ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2022 року
м. Київ
справа № 440/330/20
адміністративне провадження № К/9901/551/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 440/330/20
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенське шляхово-будівельне управління № 9» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (суддя Сич С. С.) від 04 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Жигилій С. П., Русанова В. Б., Перцова Т. С.) від 08 грудня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лубенське шляхово-будівельне управління № 9» (далі - ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління № 9») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 грудня 2019 року № 0004640504 та № 0004660504.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління № 9» не допускало порушень податкового законодавства про які йдеться в акті перевірки зазначеного підприємства.
Позивач наголошує, що господарські операції з ТОВ «Кондитерська Смірнової» (раніше ТОВ «Регіон Трейдінг»), ТОВ «Техносервіс-К», ТОВ «Ітінера», ТОВ «ТК Нові технології» носили товарний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства, отримані від вказаних суб`єктів господарювання товари оплачені, тому відсутні підстави вважати, що товари чи послуги були одержані позивачем безкоштовно. Вказує, що можливі порушення контрагентами податкового зобов`язання не можуть бути підставою позбавлення позивача на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту та не можуть бути підставою для відповідальності позивача за невиконання контрагентами податкових зобов`язань. Зазначає, що позивачем правомірно включено до складу витрат суми безнадійної заборгованості про взаємовідносинам з ТОВ «Транс лайн груп» та ТОВ «Краматорська транспортна компанія».
3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 11 грудня 2019 року № 0004640504 в частині збільшення ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління №9» грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» за податковими зобов`язаннями на суму 413 681 грн та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) на суму 103 420, 25 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 11 грудня 2019 року № 0004660504 в частині збільшення ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління №9» грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» за податковими зобов`язаннями на суму 459 645 грн та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) на суму 114 911,25 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління №9» витрати зі сплати судового збору в розмірі 16 374,87 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 05 січня 2021 року Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року в частині задоволення позовних вимог, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління №9» в задоволенні позову.
Також в прохальній частині касаційної скарги скаржник просив зупинити дію рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року.
5. Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. 10 лютого 2021 року до Верховного Суду від ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління №9» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
7. Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про зупинення дії рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року.
8. 06 вересня 2021 року до Верховного Суду від Головного управління ДПС у Полтавській області надійшло клопотання про заміну відповідача, Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192).
Розглянувши зазначене клопотання та враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, Верховний Суд в порядку, встановленому статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), допускає заміну відповідача - Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192).
9. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління №9» (ідентифікаційний код 03450436) зареєстроване як юридична особа 21 серпня 2008 року та станом на 03 травня 2018 року мало право на здійснення, зокрема, таких видів діяльності як 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 42.11 Будівництво доріг і автострад, основним видом економічної діяльності позивача є - 42.11 Будівництво доріг і автострад, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
11. У період з 24 вересня 2019 року по 05 листопада 2019 року посадовими особами Головного управління ДПС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління №9» щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування за період з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2019 року, за результатами якої складено акт від 12 листопада 2019 року № 1413/16-31-05-04-14/03450436.
12. За висновками контролюючого органу, встановлено порушення ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління №9»:
- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, частин першої та п`ятої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 1.2, 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, абзацу 2 розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, пунктів 4, 8, 10, 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237, пункту 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 455 848 грн, у тому числі: за 2018 рік в сумі 154 714 грн; за 2019 рік в сумі 301 134 грн;
- пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 462 045 грн, в тому числі: за червень 2017 року на суму 2 400 грн, за липень 2018 року на суму 39 384 грн, за серпень 2018 року на суму 4 439 грн, за вересень 2018 року на суму 81 229 грн, за червень 2019 року на суму 334 593 грн на підставі порушення, опис якого наводиться в п. 3.1.2.2 акта перевірки.
13. У періоді, за який проводилася перевірка, ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління №9» було зареєстровано платником податку на додану вартість з 29 серпня 2008 року відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 29 серпня 2008 року № 100136359.
14. ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління №9» подало до Головного управління ДПС у Полтавській області заперечення від 25 листопада 2019 року № 772 на акт перевірки № 1413/16-31-05-04-14/03450436, на які відповідачем надано відповідь листом від 06 грудня 2019 року № 13946/10/16-31-05-04-21.
15. На підставі зазначеного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесено податкові повідомлення-рішення:
- від 11 грудня 2019 року № 0004640504, яким ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління №9» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на загальну суму 569 810 грн, у тому числі: за податковими зобов`язаннями на суму 455 848 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 113 962 грн;
- від 11 грудня 2019 року № 0004660504, яким ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління №9» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 577 556,25 грн, у тому числі: за податковими зобов`язаннями на суму 462 045 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 115511,25 грн.
16. Встановлені порушення відповідач обґрунтовує безтоварним характером господарських операцій позивача з його контрагентами: ТОВ «Кондитерська Смірнової» (раніше ТОВ «Регіон Трейдінг»), ТОВ «Техносервіс-К», ТОВ «Ітінера», ТОВ «ТК Нові технології», у зв`язку з чим вважає, що позивачем завищено суму податкового кредиту та відповідно занижено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у перевіряємому періоді на загальну суму 462 045 грн, а також занижено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 413 681 грн. Крім того, відповідача вважає, що позивачем у перевіряємову періоді безпідставно списано дебіторську заборгованість по контрагентам ТОВ «Транс лайн груп» та ТОВ «Краматорська транспортна компанія», внаслідок чого занижено податок на прибуток приватного підприємства на суму 42 167 грн.
17. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
19. Такий висновок судів попередніх інстанцій обґрунтовано тим, що додані позивачем до матеріалів справи ксерокопії первинних документів доводять реальність господарських операцій та їх відповідність дійсному економічному змісту. Водночас відповідачем не доведено, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що при здійсненні господарських операцій з цими підприємствами позивачем було одержано податкову вигоди, як то вказує відповідач. За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
20. Водночас суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованим покликання контролюючого органу на інформацією, викладену в інформаційних базах даних податкового органу, оскільки така інформація не ґрунтується на фактах, які встановлені за результатами документальних перевірок контрагентів позивача, а лише містить припущення податкового органу про неможливість здійснення ними господарської діяльності у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженнями, та, як наслідок, відсутність трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання договорів.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
22. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України - не дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів.
23. Зокрема в доводах касаційної скарги контролюючий орган наголошує, що приймаючи рішення у справі, судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено узагальненої податкової інформації на підтвердження відсутності у контрагентів позивача необхідних умов для досягнення результатів підприємницької діяльності через відсутність трудових ресурсів та основних засобів. Наголошує, що судами не досліджено можливість здійснення господарських операцій з ТОВ «Техносервіс К», ТОВ «Інтера», ТОВ «ТК Нові технології», з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, транспортних засобів тощо.
24. Окремо скаржник звертає увагу на те, що проведеним аналізом чітко прослідковується обрив ланцюга постачання «геотекстилю композитного Glasstex P 50» та «бітуму шляхового БНД 60/90, 70/100» від перелічених вище контрагентів, оскільки по контрагентам-постачальникам не встановлено його придбання (контрагенти не є ні імпортерами, ні виробниками товару). З огляду на зазначене встановити виробника даного товару не є можливим.
25. Відтак, скаржник вважає, що встановлені факти свідчать про те, що ТОВ «Техносервіс К», ТОВ «Інтера», ТОВ «ТК Нові технології» здійснювало безтоварні операції з реалізації товару, який в дійсності не придбавався, а операції лише полягали в документальному їх оформленні (в тому числі шляхом складання податкових накладних), з метою формування штучного податкового кредиту та ухилення від сплати податків та обов`язкових платежів третіми особами.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
27. Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
28. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).
29. Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
30. Пунктом 135.1 статті 135 ПК України встановлено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
31. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
32. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт «а»).
33. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
34. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
35. Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
36. За визначенням статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
37. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
38. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
39. Аналіз наведених норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.