ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2022 року
м. Київ
справа № 810/1709/16
касаційне провадження № К/9901/37722/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Інспекція) на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2016 (суддя Панова Г.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 (головуючий суддя - Мацедонська В.Е., судді - Лічевецький І.О., Мальничук В.П.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Обухівське» (далі - Товариство) до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2016 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.10.2015 № 0001472201/3177.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: під час перевірки Товариством були надані перевіряючим додаткові договори, акти приймання-передачі товару та інші первинні бухгалтерські документи, що свідчать про зміну кількості та якості поставленого Товариством на користь ПАТ «Аграрний фонд» товару 22.10.2014, відповідно до яких 22.10.2014 у Єдиному реєстрі податкових накладних були зареєстровані податкові накладні № 90/2 та № 91/2, що доводить правомірність здійснених Товариством коригувань, з урахуванням обставин, встановлених рішенням Господарського суду Київської області від 12.01.2016 у справі № 911/4454/15; товар поставлявся та повертався ТОВ «СПП-Агро» на елеваторі ДП «Хлібна база № 73», що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами; реальність господарських операцій між Товариством та ТОВ «Генерал-Транс», у тому числі з по операціях за грудень 2014 року, підтверджена постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2015 у справі № 810/3141/15; неточність у зазначенні реквізитів податкової накладної не може бути підставою для визнання господарських операцій між Товариством та ПП «ІТС Україна» нереальними та, відповідно, підставою для невизнання Інспекцією податкового кредиту, що був сформований згідно такої накладної за наявності належних первинних бухгалтерських документів, які фіксують факт здійснення господарської операції, та не ставилися під сумнів контролюючим органом.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 28.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 16.10.2015 № 0001472201/3177.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що: з наданих Товариством документів було встановлено, що грошові кошти за товар, поставлений на користь ПАТ «Аграрний фонд», не повертались контрагенту позивача, оскільки відповідно до додаткової угоди № 2 до біржового договору змінились істотні умови поставки товару, а не було розірвано біржовий договір та скасовано поставки товару, у зв`язку з чим позивачем було правомірно відкориговано податкові зобов`язання відповідно до розрахунку від 22.10.2014 № 88/2 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 19.03.2014 № 35/2 на суму податку на додану вартість «-» 337516,67 грн., також відповідно до розрахунку від 22.10.2014 № 89/2 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 09.04.2014 № 91/2 відкориговано податкові зобов`язання на суму податку на додану вартість «-» 135006,67 грн., з урахуванням обставин, встановлених рішенням Господарського суду Київської області від 12.01.2016 у справі № 911/4454/15; оскільки товар (зерно) потребує особливих умов зберігання і тому зберігається в спеціальних елеваторах, то транспортування товару (зерна пшениці) не відбувалось і зерно весь час знаходилось в елеваторах, а на підставі договору № СПП 20/10-02 змінювався лише власник даного зерна, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами, з огляду на що Товариство правомірно відкоригувало свої податкові зобов`язання по господарських операціях з ТОВ «СПП-Агро»; оскільки між Товариством та ПП «ІТС Україна» були укладені договори від 14.10.2011 року щодо завантаження перегною на автотранспорт, а також від 25.03.2011 щодо екологічного поліпшення земель, виконання яких здійснювалось ПП «ІТС Україна» та реальність яких не заперечувалась контролюючим органом, то допущення ПП «ІТС Україна» помилки у зазначенні реквізитів податкової накладної не може бути підставою для позбавлення позивача податкового кредиту на підставі фактично здійсненої господарської операції; реальність господарських операцій між Товариством та ТОВ «Генерал-Транс», у тому числі з по операціях за грудень 2014 року, підтверджена постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2015 у справі № 810/3141/15.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 29.06.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: Товариство неправомірно відкоригувало податкові зобов`язання з податку на додану вартість по господарських операціях з ПАТ «Аграрний фонд» та ТОВ «СПП-Агро», оскільки перевіркою не встановлено повернення коштів (авансів0, отриманих Товариством від ПАТ «Аграрний фонд», а також до перевірки не надано документів, які підтверджують факт транспортування повернутого товару від ТОВ «СПП-Агро» до Товариства; в ході перевірки не встановлено реального надання ТОВ «Генерал-Транс» послуг із навантаження цукрового буряка у зв`язку з тим, що не відома фактична наявність основних фондів у ТОВ «Генерал-Транс» та їх реальна потужність і функціональність. Решта доводів скаржника зводиться до цитування норм податкового законодавства та змісту акту перевірки.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.06.2022 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 14.06.2022.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекція провела планову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, результати якої були оформлені актом від 25.09.2015 № 1892/10-16-22-02/00857284, за висновками якого Товариством були порушені вимоги пункту 187.1 статті 187, пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок, на загальну суму 1366024,00 грн., в тому числі по періодах: червень 2012 року - 10 073,00 грн., листопад 2012 року - 7333,00 грн., жовтень 2014 року 1334189,00 грн., грудень 2014 року - 14429,00 грн.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що: податковим органом не встановлено повернення коштів (авансів), отриманих позивачем від ПАТ «Аграрний фонд», у зв`язку з чим, податковим органом зроблено висновок, що позивачем у жовтні 2014 року неправомірно відкориговано податкові зобов`язання на суму - 337516,67 грн. по податковій накладній від 19.03.2014 № 35/2 та на суму 135 006,67 грн. по податковій накладній від 09.04.2014 № 91/2; Товариством не надано підтверджуючих бухгалтерських документів, які б засвідчували повернення товару від ТОВ «СПП-Агро» до позивача, зокрема, товарно-транспортних накладних, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, інших первинних документів, з огляду на що позивачем у жовтні 2014 року неправомірно відкориговано податкові зобов`язання на суму 317233,79 грн. по податковій накладній від 20.10.2014 № 56/2 та на суму 544431,41 грн. по податковій накладній від 22.10.2014 № 80/2; Товариство неправомірно включило до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 7333,33 грн. по податковій накладній № 59 від 14.11.2012, виписаній ПП «ІТС Україна» на користь Товариства, з огляду на те зазначена накладна виписана з порушенням вимог законодавства, оскільки у графі «вид цивільно-правового договору» зазначений договір від 25.03.2011 (екологічне поліпшення земель), замість договору від 14.10.2011, згідно якого виконувалися роботи по завантаженню перегною; Товариство неправомірно включило до складу податкового кредиту грудня 2014 року податок на додану вартість по господарських операціях з придбання послуг із навантаження цукрового буряка від ТОВ «Генерал-Транс», оскільки в ході перевірки не встановлено реального надання ТОВ «Генерал-Транс» послуг із навантаження цукрового буряка у зв`язку з тим, що не відома фактична наявність основних фондів у ТОВ «Генерал-Транс» та їх реальна потужність і функціональність.
На підставі висновків вказаного акта перевірки Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення 16.10.2015 № 0001472201/3177, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на 1355951,00 грн. - за основним платежем та на 677975,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.
Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а в податковій декларації з податку на додану вартість платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній та/або розрахунку коригування, складені за наслідками реальних операцій.
У справі, що розглядається, суди встановили, що 17.03.2014 між Товариством (постачальником) та ПАТ «Аграрний фонд» (покупцем) був укладений біржовий договір поставки зерна врожаю 2014 року № 372Ф, відповідно до умов якого: постачальник передає покупцю у власність товар: пшеницю м`яку 2 класу, (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його (пункт 1.1).
19.03.2014 відповідно до умов вказаного біржового договору на рахунок Товариства надійшов авансовий платіж на підставі чого позивачем виписано податкову накладну від 19.03.2014 № 35/2 на загальну суму 2025100, 00 грн., податок на додану вартість - 337516,67 грн. (пшениця м`яка 2 класу у кількості 1100 тон.