ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2022 року
м. Київ
справа № 640/16514/19
адміністративне провадження № К/9901/31453/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,
представника позивача Нікітіна О.С.,
представника відповідача Мудренко Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2020 року (головуючий суддя Вєкуа Н.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року (головуючий суддя Горяйнов А.М., судді - Костюк Л.О., Чаку Є.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веон Плюс» до Головного управління ДПС у м. Києві, правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Веон Плюс» (далі - ТОВ «Веон Плюс») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві), правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (далі - ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року № 6052615140, яким зменшено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 48373957 грн та від 29 липня 2019 року № 9922615140104, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 37067 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 29653 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7414 грн).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року №6052615140 та від 29 липня 2019 року №9922615140104. Стягнуто на користь ТОВ «Веон Плюс» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 19210 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Зокрема, відповідач у скарзі вказує на те, що у ТОВ «СТР Групп» (змінено назву на ТОВ «Метал-Сейл») відсутні трудові ресурси для виконання робіт з прибирання, у зв`язку з чим господарські операції, які відображені позивачем у податковому обліку із зазначеним контрагентом, не могли бути здійснені реально. Крім того, контролюючий орган із посиланням на П(С)БО 11 «Зобов`язання», П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів» вважає, що на дату виникнення кредиторської заборгованості боржник (позивач) має визначити теперішню (справедливу) вартість зобов`язання. Сума дисконту (різниці між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання) включається до доходу в момент отримання позики і до витрат в процесі амортизації такого дисконту протягом строку користування позикою. Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням відсотка (доходу від фінансових інвестицій), що підлягає отриманню та відображається у складі інших фінансових доходів або інших фінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій відповідно. Також на думку податкового органу, позивач завищив суму податкового кредиту на 40210 грн при здійсненні господарських операцій з контрагентами ТОВ «Сервіс Менеджмент Груп» та ТОВ «Торус Джей О».
ТОВ «Веон Плюс», скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
У зв`язку з реорганізацією податкового органу та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», Наказу Державної податкової служби країни від 30 вересня 2020 року №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», наказу Державної податкової служби України від 12 листопада 2020 року № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС», згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), допущено заміну відповідача з Головного управління ДПС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників сторін, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Веон Плюс» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 1 січня 2016 року по 30 вересня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2014 року по 30 вересня 2018 року, за результатами підсумками якої склало Акт від 8 квітня 2019 року № 214/26-15-14-01-04/34619544 (далі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:
пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пункту 6 П(С)БО 16 «Витрати», пункту 7 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29 листопада 1999 року, пунктів 30, 31 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №559 від 30 листопада 2001 року, пунктів 4, 31 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», пунктів 3, 10 П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26 квітня 2000 року №91, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за ІІІ квартали 2018 року на загальну суму 58367880 грн;
пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 69863 грн.
Не погоджуючись із висновками викладеними в Акті перевірки, ТОВ «Веон Плюс» подало до ГУ ДФС у м. Києві заперечення від 25 квітня 2019 року № 25/04-60 на Акт від 8 квітня 2019 року №214/26-15-14-01-04/34619544.
За результатами розгляду заперечень ТОВ «Веон Плюс» від 25 квітня 2019 року №25/04-60, ГУ ДФС у м. Києві надано відповідь від 10 травня 2019 року №87204/10/26-15-14-01-04, якою частково задоволено заперечення позивача.
В подальшому, ГУ ДФС у м. Києві на підставі Акта перевірки з урахуванням результатів розгляду заперечень, 14 травня 2019 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 6052615140 та № 6062615140.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями контролюючого органу, ТОВ «Веон Плюс» звернулося з скаргою до ДФС України, яка рішенням від 18 липня 2019 року № 33837/6/99-99-11-04-01-25 податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року № 6062615140 скасувала в частині нарахування податку на додану вартість у розмірі 40210 грн та застосування у відповідній частині штрафних санкцій, а податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року № 6052615140 - залишила без змін.
На підставі рішення ДФС України від 18 липня 2019 року № 33837/6/99-99-11-04-01-25, ГУ ДФС у м. Києві 29 липня 2019 року прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 9922615140104.
Отже, за результатами перевірки, оформленої Актом перевірки та з урахуванням рішення ДФС України від 18 липня 2019 року № 33837/6/99-99-11-04-01-25 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
від 14 травня 2019 року № 6052615140, яким зменшено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 48373957 грн;
від 29 липня 2019 року № 9922615140104, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 37067 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 29653 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7414 грн).
Не погоджуючись із зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, прийнятими відповідачем 10 жовтня 2018 року, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання їх протиправними та про їх скасування.
Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наступних мотивів, з якими погоджується колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 29 липня 2019 року № 9922615140104, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 37067 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 29653 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7414 грн) було прийнято у зв`язку з тим, що за висновком контролюючого органу, господарські операції між ТОВ «Веон Плюс» та ТОВ «Метал-Сейл» фактично не здійснювалися.
Згідно висновків Акта перевірки такий висновок ґрунтується на тому, що згідно з податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку у товариства був лише один найманий працівник. Протягом ІІ півріччя 2017 року та І кварталу 2018 року ТОВ «Метал-Сейл» здійснювало придбання послуг з прибирання у підприємств з ознаками фіктивності - ТОВ «Україна будмонтаж» та ТОВ «Елантра компані».
Одночасно, контролюючим органом також наведена інформація, яка підтверджує, що ТОВ «Метал-Сейл» здійснювало господарську діяльність на час виникнення спірних правовідносин, зокрема, мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість та до грудня 2018 року подавало податкову звітність з податку на додану вартість.
Посилання податкового органу як на підставу для відмови у задоволенні позову, на аналіз податкової інформації отриманої відносно контрагента позивача, зокрема, на відсутність у останнього умов необхідних для здійснення такого роду господарської діяльності, відсутність достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів (складів) необхідних для здійснення спірних господарських операцій обґрунтовано відхилено судами попередніх інстанцій, оскільки чинне податкове законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем.
Суди першої та апеляційної інстанцій, надаючи правову оцінку висновкам Акту перевірки зазначили, що посилаючись на незначну кількість працівників у ТОВ «Метал-Сейл», контролюючий орган не перевірив наявність у цього товариства укладених договорів цивільно-правового характеру чи залучення працівників за договором аутсорсингу та аутстафінгу.
В Акті перевірки відомості щодо перевірки наявності укладених договорів вказаного виду відсутні. В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що їй не відомо чи перевірялася можливість залучення ТОВ «Метал-Сейл» працівників до виконання на робіт на інших умовах, ніж за трудовим договором.
Стверджуючи, що ТОВ «Метал-Сейл» здійснювало придбання послуг з прибирання у підприємств з ознаками фіктивності - ТОВ «Україна будмонтаж» та ТОВ «Елантра компані», контролюючий орган не довів, що такі контрагенти залучалися до виконання робіт саме на об`єкті ТОВ «Веон Плюс».
Крім того, згідно з умовами договору про надання послуг з прибирання ТОВ «Метал-Сейл» зобов`язувалося виконувати замовлені послуги власними силами.
Пунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до абзацу «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на додану вартість на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відтак, обов`язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є включення податку на додану вартість до ціни послуг, що придбаваються платником податку та використовуються ним у власній господарській діяльності.
Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування ТОВ «Веон Плюс» податкового кредиту підлягає перевірці фактичне отримання послуг від ТОВ «Метал-Сейл».
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Веон Плюс» та ТОВ «СТР Групп» (змінено назву - ТОВ «Метал-Сейл») 1 липня 2017 року укладено Договір про надання послуг з прибирання № 01/07/2017, згідно умов якого ТОВ «СТР Групп» зобов`язується виконувати комплекс послуг з прибирання приміщень на об`єкті замовника, а саме у готелі Radisson Blu, Київ Поділ, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Братська, 17-19.
Послуги за вказаним договором надаються згідно заявок замовника, які направляються виконавцю у письмовому вигляді за електронною адресою не менше ніж за 4 робочих дні до фактичного виконання послуг.
За змістом пунктів 2.5, 2.6 вказаного договору від 1 липня 2017 року надання послуг виконавцем і приймання їх замовником оформлюється актом здачі-прийняття наданих послуг, які готуються щомісяця.
Відповідно до пункту 2.9, підпунктів 3.3.2, 3.3.4 пункту 3 вказаного договору замовник зобов`язаний забезпечити працівників виконавця миючими засобами, збиральною технікою, інвентарем, необхідним для надання послуг.
На підтвердження фактичного отримання послуг з прибирання позивачем до суду надано засвідчені копії заявок Департаменту готельного господарства, листів ТОВ «СТР Групп» про направлення співробітників, витяги із журналу реєстрації вступного інструктажу з охорони праці, журналу реєстрації вступного інструктажу з пожежної безпеки, журналу реєстрації входу/виходу відвідувачів готелю Radisson Blu, Київ Поділ.
Також до суду надані засвідчені копії актів здачі-прийняття наданих послуг від 31 липня 2017 року № 31/07/2017, від 28 серпня 2017 року № 8, від 28 вересня 2017 року № 9, від 17 жовтня 2017 року № 10, від 30 жовтня 2017 року № 12, від 30 листопада 2017 року № 16, від 22 грудня 2017 року № 21, від 29 січня 2018 року № 4, від 26 лютого 2018 року № 5, від 27 березня 2018 року № 6, від 16 квітня 2018 року № 7. Згідно із вказаними актами ТОВ «Метал-Сейл» надавало послуги з прибирання гостьових номерів та службових приміщень.
Крім того, надані копії рахунків-фактур на оплату наданих послуг, платіжних доручень, банківських виписок по рахунку, які підтверджують здійснення розрахунків між сторонами.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Під час розгляду справи, судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданим позивачем та зібраним судами на підставі статті 9 КАС України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, є підставою для податкового обліку.