Постанова
Іменем України
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 127/12175/21
провадження № 61-1151св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Ліквідаційна комісія УМВС України у Вінницькій області, Міністерство внутрішніх справ України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 вересня 2021 року в складі судді: Романюк Л. Ф. та постанову Вінницького апеляційного суду від 14 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Міхасішина І. В., Войтка Ю. Б., Сопруна В. В. у справі за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: Ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області, Міністерства внутрішніх справ України, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
В травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є ветераном органів внутрішніх справ (посвідчення від 27 лютого 2003 року № 090200 в графі по батькові « ОСОБА_2 »).
З 28 лютого 2019 року заявнику було встановлено ІІІ групу інвалідності (виписка з акту огляду від 20 березня 2019 року МСЕК № 1). З 27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності (виписка з акту огляду МСЕК від 18 листопада 2020 року № 1), причина інвалідності захворювання, пов`язанні з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
ОСОБА_1 звернувся до Міністерства внутрішніх справ із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності. Листом МВС України від 03 лютого 2021 року № 4144/15-2021 зазначену заяву було повернуто до ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області на доопрацювання у зв`язку із невідповідністю окремих поданих документів паспортним даним заявника. У зв`язку з тим, що виправлення зазначених недоліків виходить за межі компетенції ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області, листом від 15 лютого 2021 року № 42/22-2021 подані документи було повернуто ОСОБА_1 .
Зважаючи на те, що в довідці від 12 квітня 2001 року № 9 наявна помилка в прізвищі, імені та по батькові заявника, а військово - лікарська комісія ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Вінницькій області» не вбачає підстав для виправлення вказаної помилки, то такі обставини позбавляють ОСОБА_1 можливості реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності, адже даний документ є одним із обов`язкових для розгляду питання про виплату такої компенсації.
У зв`язку із зазначеним заявник просив суд встановити юридичний факт про те, що довідка № 9, видана 12 квітня 2001 року військово - лікарською комісією УМВС України у Вінницькій області на ім`я ОСОБА_3 належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 14 грудня 2021 року, заяву задоволено.
Встановлено юридичний факт, що довідка № 9, видана 12 квітня 2001 року військово - лікарською комісією УМВС України у Вінницькій області на ім`я ОСОБА_3 належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 .
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт належності правовстановлюючого документа, що підлягає встановленню має юридичне значення, тобто від нього залежить виникнення майнових прав заявника; іншого порядку встановити даний факт законодавством не передбачено; у заявника немає іншої можливості підтвердити факт належності вище вказаної довідки.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У січні 2022 року Міністерство внутрішніх справ України в особі представника Колганова І. В. засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 вересня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 14 грудня 2021 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2018 року в справі № 760/19921/16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року в справі № 161/853/19 (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що в даному випадку встановлення юридичного факту пов`язується з подальшим вирішенням спору про право, оскільки, як зазначає сам заявник, помилка в довідці позбавляє його можливості реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням інвалідності, адже даний документ є одним із обов`язкових для розгляду питання про виплату такої компенсації.
Крім того, заявник посилається на те, що відмова військово-лікарської комісії ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Вінницькій області» про внесення змін до довідки від 12 квітня 2001 № 9 могла бути оскаржена в судовому порядку, що заявником зроблено не було.
Також заявник вважає, що суд першої інстанції зобов`язаний був залучити до участі у справі в якості заінтересованої особи - ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Вінницькій області», для надання пояснень, що судом першої інстанції зроблено не було, що стало наслідком винесення необґрунтованого, протиправного та такого, що підлягає скасуванню рішення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано із Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу.
У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є ветераном органів внутрішніх справ (посвідчення від 27 лютого 2003 року № 090200 в графі по батькові « ОСОБА_2 »).
З 27 березня 2019 року заявнику було встановлено ІІІ групу інвалідності (виписка з акту огляду МСЕК № 1) (а. с. 12).
З 27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності (виписка з акту огляду МСЕК від 18 листопада 2020 року № 1н), причина інвалідності - захворювання, пов`язанні з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а. с. 40).
ОСОБА_1 звернувся до Міністерства внутрішніх справ із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності. Листом МВС України від 03 лютого 2021 року № 4144/15-2021 зазначену заяву було повернуто до ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області на доопрацювання у зв`язку із невідповідністю окремих поданих документів паспортним даним заявника (а. с. 11).
У зв`язку з тим, що виправлення зазначених недоліків виходить за межі компетенції ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області, листом від 15 лютого 2021 року № 42/22-2021 подані документи було повернуто ОСОБА_1 (а. с. 10).
Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Олександрівка Вінницького району Вінницької області (а. с. 6).
Довідка від 12 квітня 2001 року № 9 видана на ім`я ОСОБА_3 , 1944 року народження (а. с. 19).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦПК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження визначений главами 1 і 6 розділу IV ЦПК України.
Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).
Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
При цьому суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо:
згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав;
чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення;