ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2022 року
м. Київ
справа № 620/6781/20
адміністративне провадження №№ К/9901/45079/21, К/9901/46348/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за позовом Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року (постановлені в складі колегії суддів: головуючого судді Епель О.В., суддів Грибан І.О., Карпушової О.В.)
У С Т А Н О В И В:
РУХ СПРАВИ
І. Короткий зміст позовних вимог
1. Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - позивач, управління) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - відповідач, податковий орган, ГУ ДПС), в якому просило суд:
1.1. - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 15.12.2020 №00027680700, яким визначено грошове зобов`язання по податку на додану вартість всього в сумі 4524420,00 грн (основний платіж 3 619536,00 грн, штрафна санкція 904 884,00 грн);
1.2. - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 15.12.2020 №00027700700, яким визначено грошове зобов`язання по акцизному податку всього в сумі 8348 85,001 грн (основний платіж 6 679081,00 грн, штрафна санкція 1 669 770,00 грн);
1.3. - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 15.12.2020 №00027690700, яким визначено штрафні санкції за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, податкових накладних по ПДВ всього в сумі 1809768,00 грн;
1.4. - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 15.12.2020 №00027710700, яким визначено штрафні санкції за незабезпечення зберігання первинних документів, інших документів з питань обчислення і сплати податків або ненадання контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю всього в сумі 1020,00 грн;
1.5. - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 15.12.2020 №00027720710, яким визначено штрафні санкції за подання з недостовірними відомостями або помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку всього в сумі 1020,00 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги управління зазначило, що при безоплатній передачі конфіскованого майна ПДВ та акцизний збір не сплачується, а також, що кошти з відшкодування витрат виконавчого провадження не оподатковуються і, відповідно, податкові накладні не реєструються, а також, що документи виконавчого провадження не є первинними документами, строк їх зберігання сплив і відповідач протиправно нарахував штраф за їх відсутність.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, позовні вимоги задоволено.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав, що оподаткування операцій з безоплатної передачі конфіскованого майна, яке є підакцизним товаром, здійснюється на загальних підставах, тобто зі сплатою усіх належних податків і зборів.
4.1. Крім того суд послався на лист Державної податкової адміністрації України від 15.02.2011 № 1998/5/16-1516 та вказав, що кошти, які належать до витрат на організацію та проведення виконавчих дій, стягнуті з боржника, не можуть розглядатися як об`єкт оподаткування з податку на додану вартість.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року скасовано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року та ухвалено нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень- відмовлено.
6. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначав про правомірність винесення відповідачем ППР від 15.12.2020 №№ 00027680700, 00027700700, 00027690700, 00027710700, 00027720710 та відсутність підстав для задоволення позову в цій справі.
6.1. Так, суд апеляційної інстанції вказував, що конфісковані транспортні засоби переходять у власність держави, у даному випадку в особі позивача, і в наступному для їх відчуження (яким зокрема є безоплатна передача) саме позивач як первинний набув такого майна несе відповідний податковий тягар зі сплати ПДВ та акцизного податку.
6.2. Також суд апеляційної інстанції зазначив , що послуги з організації та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень до такого переліку не належать і ознакам, визначеним пп. 197.1.18 п. 197.1 ст. 197 ПК України, не відповідають. Так, 100% коштів з відшкодування вартості послуг з організації та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень надходять не до бюджету (що є однією з вимог застосування пп. 197.1.18 п. 197.1 ст. 197 ПК України), а зараховуються на спеціальні рахунки Мін`юсту та його територіальних управлінь).
7. 22 листопада 2021 року Шостим апеляційним адміністративним судом також прийнято окрему ухвалу в якій зазначено про допущені позивачем грубі порушення основних засад податкового законодавства та встановлено строк для надання суду відповіді щодо виконання цієї ухвали.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. 09 та 17 грудня 2021 року позивач не погодившись з рішеннями суду апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі №620/6781/20 та залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року. Також позивач просив скасувати окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року.
9. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №620/6781/20 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 та 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
9.2. Так, позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норму права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.10.2020 року у справі №823/1873/18, щодо застосування вказаних правових норм у подібних правовідносинах, що є підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
9.3. Позивач звертає увагу на те, що під час здійснення виконавчого провадження майно, що підлягає реалізації, не переходить у власність органів державної виконавчої служби (такий перехід права власності взагалі не передбачений чинним законодавством). Майно, в тому числі автомобілі, яке конфісковане за рішенням суду та передане органам державної виконавчої служби не передається у власність цим органам, воно не перебуває у володінні, користуванні та розпорядженні останніх. Більше того, майно, конфісковане за рішеннями судів та інших органів передається на відповідальне зберігання спеціалізованим організаціям.
Отже, майно, в тому числі автомобілі, яке конфісковане за рішенням суду та передане органам державної виконавчої служби на реалізацію не є власністю відповідних відділів державної виконавчої служби та перебуває на їх балансі.
9.4. Також підставою для відкриття касаційного провадження у справі №620/6781/20 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
9.5. Позивач зазначає, що витрати виконавчого провадження - це витрати органів державної виконавчої служби, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень (частина 2 статті 42 Закону України «Про виконавче провадження»).
Тобто, надходження на спеціальний рахунок Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області коштів на відшкодування витрат на проведення виконавчих дій, стягнутих з боржників державною виконавчою службою, не є собою операцій цивільно-правового характеру, а тим більше, наданням безпосередньо органами державної виконавчої служби послуг.
9.6. Крім того, позивач указує, що окрема ухвала суду апеляційної інстанції є необґрунтованою, прийнятою із порушенням норм матеріального і процесуального права, а також без повного і всебічного з`ясування обставин справи.
9.7. Позивач, звертає увагу на те, що матеріали справи № 620/6781/20 підтверджують, що рішення про безоплатну передачу майна не приймалися органами державної виконавчої служби чи їх посадовими особами одноосібно.
10. У відзиві на касаційні скарги податковий орган проти її доводів заперечує, вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволені позовних вимог та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишив без змін оскаржувані судові рішення.
11. 03 лютого 2022 року справа №620/6781/20 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
12. Суди попередніх інстанцій установили, що Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області є бюджетною установою та утримується за рахунок Державного бюджету України.
13. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року № 228 (зі змінами), та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 року №870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» наказом Міністерства юстиції України «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України» від 16.10.2019 №3173/5 вирішено ліквідувати Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області та утворити Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми)) як юридичну особу публічного права.
14. На підставі наказів Головного управління ДПС у Чернігівській області від 16.12.2019 №846, 19.12.2019 №920, 11.11.2020 №1732-а, 12.11.2020 №1733-а, 17.11.2020 №1758-а та направлень на перевірку від 16.12.2019 №981, №982, №983 та від 12.11.2020 №277, №278, №279 посадовими особами Головного управління ДПС у Чернігівській області відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, статті 82 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна документальна перевірка Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період, з 01.11.2016 по 13.12.2019, правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період, з 01.01.2011 року по 13.12.2019 (т.1, а.с. 163-167,182 187).
15. За результатами позапланової виїзної документальної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства складено акт перевірки від 27.11.2020 №1277/07/34924518 (т.1 а. с. 48 95), у якому зафіксовані наступні порушення:
- пункту 185.1 статті 185, підпунктів 197.1.18, 197.1.26 пункту 197.1, пункту 197.5 статті 197 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 4021 577,00 грн за період, з листопада 2016 року по листопад 2019 року;
- підпункту 212.1.4 пункту 212.1 статті 212, підпункту 213.1.4 пункту 213.1 статті 213, статті 216 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено акцизний податок у сумі 7676322,00 грн за період, з грудня 2016 року по січень 2019 року;
- пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого відсутня реєстрація податкових накладних, на загальну суму обсягу постачання у сумі 20107885,00 грн (без ПДВ) за період, з листопада 2016 року по листопад 2019 року;
- пункту 44.3, пункту 44.4 статті 44 Податкового кодексу України, а саме: установою не забезпечено зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків і зборів протягом, установлених статтею 44 Податкового кодексу України, строків їх зберігання та/або ненадання контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю;
- пункту ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (зі змінами та доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 №111/26556.
16. Листом від 30.11.2020 №13821/10/25-01-07-04-06 Головне управління ДПС у Чернігівській області направило позивачу акт перевірки від 27.11.2020 №1277/07/34924518 (т.1, а.с. 44-45).
17. На підставі висновків документальної позапланової виїзної перевірки Головним управлінням ДПС у Чернігівській області прийнято:
- податкове повідомлення-рішення від 15.12.2020 №00027680700, яким визначено грошове зобов`язання по податку на додану вартість всього в сумі 4524420,00 грн (основний платіж 3619536,00 грн, штрафна санкція 904884,00 грн) (т.1, а.с. 30-31);
- податкове повідомлення-рішення від 15.12.2020 №00027700700, яким визначено грошове зобов`язання по акцизному податку всього в сумі 8348851,00 грн (основний платіж 6679081,00 грн, штрафна санкція 1669770,00 грн) (т.1, а.с. 32-33);
- податкове повідомлення-рішення від 15.12.2020 №00027690700, яким визначено штрафні санкції за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, податкових накладних по ПДВ всього в сумі 1 809768,00 грн (т.1, а.с. 34-36);
- податкове повідомлення-рішення від 15.12.2020 №00027710700, яким визначено штрафні санкції за незабезпечення зберігання первинних документів, інших документів з питань обчислення і сплати податків або ненадання контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю всього в сумі 1020,00 грн (т.1, а.с. 39-40);
- податкове повідомлення-рішення від 15.12.2020 №00027720710, яким визначено штрафні санкції за подання з недостовірними відомостями або помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку всього в сумі 1020,00 грн (т.1, а.с. 37-38).
18. Листом від 15.12.2020 №14303/10/25-01-07-04-06 Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області направило вищевказані податкові повідомлення рішення позивачу (т.1, а.с. 41-42).
19. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.12.2020 року №00027680700, №00027700700, №00027690700, №00027710700, №00027720710 позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
V. Позиція Верховного Суду
20. Спірним питання у цій справі є порядок оподаткування операцій з безоплатної передачі на користь відповідних установ та організацій, конфіскованого за рішенням суду майна, яке відноситься до підакцизних товарів, а також правомірність нарахування податку на додану вартість на витрати щодо організації та проведення виконавчих дій. Суд звертає увагу на те, що у цій справі відсутній спір щодо сум у податкових повідомлення-рішеннях від 15.12.2020 року №00027680700, №00027700700, №00027690700, №00027710700, №00027720710.
21. Стосовно прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.12.2020 №00027680700, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1078171,00 грн., Суд зазначає наступне.
22. Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
23. Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
24. Згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
25. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом
26. Статтею 1 цього Кодексу установлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
27. Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
28. Витрати виконавчого провадження - це витрати органів державної виконавчої служби, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень (частина 2 статті 42 Закону України «Про виконавче провадження»).
29. Тобто надходження на спеціальний рахунок Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області коштів на відшкодування витрат на проведення виконавчих дій, стягнутих з боржників державною виконавчою службою, не є надходженням від операцій цивільно-правового характеру, а тим більше, наданням безпосередньо органами державної виконавчої служби платних послуг.
30. При цьому суд зауважує, що згідно з листом Державної податкової адміністрації України від 15.02.2011 №1998/5/16-1516 кошти, які належать до витрат на організацію та проведення виконавчих дій, стягнуті з боржника, не можуть розглядатися як об`єкт оподаткування з податку на додану вартість.
31. Указане свідчить про протиправність висновків Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо віднесення операцій з відшкодування виконавчих витрат до об`єкту оподаткування з податку на додану вартість та необґрунтованість їх ототожнення із наданням послуг.
32. З врахуванням викладеного, Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 15.12.2020 № 00027680700 у частині нарахування позивачу основної суми ПДВ за невиконання вказаних податкових зобов`язань та в частині визначення штрафної санкції (25% від суми донарахованого податку).
33. Щодо обґрунтованості прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 15.12.2020 №00027690700, яким визначено штрафні санкції за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, податкових накладних по ПДВ всього в сумі 1 809 768,00 грн., Суд зазначає таке.
34. Абзацом першим пункту 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
35. За правилами пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
36. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України також встановлено строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
37. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
38. Так, штрафні санкції були застосовані до позивача на підставі пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України, тобто за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
39. Згідно з указаною правовою нормою відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
40. Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
41. Обов`язок особи скласти в установлені терміни податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, а саме, з настанням однієї із подій: або зарахування коштів на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, або відвантаження поставленого товару.
42. Аналізуючи питання про притягнення позивача до відповідальності за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних, суд дійшов висновку, що можливість застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України наявна лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов`язаний відповідно до вимог цього Кодексу скласти та зареєструвати податкові накладні у зв`язку з настанням однієї з подій: постачання товарів/послуг або надходження попередньої оплати.
43. Указані висновки щодо застосування норм права узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.05.2020 у справі № 804/3513/17.
44. Відповідно до статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
45. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
46. Отже, для можливості накладення штрафних санкції на платника податків, які передбачені статтею 120-1 ПК України, обов`язковим є встановлення вчинення ним податкового правопорушення, як це зазначено у статті 109 цього Кодексу.
47. Суд зауважує, що встановлена, у ході судового розгляду справи, відсутність факту виникнення податкових зобов`язань у позивача виключає обов`язок останнього скласти та зареєструвати податкові накладні.