ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2022 року
м. Київ
справа № 805/3053/16-а
касаційне провадження № К/9901/38852/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.04.2017 (суддя - Крилова М.М.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 (колегія суддів: головуючий суддя - Шишов О.О., судді - Сіваченко І.В., Чебанов О.О.) у справі №805/3053-16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" до Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання нечинною вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-218-23 від 05.05.2016 в розмірі 401 582, 79 грн, -
ВСТАНОВИВ:
02 вересня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» (далі - позивач, Товариство) звернулось в Донецький окружний адміністративний суд із позовом до Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання нечинною вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-218-23 від 05.05.2016 в розмірі 401 582, 79 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначає про те, що 13.05.2016 ТОВ «Сади Донбасу» поштою отримало від Костянтинівської ОДПІ вимогу про сплати боргу (недоїмки) № Ю-218-23 від 05.05.2016, в якій є посилання про наявність станом на 30.04.2016 у ТОВ «Сади Донбасу» боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 401 582, 79 грн та вимога сплатити цей борг. Як вважає позивач, боргу у підприємства зі сплати єдиного внеску не існує та за березень 2016 року до оплати належна сума складала 36 408, 75 грн, яку платник самостійно сплатив до казначейства платіжними дорученнями від 19.04.2016 в сумі 36 408,75 грн, а за квітень 2016 року до сплати належала сума 38 644, 68 грн, а платіжним дорученням від 18.05.2016 сплачено 38 397, 21 грн. Однак, із доводів відповідача вбачається, що ця сума рахується за даними інформаційної системи податкового органу, тобто Костянтинівська ОДПІ на порушення ст. 255 КАС України не виправляє помилки, наявні у інформаційній системі податкової служби, оскільки ігнорує обставини, встановлені попередніми судовими рішеннями у справах № 805/90/16-а, № 233/6572/15-а, № 233/7045/15-а, № 233/7049/15-а, №805/358/16-а.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.04.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 позов задоволено частково: скасовано вимогу Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 05.05.2016 №Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 401 582, 79 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що внесені Законом України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VII) зміни до статті 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) звільняють від сплати єдиного внеску суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції (далі - АТО); оскільки на час розгляду цієї справи Президент України не приймав указ про завершення проведення АТО, то період проведення АТО триває; відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI за невиконання обов`язків платника єдиного внеску, в період із 14 квітня 2014 року до закінчення АТО до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.04.2017, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
В обґрунтування своїх вимог Костянтинівська ОДПІ посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, вважає рішення прийнято без надання вірної правової оцінки обставинам справи, а саме: судами невірно застосовано норми статей 4, 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Так, відповідач зазначає, що законодавство не передбачає автоматичне списання недоїмки, яка виникла на підставі звітності платника єдиного внеску лише за фактом перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», доповнено пунктом 9-3, згідно якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції та сертифікат Торгово-Промислової палати України.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
15 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу», зареєстроване встановленому порядку у якості юридичної особи та включено до ЄДРПОУ за № 30736395, адреса: вул. Юбілейна, 38, с. Полтавка, Костянтинівський район, Донецька область, 85172, про що свідчить онлайн - відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
До 23.09.2015 місцезнаходження позивача було зареєстровано за адресою: вул. Артема, 74, м. Донецьк, Донецька обл.
Відповідач - Костянтинівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, зокрема, забезпечує реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску.
Судом встановлено, що 18.02.2015 позивач звертався до Донецької торгово-промислової палати з заявою №22-10/2-1 про засвідчення форс-мажорних обставин при виконанні обов`язків платника єдиного внеску.
У відповідь на це звернення листом від 11.03.2015 № 1124/05-5.4 Донецька торгово-промислова палата повідомила ТОВ «Сади Донбасу», що Законом № 1669 внесені зміни до Закону № 2464, яким звільнено осіб від виконання своїх обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану (а.с.82-83).
Неможливість виконання позивачем податкових зобов`язань Торгово-промислова палата України засвідчила сертифікатами (висновками) № 2853 від 04.02.2015 та № 4549 від 22.06.2015. Ці обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній справі №805/2341/16-а, що набрало законної сили, а тому відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України не потребує доказування під час розгляду цієї справи.
02.03.2016 ТОВ «Сади Донбасу» звернулося до Костянтинівської ОДПІ із заявою про списання податкового боргу в порядку, визначеному Податковим кодексом України.
30.03.2016 позивач звернувся до Костянтинівської ОДПІ із заявою про звільнення його від виконання обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, на підставі п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464.
Зазначені обставини сторонами не оспорюються.
Судом встановлено, що 05.05.2016 Костянтинівською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області сформовано вимогу № Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску станом на 30.04.2016 в розмірі 401 582,79 грн. (а.с.7).
З розрахунку боргу (недоїмки) по вимозі від 05.05.2016 № Ю-218-23 з єдиного соціального внеску вбачається, що борг по єдиному внеску в сумі 401 582,79 грн. складається за період з 21.09.2015 по 20.04.2016, з яких період виникнення та залишок несплаченої суми: 21.09.2015 - нараховано 21864,27 грн., сплачено 816,35 грн., залишок - 21047,92 грн., 20.10.2015 - 77 495,96 грн., 20.11.2016 - 1 043 342,21 грн., 21.12.2015 - 45 093,44 грн., 20.01.2016 - 48 828,54 грн., 22.02.2016 - 30 004,78 грн., 21.03.2016 - 38 361,19 грн., 20.04.2016 - 36 408,75 грн. (а.с.61).
Зазначене також підтверджується інформаційною карткою платника податків (а.с.62-72).
Судом встановлено, що в період з вересня 2015 року по квітень 2016 року засобами електронної пошти як страхувальник ТОВ «Сади Донбасу» надавало звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування.
У цей період ТОВ «Сади Донбасу» сплачувало єдиний внесок у строки, встановлені Законом № 2464, проте Костянтинівська ОДПІ зараховувала внесені позивачем платежі в рахунок погашення недоїмки в порядку календарної черговості її виникнення, про що свідчать виписка по рахунку ТОВ «Сади Донбасу», сформована ПАТ «Перший український міжнародний банк» за 17.05.2016 (а.с.25-26).
Не погоджуючись зі сформованою вимогою товариство з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» оскаржила її до Головного управління ДФС у Донецькій області та до ДФС України.
Рішеннями Головного управління ДФС у Донецькій області №3301/10/05-99-10-01-12-1 від 16.06.2016 та ДФС України від 11.08.2016 № 17431/6/99-99-11-07-02-25 скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» на вимогу № Ю-218-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску станом на 30.04.2016 в розмірі 401 582,79 грн. залишені без задоволення, а вимогу - без змін (а.с.12-15, 19-21).