 15-ти днів до початку кварталу, 25 жовтня 2016 року, тобто після спливу більше як місяць з настання строку виконання обов`язку, відповідач повідомив позивача, що не буде здійснювати перерахування коштів, безпідставно та неправомірно посилаючись на анонімні звернення працівників підприємства про нецільове використання коштів.
Суди не врахували, що в протоколі від 09 лютого 2017 року № 109 засідання погоджувальної комісії, яка розглядала питання виділення коштів, передбачених в пункті 6.1.5 Колективного договору, зазначається, шо підставою для перевірок використання коштів, виділених в 1-3 кварталах 2016 року, були анонімні звернення працівників підприємства про нецільове використання профспілковими організаціями коштів. Проте розгляд анонімних звернень суперечить Закону України «Про звернення громадян». Суди не звернули увагу на незаконність підстав, на яких відповідач вимагав повторного підтвердження цільового використання коштів.
Також безпідставною та незаконною є вимога відповідача надати підтвердження цільового використання коштів позивачем за три квартали 2016 року, оскільки рішенням погоджувальної комісії, закріпленим в протоколі від 30 вересня 2015 року № 83, передбачено, що звітність надається поквартально, і навіть перерахування коштів відповідачем в цей період свідчить про її наявність.
Суд апеляційної інстанції не розглянув доводи позивача щодо встановлення судом першої інстанції факту нецільового використання коштів позивачем в 2016 році, на підставі перевірки звітів позивача та документів за 2016 рік, яка проводилась не за критеріями для надання звітів про використання коштів на оздоровлення, встановленими в рішенні погоджувальної комісії, закріпленому в протоколі від 30 вересня 2015 року № 83, а за критеріями встановленими в рішенні погоджувальної комісій закріпленому в протоколі від 09 лютого 2017 року № 109.
Крім того, свої зауваження до некоректного викладення акта позивач зазначив та направив відповідачу в листі від 11 грудня 2017 року вих. № 209, де вказав на істотні недоліки перевірки, та заявив, що не погоджується з її висновками. Зокрема, за результатами перевірки не було встановлено нецільове використання коштів, навпаки було встановлено, що зазначена в акті сума використана за цільовим призначенням; працівники підприємства оздоровилися та відпочили, а спосіб реалізації визначений за профспілковою організацією.
Цим письмовим доказам суди також не надавали правову оцінку, а саме суди не врахували, що при перерахуванні відповідачем 743 961,77 грн на санаторно-курортне оздоровлення, позивач витратив 1 027 755,40 грн за три квартали 2016 року, і надано звіт та документи за четвертий квартал цього року про використання 247 141,00 грн власних коштів на виконання умов пункту 6.1.5 Колективного договору.
Суд апеляційної інстанції не перевірив доводи апеляційної скарги, де вказано, що рішення погоджувальної комісії, закріплене в протоколі № від 09 лютого 2017 року № 109, яким покладений обов`язок на профкоми первинних профспілкових організацій розробити для кожної профспілкової організації своє «Положення про розподіл і реалізацію санаторно-курортних (зовнішніх) путівок працівникам ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що є членами ППО» суперечить рішенню примирної комісії віл 06 жовтня 2014 року за вимогою № 10, яким передбачено розробку єдиного Порядку для всіх профспілкових організацій, яке було підписане відповідачем та всіма профспілковими організаціями, які діють на підприємстві.
Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на довід апеляційної скарги, що відсутність Положення не може бути підставою для звільнення відповідача від обов`язку, встановленого в пункті 6.1.5 Колективного договору, який є обов`язковим згідно зі статтею 5 Закону України «Про колективні договори і угоди».
Зазначає, що підставами позову була також дискримінація членів профспілки, однак суди безпідставно прийняли до уваги доводи відповідача про те, що членам профспілки видавалися путівки на оздоровлення, оскільки це є обов`язком роботодавця та не замінює його обов`язку виконувати пункт 6.1.5 Колективного договору.
Крім того, суд апеляційної інстанції не надав оцінку аргументу позивача, що організація сімейного відпочинку в пансіонатах підприємства та дитячих оздоровчих таборах підприємства для працівників, передбачена в пунктах 6.1.1, 6.1.6-6.1.11 Колективного договору, а отже є іншим зобов`язанням роботодавця, за рахунок якого не можуть виконуватися зобов`язання, передбачені в пункті 6.1.5 Колективного договору, яким передбачено виділення коштів для оздоровлення працівників та для придбання санаторно-курортних путівок у зовнішніх пансіонатах та будинках відпочинку, тобто інших ніж пансіонати відповідача та не зважила на те, що ці путівки також виділялись пропорційно членам всіх профспілкових організацій, не тільки ППО.
Суд першої інстанції також не взяв до уваги те, що до складу погоджувальної комісії входять тільки представники ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та профкому ППО ПМГУ, що також, на думку позивача, стало однією з причин його дискримінації. Позивач за умов дискримінації не може виконувати свої статутні завдання та вчиняти дії, спрямовані на досягнення мети щодо захисту трудових, соціально-екомічних прав та інтересів членів профспілки.
Відповідач жодних доказів на підтвердження відсутності дискримінації відповідачем позивача щодо виділення коштів на санаторно-курортне лікування членів ППО, суду першої інстанції не надав, а клопотання позивача про витребування таких доказів суд першої інстанції відхилив. Отже, положення частини другої статті 81 ЦПК України при оцінці доказів та ухваленні рішення, суд першої інстанції не врахував, а суд апеляційної інстанції не усунув порушення допущенні судом першої інстанції.
Суди не навели мотивування, яке б визначало легітимну мету такого втручання відповідачем у право позивача на одержання коштів відповідно до пункту 6.1.5 Колективного договору для санаторно-курортного лікування та оздоровлення членів ППО, для досягнення якої позивачу не були перераховані кошти на оздоровлення працівників в 1-2 кварталах 2017 року, до них був фактично здійсненний прояв дискримінації за належністю до ППО у порівнянні з членами інших профспілкових організацій підприємства. Також суди не зазначили, чи є таке втручання пропорційним цій легітимній меті.
Зазначає, що відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо спірних правовідносин; суди неповно з`ясували обставини справи та належним чином не повідомили заявника про розгляд справи.
Аргументи інших учасників справи
Відзив ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Безпідставними є доводи касаційної скарги, що представник позивача не мав повноваження на представлення інтересів позивача у суді, оскільки суд апеляційної інстанції перевірив та взяв цей аргумент до уваги і зазначив, що це порушення не вплинуло на розгляд справи по суті, тому не може бути підставою для скасування законного рішення. Крім того, позивач зазначив у апеляційній скарзі про зміну голови профкому первинної профспілкової організації, проте жодних заяв до суду щодо відсутності у Струкова С. М. повноважень на представництво інтересів позивача у суді першої інстанції позивач не заявив, повноважного представника до суду для участі у справі не направив. Отже, знаючи про розгляд справи, позивач не вчинив жодних дій для представництва власних інтересів в судовому засіданні повноважним представником. Вказані обставини свідчать про свідоме нехтування з боку позивача своїми процесуальними правами, ігнорування судових засідань та намагання перекласти відповідальність за вказані дії на суд. Крім того, всі процесуальні документи по суті справи підписані ОСОБА_2 , який був керівником позивача у відповідні періоди, що свідчить про наявність в матеріалах справи належних доказів правової позиції позивача. Струков С. Г. представляв інтереси позивача як представник за довіреністю, а в матеріалах справи відсутня інформація щодо її скасування або відміни.
Спірні правовідносини з питання перерахування ПАТ «АрселорМітгал Кривий Ріг» позивачу грошових коштів на санаторно-курортне лікування на підставі пункту 6.1.5 Колективного договору, укладеного на підприємстві, є предметом трьох цивільних справ між тими ж сторонами: № 210/222/17, № 210/3324/17, № 210/3486/17. Вказані справи є аналогічними, взаємопов`язаними, а обставини, що досліджуються та встановлюються під час їх розгляду, є такими, що випливають одна з одної та слідують одна за одною в часовому проміжку та причинно-наслідковому зв`язку, отже, ці справи відрізняються періодом дії спірних правовідносин.
Безпідставними є доводи касаційної скарги, що протоколом № 83 засідання погоджувальної комісії ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 30 вересня 2015 року не передбачена форма подання звітності про цільове використання виділених коштів», а тому вимога відповідача про подання такої звітності є неправомірною, оскільки це спростовується змістом цього протоколу.
Необгрунтованими є доводи касаційної скарги, щодо дискримінаційних дій відповідача щодо неперерахування коштів на санаторно-курортне лікування на 1-2 квартила 2017 року, оскільки підставою для призупинення перерахування на розрахунковий рахунок Профспілки є не надання нею документального підтвердження цільового використання коштів у розмірі 744 000,00 грн, що перераховувались позивачу у 2016 році.
Безпідставним є звинувачення відповідача у дискримінаційних діях при формуванні складу погоджувальної комісії, оскільки погоджувальна комісія підприємства обирається в порядку, визначеному пунктом 1.9 Колективного договору, а саме рішенням конференції трудового колективу, яка своїм рішенням затверджує персональний склад погоджувальної комісії, що виключає можливість впливу власника підприємства на склад членів погоджувальної комісії з боку профспілок.
Помилковим є неодноразове посилання в касаційній скарзі на зміст рішення від 06 жовтня 2014 року примирної комісії з розгляду та вирішення колективного трудового спору між найманими працівниками ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та роботодавцем - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», зареєстрований Національною службою посередництва та примирення розпорядженням від 27 червня 2014 року № 119-р, а саме на рішення щодо 10 вимоги найманих працівників, оскільки вказане рішення не стосується спірних правовідносин сторін у цій справі, тому що такі правовідносини виникли значно пізніше вказаного рішення, а отже, ці правовідносини не були предметом розгляду під час прийняття примирною комісією рішення із вказаного колективного трудового спору у 2014 році.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без врахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в ухвалі Верховного Суду України від 11 січня 2007 року у справі № 6-3355ск07, неправильно застосував норми матеріального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до статей 10-20 КЗпП України, Закону України «Про колективні договори та угоди», з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, 02 січня 2007 року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (раніше - ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг», діяльність якого приведена відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17 вересня 2008 року) та Первинною профспілковою організацією профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», укладено Колективний договір на 2007 - 2008 роки, що продовжує діяти згідно з частиною третьою статті 9 Закону України «Про колективні договори і угоди».
Згідно з пунктом 1.1 Колективного договору колективний договір є основним правовим документом, який встановлює взаємні зобов`язання його сторін - власника та уповноваженого трудовим колективом органу з регулювання виробничих, трудових та соціально - економічних відносин, погодження інтересів працівників, власника та уповноважених ними органів.
Відповідно до пункту 1.2 Колективного договору представляти інтереси працівників при веденні переговорів, укладанні та виконанні цього колективного договору, трудовий колектив уповноважує виборні органи первинних профспілкових організацій профспілки металургів та гірників України, Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів.
Для забезпечення обліку та реалізації пропозицій, доповнень, змін, що вносяться робітниками, власником, адміністрацією та профкомом в договір, рішенням конференції трудового колективу на підприємстві було затверджено погоджувальну комісію.
Згідно з пунктом 6.1.5 Колективного договору власник зобов`язується перераховувати на розрахунковий рахунок ПМГУ підприємства (Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ПАТ «АрселорМітгал Кривий Ріг») щоквартально, але не пізніше 15-ти днів до початку кварталу, наступного за звітним, фінансові кошти з метою своєчасної сплати вартості путівок на санаторно-курортне лікування і відпочинок в межах виділених на цю мету коштів. При цьому, відрахування коштів, про які зазначено у пункті 6.1.5 Колективного договору, здійснюється додатково, понад законодавчу норму. Ні діючим законодавством, ні колективним договором не встановлено порядку закупівлі, розподілу і реалізації санаторно-курортних путівок (том 1, а. с. 6-9).
Відповідно до протоколу від 30 вересня 2015 року № 83 засідання узгоджувальної комісії, зокрема про обов`язкове надання на постійній основі профспілковими організаціями підприємства, які беруть участь у розподілі путівок, звітів, підтвердження цільового використання фінансових коштів, виділених підприємством на придання санаторно-курортних путівок, прийнято рішення, відповідно до пункту 1.2 вказаного протоколу, що грошові кошти, передбачені пунктом 6.1.5 колективного договору на придбання санаторно-курортних та туристичних путівок, перераховуються на розрахункові рахунки сторін, які беруть участь у розподілі та реалізації путівок, пропорційно численності працівників, які є членами/не являються членами профспілки на перше число місяця попереднього кварталу.
Згідно з пунктом 1.3 Протоколу погоджувальної комісії від 30 вересня 2015 року № 83 у випадку порушення профспілковими комітетами первинних профспілкових організацій строків надання інформації, зазначених у пункті 1.1 цього протоколу, або у випадку нецільового використання фінансових засобів, фінансові засоби на придбання санаторно-курортних путівок на черговий квартал на розрахункові рахунки профспілкових комітетів, які допустили таке порушення, не перераховувати (том 1, а. с. 177-179).
25 жовтня 2016 року керівнику Профспілки направлено лист від 25 жовтня 2016 року № 05-2630, яким було запитано відповідні документи і повідомлено про те, що перерахування відповідних коштів у четвертому кварталі 2016 року на розрахункові рахунки Первинної профспілкової організації буде здійснено після розгляду на погоджувальній комісії висновку служби безпеки підприємства про їх цільове використання у перших трьох кварталах (том 1, а. с. 180-181).
Відповідно до листа ПАТ «АрселорМітгал Кривий Ріг» від 22 листопада 2016 року № 05-3004 голову Профспілки ОСОБА_2 повідомлено про те, що з метою дотримання рішень погоджувальної комісії від 30 вересня 2015 року № 83 та від 22 січня 2016 року № 89, останньому повторно запропоновано надати документи, які підтверджують цільове використання грошових коштів в сумі 744 000,00 грн, перерахованих ПАТ «АрселорМітгал Кривий Ріг» у 2016 році, більше встановленої законом норми, на розрахунковий рахунок Профспілки, тобто, на закупівлю санаторно-курортних путівок для працівників товариства - членів Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ПАТ «АрселорМітгал Кривий Ріг» та членів їх сімей (том 1, а. с. 184).
Відповідно до Протоколу засідання погоджувальної комісії від 13 грудня 2016 року № 107 зазначено, що відсутність у адміністрації ПАТ «АрселорМітгал Кривий Ріг» інформації про цільове використання засобів на оплату санаторно-курортних путівок, перерахованих більше встановлених законом норм профспілковим організаціям, не дозволяє продовжити подальше перерахування вказаних засобів цим профспілковим організаціям у 4-му кварталі 2016 року (том 1, а. с. 182-183). Згідно з пунктом 3 цього Протоколу у зв`язку з відсутностю у адміністрації ПАТ «АрселорМітгал Кривий Ріг» інформації про цільове використання коштів на оплату санаторно-курортних путівок, перерахованих більше встановлених законом норм Профспілці на 1, 2, 3 квартали 2016 року, у сумі 744 000,00 грн, не дозволяє продовжити подальше перерахування вказаних коштів Профспілці.