ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2022 року
м. Київ
справа № 813/3451/16
касаційне провадження № К/9901/35564/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні без виклику сторін касаційну скаргу Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2017 (головуючий суддя - Шинкар Т.І., судді - Пліш М.А., Глушко І.В.) у справі № 813/3451/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот» (далі у тексті - ТОВ «Фокстрот», Товариство, позивач) до Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі у тексті - Личаківська ОДПІ, Інспекція, відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
12.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фокстрот» звернулось у суд з позовом до Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2016 №0001221404 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 365 400, 00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначало, що висновки акту перевірки щодо порушення положень п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) у частині неподання звіту про контрольовані операції є хибними, базуються виключно на суб`єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фокстрот» не мало жодних взаємовідносин з нерезидентом підприємством «Wellbegan International Corp». Експортні операції з реалізації шроту з насіння соняшнику та сирої нерафінованої соняшникової олії на загальну суму 10 340 734, 71 грн здійснювалися ТОВ «ЗІМ Максімус» на підставі укладеного із ТОВ «Фокстрот» договору комісії від 04.11.2015 № 2/11-ZF. Укладений між ТОВ «ЗІМ Максімус» та ТОВ «Фокстрот» договір комісії не є договором з реалізації товарів нерезиденту підприємству «Wellbegan International Corp». Господарська операція позивача із ТОВ «ЗІМ Максімус» за договором комісії не відповідає визначенню контрольованої операції і не є господарською операцією з реалізації ТОВ «Фокстрот» товарів неризиденту підприємству «Wellbegan International Corp».
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 у задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що «Wellbegan International Corp» (покупець) є нерезидентом, річний дохід позивача, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, а також обсяг господарських операцій ТзОВ «Фокстрот» з «Wellbegan International Corp», визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий звітний рік. Враховуючи зазначене, вищевказані операції позивача з «Wellbegan International Corp» є контрольованими, а тому дійшов висновку, що податковим органом доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство подало апеляційну скаргу, у якій просило постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2017, апеляційну скаргу Товариства задоволено: скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 та прийнято нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот» задоволено, визнано протиправною та скасовано податкове повідомлення - рішення від 27.09.2016 №0001221404.
Ухвалюючи рішення у справі суд виходив з того, що позивач при здійсненні господарських операцій з експорту ТОВ «ЗІМ Максімус» діяло від свого імені, виступало як самостійна сторона, хоч і діяло в інтересах позивача, який не є стороною у зазначених контрактах з нерезидентом. Водночас, доданими до матеріалів справи видатковими накладними, звітами комісіонера, актами надання послуг, виписками по рахунках позивача, підтверджено, що зміни в структурі активів та зобов`язань позивача виникли виключно внаслідок вчинення господарських операцій з ТОВ «ЗІМ Максімус» на підставі договору комісії №2/11-ZF від 04.11.2015. Окрім того, в бухгалтерському обліку позивача картками рахунку 36 (розрахунок) підтверджується, що відповідно до правил бухгалтерського обліку, контрагентом позивача по господарських операціях з продажу спірного товару є ТОВ «ЗІМ Максимус», а не компанія «Wellbegan International Corp», з якою Товариство господарських договорів не укладало.
13.04.2017 податковим органом подана касаційна скарга, в якій відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2017 та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2016.
Касаційна скарга мотивована тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято передчасно, з порушенням встановленого порядку його прийняття, позивач як комітент не повинен подавати звіт про контрольовані операції, оскільки не є стороною у таких операціях, а комісіонер не є представником комітента.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07.07.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції залишити без змін.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.06.2022 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 21.06.2022.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає, зважаючи на наступне.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що ТОВ «Фокстрот» зареєстроване 16.09.1998 Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 23.06.1998 за №02-193.
У період з 29.08.2016 по 02.09.2016 Личаківською ОДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з питання своєчасності та повноти подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік, за результатами проведення якої Інспекцією складено акт від 09.09.2016 №238/14-04/25554745, за висновками якого перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин): Товариством не подано звіт про контрольовані операції за 2015 рік (господарських операцій з реалізації насіння соняшнику та сирої нерафінованої соняшникової олії, здійснених у 2015 році з нерезидентом «Wellbegan International Corp» (Республіка Панама) на загальну суму 10 340 734, 71 грн.
15.09.2016 Товариство подало до Личаківської ОДПІ заперечення до акта перевірки, за результатами розгляду якого комісією по розгляду спірних питань Інспекції прийнято рішення щодо правомірності висновків, зазначених в акті позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Фокстрот» від 09.09.2016 №238/14-04/25554745.
27.09.2016 відповідачем на підставі акта перевірки від 09.09.2016 № 238/14-04/25554745 прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2016 №0001221404, яким за порушення п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України до Товариства було застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 365 400, 00 грн.
Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним, Товариство звернулось із позовом до суду.
Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.
Перелік господарських операцій, які визнаються контрольованими, встановлений підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 39.2.1.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:
а) господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - нерезидентами;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.
Згідно з підпунктом 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Під час визначення переліку держав (територій) Кабінет Міністрів України враховує такі критерії: держави (території), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні; держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.
Затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.
Протягом 2015 року діяло декілька затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України відповідних переліків, а саме: перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 1042 (діяв до 14.05.2015); перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 року № 449-р (термін дії з 14.05.2015 до 16.09.2015); перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п.39.2.1.2 п.п.39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 977-р (діє з 16.09.2015).
Підпунктом 39.2.1.6 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України передбачено, що неконтрольовані операції - будь-які господарські операції, не передбачені підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, що здійснюються між непов`язаними особами.
Відповідно до підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: