ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 920/504/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників:
позивача - Мицька Р.М.,
відповідача - Василевської О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз Збут"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 (головуючий суддя - Агрикова О.В., судді: Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.) та рішення Господарського суду Сумської області від 28.10.2021 (суддя Яковенко В.В.)
у справі №920/504/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз Збут"
про стягнення 11616853,14 грн,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.1.Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз Україна") звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз Збут" (далі - ТОВ "Сумигаз Збут") про стягнення 5346980,86 грн - пені, 1663545,49 грн - 3% річних, 4606326,49 грн - інфляційних нарахувань.
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на обставини неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 28.10.2016 №16-445-Н (далі - договір) щодо своєчасної оплати товару.
1.3.Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що на момент пред`явлення позову відповідач повністю розрахувався із позивачем за поставлений природний газ за договором. Державою було фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами. Невірне та безпідставне нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з жовтня 2016 року по січень 2017 року тягне за собою невідповідність та безпідставність всіх подальших здійснених позивачем розрахунків спірних сум, а тому позивачем не доведено, що оплата за природний газ, яка здійснювалась відповідачем, була проведена невчасно.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.28.10.2016 між сторонами у справі було укладено договір, відповідно до пункту 1.1 якого позивач зобов`язався передати відповідачу у 2016-2017 роках природний газ, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
2.2.Позивач зазначає, що передав у власність відповідача природний газ обсягом 674600 м куб. на суму 2040410035,41 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, складеними відповідно до пунктів 3.2-3.4 договору, а також актами звіряння розрахунків.
2.3.Відповідно до пункту 6.1 договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% повної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом 3 цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
2.4.Згідно з пунктом 6.2 оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).
2.5.Відповідно до абзацу 3 пункту 6.1 договору остаточний розрахунок з оплати вартості природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20 (далі - Порядок №20) і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують 5 денний строк.
2.6.У разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення.
2.7.Факт повної оплати газу відповідачем позивач підтверджує операціями по договору з відповідачем.
2.8.Стверджуючи, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення пені, яка нарахована відповідно до пункту 7.2 договору, інлфляційних втрат і 3% річних, які нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд Сумської області рішенням від 28.10.2021 у справі №920/504/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022, позовні вимоги задовольнив повністю. Присудив до стягнення з ТОВ "Сумигаз Збут" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз Україна" 5346980,86 грн - пені, 1663545,79 грн - 3% річних, 4606326,49 грн - інфляційних нарахувань, 174252,80 грн - судового збору за подання позовної заяви, 261379,21 грн - судового збору за апеляційну скаргу, 348505,60 грн - судового збору за касаційну скаргу.
3.2.Судові рішення мотивовано тим, що фактичне перерахування вартості природного газу за поставкою у період жовтень 2016 року - березень 2017 року було здійснено відповідачем з порушенням строків, які встановлені договором №16-445-Н від 28.10.2016. Суди зазначили, що хоча визначений Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 за №256 (зі змінами, введеними в дію з 01.01.2018) (далі - Порядок №256) правовий механізм передбачає можливість ТОВ "Сумигаз Збут" у 2018 році розрахуватися з ПАТ "НАК "Нафтогаз Україна" за заборгованість, існуючу станом на 01.01.2018 за пільгами та житловими субсидіями населенню за попередній період, проте жодного посилання на можливість включення до обсягу асигнувань, виділених державою, боргів за договорами між суб`єктами господарювання, які виникли в період до 01.01.2018, і які не є боргами за пільги та житлові субсидії населенню, порядок №256 не містить. При цьому сума простроченої заборгованості в розмірі 55000000,00 грн за договором №16-445-Н, на яку позивачем нараховані пеня, інфляційні втрати та 3% річних, не є боргом за пільгами та житловими субсидіями населенню, оскільки ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не погоджувалося з цим у передбачений законом спосіб, а саме шляхом укладення у 2017 році (до 01.01.2018) обов`язкового у таких випадках спільного протокольного рішення на заборгованість у сумі 55000000,00 грн. Крім того суди зазначили, що положення Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладені спеціальні обов`язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217 (далі - Порядок №217) також не змінюють порядку розрахунків теплопостачальної організації та гарантованого постачальника газу за договором постачання природного газу, не позбавляють теплопостачальну організацію, як споживача природного газу, можливості впливати на їх своєчасність і не виключають застосування до відповідача-споживача відповідальності, передбаченої умовами договору у вигляді пені за прострочення оплати вартості отриманого природного газу, а також відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку частини другої статті 625 ЦК України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1.ТОВ "Сумигаз Збут" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 та рішення Господарського суду Сумської області від 28.10.2021 у справі №920/504/18 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз Україна" до ТОВ "Сумигаз Збут" відмовити.
4.2.Підставою касаційного оскарження вищезазначених судових рішень ТОВ "Сумигаз Збут" визначило пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №924/296/18, від 21.01.2021 у справі N8927/704/19, від 16.12.20 у справі №902/858/19, від 18.02.2020 у справі №910/13088/18, від 29.01.2020 у справі №908/2600/18, від 11.11.2019 у справі №903/911/18, від 24.10.2019 у справі №908/884/18, від 23.09.2019 (скаржником зазначено від 23.09.2020) у справі №908/885/18, від 23.10.2019 у справі №922/3013/18, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 та від 23.09.2019 у справі №908/885/18, стосовно застосування статті 625 ЦК України та норм Порядку №256.
4.4.Позивач подав відзив на касаційну скаргу в якому заперечує викладені в ній доводи та просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
5.2.У відповідності до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
5.3.Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
5.4.Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
5.5.До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
5.6.Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
5.7.Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання.
5.8.Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.
5.9.Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
5.10.Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
5.11.У відповідності до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
5.12.Попередні судові інстанції встановили, що з метою оплати вартості поставленого газу сторонами за участі Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації, позивача та відповідача спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України проведено частковий розрахунок за поставлений позивачем газ по договору №16-445-Н від 28.10.2016 на загальну суму 1717160770,96 грн, що підтверджується наданим до заяви про зменшення розміру позовних вимог розрахунком та операціями по договору.
5.13.Спільними протокольними рішеннями сторони передбачили порядок та строки проведення взаєморозрахунків та визначили, що сторона 3 перераховує НАК "Нафтогаз України" кошти за природний газ із записом у графі "призначення платежу" "Постанова Уряду від 11.01.2005 №20, дата і номер Спільного протокольного рішення за природний газ за 2016 рік, договір від 28.10.2016 №16-445-Н".
5.14.Позивачем згідно з розрахунком, який додано до заяви про зменшення позовних вимог, нараховано відповідачу пеню в загальній сумі 5346980,86 грн, 3% річних в загальній сумі 1663545,79 грн, інфляційних нарахувань в сумі 4606326,49 грн, з яких:
- за зобов`язаннями жовтня 2016 року: за період з 26.11.2016 по 14.12.2016 пеня у розмірі 17921,43 грн, 3% річних - 3840,30 грн;
- за зобов`язаннями листопада 2016 року за період з 27.12.2016 по 31.01.2017 пеня у розмірі 718435, 88 грн, 3% річних - 153950,54 грн;
- за зобов`язаннями грудня 2016 року за період з 26.01.2017 по 27.02.2017 пеня у розмірі 541354,35 грн, 3% річних - 116 04,49 грн;
- за зобов`язаннями січня 2017 року за період з 28.02.2017 по 02.04.2017 пеня у розмірі 599748,68 грн, 3% річних - 128517,59 грн;
- за зобов`язаннями березня 2017 року за період з 26.04.2017 по 29.01.2018 пеня у розмірі 3469520,52 грн, 3% річних - 1261232,87 грн.
Також судами встановлено, що позивачем нараховано інфляційні втрати в загальній сумі 4606326,49 грн, з яких:
- за зобов`язанням листопада 2016 року за період з 01.01.2017 по 28.02.2017 у розмірі 3,33 грн;
- за зобов`язанням січня 2017 року за період з 01.03.2017 по 30.04.2017 у розмірі 7,71 грн;
- за зобов`язанням березня 2017 року за період з 01.05.2017 по 31.01.2018 у розмірі 4606315,45 грн.
5.15.Відповідно до спільного протокольного рішення №2257 від 19.04.2017 його учасники - Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області, Департамент фінансів Сумської обласної державної адміністрації, ТОВ "Сумигаз Збут" та НАК "Нафтогаз України" погодили проведення взаєморозрахунку та послідовність дій учасників у виконанні вказаного рішення на суму 55000000,00 грн із призначенням платежу - за березень 2017 року.
5.16.Предметом спільного протокольного рішення є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до Порядку №20 на умовах, визначених цим спільним протокольним рішенням.
5.17.За умовами розділу 5 вказаного спільного протокольного рішення воно набирає чинності з моменту підписання всіма сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим протокольним рішенням. Зміни до нього можуть бути внесені за взаємною згодою сторін шляхом підписання додатків до нього. Додатки є невід`ємною частиною і мають однакову юридичну силу в разі, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.
5.18.Поряд з цим, пунктом 5.3 такого протокольного рішення передбачено, що спільне протокольне рішення є чинним лише у разі проведення відповідного фінансування.
5.19.Отже, при укладенні договору та спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України сторони керувалися Порядком №20.
5.20.Водночас, з 01.01.2018 втратив чинність Прядок №20, але зобов`язання по відшкодуванню наданих пільг та субсидій за 2017 рік залишилися. Відтак, положення Порядку №20 поширюються на спірні правовідносини сторін у період до 01.01.2018.
5.21.Фінансування субвенції щодо пільг і житлових субсидій населенню з 01.01.2018 відбувалося уже відповідно до Порядку №256 в редакції, чинній з 01.01.2018.
5.22.Порядок №256 унормовує механізм фінансування із Державного бюджету України видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату, зокрема, природного газу у визначені умовами цього Порядку строки (пункти 5 - 7 Порядку).
5.23.Водночас, за змістом статті 3 Закону України "Про ринок природного газу" ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за такими, зокрема, принципами: забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу; вільної торгівлі природним газом та рівності суб`єктів ринку природного газу незалежно від держави, згідно із законодавством якої вони створені; вільного вибору постачальника природного газу; невтручання держави у функціонування ринку природного газу, крім випадків, коли це необхідно для усунення вад ринку або забезпечення інших загальносуспільних інтересів, за умови що таке втручання здійснюється у мінімально достатній спосіб; відповідальності суб`єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.
5.24.Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
5.25.Споживач зобов`язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів (стаття 13 Закону України "Про ринок природного газу").
5.26.Відповідно до абзаців 1, 3 пункту 8-1 Порядку №256 (в редакції, чинній з 01.01.2018) кошти, отримані як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, отримані постачальниками від головних розпорядників місцевих бюджетів згідно з пунктом 8 цього Порядку за електричну енергію, природний газ, послуги з транспортування, розподілу та постачання природного газу, тепло-, водопостачання і водовідведення, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, вивезення побутового сміття та рідких нечистот та іншими суб`єктами господарювання, розрахунки з якими здійснюються за рахунок таких коштів, використовуються протягом бюджетного року за цільовим призначенням. Суб`єктами господарювання, які мають ліцензію на розподіл природного газу, кошти, отримані згідно з абзацами другим та сьомим цього пункту, спрямовуються на оплату природного газу оптовим продавцям та власникам ресурсу природного газу (в тому числі ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), на оплату послуг з транспортування природного газу оператору газотранспортної системи та (або) сплату грошових зобов`язань з податків, зборів і платежів до державного бюджету, в тому числі податку на додану вартість в межах нарахувань на обсяг планової тарифної виручки, встановленої НКРЕКП на плановий період.
5.27.Згідно з абзацами 21, 23, 25, 27 пункту 8-1 Порядку №256 (в редакції, чинній з 01.01.2018) для проведення розрахунків відповідно до цього пункту всі учасники відкривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання в органах Казначейства, крім енергопостачальників, оптового постачальника електричної енергії, які проводять розрахунки за спожиту електричну енергію через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку. Енергопостачальники та державне підприємство "Енергоринок" проводять розрахунки за спожиту електричну енергію через відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання відповідно до Закону України "Про електроенергетику". Уповноважений банк перераховує кошти в обсягах, що повинні бути перераховані енергопостачальником до державного бюджету, із зазначеного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника, відкритий в органі Казначейства. Розрахунки, передбачені цим пунктом, проводяться протягом п`яти банківських днів. Усі учасники розрахунків, що проводяться згідно із цим пунктом, у графі "Призначення платежу" платіжних доручень додатково зазначають "постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002р. № 256" та вказують вид послуги (енергоносія), за який проводиться розрахунок. Казначейство протягом одного операційного дня здійснює виконання платіжних доручень учасників розрахунків, передбачених цим пунктом.
5.28.Суди першої та апеляційної інстанцій вірно зазначили, що хоча визначений Порядком №256 (в редакції, чинній з 01.01.2018) правовий механізм передбачає можливість відповідача у 2018 році розрахуватися з позивачем за пільгами та житловими субсидіями населенню, проте жодного посилання на можливість включення до обсягу асигнувань, виділених державою, боргів за договорами між суб`єктами господарювання, які виникли в період до 01.01.2018, і які не є боргами за пільги та житлові субсидії населенню, порядок №256 не містить. При цьому сума простроченої заборгованості в розмірі 55000000,00 грн за договором №16-445-Н, на яку позивачем нараховані пеня, інфляційні втрати та 3% річних, не є боргом за пільгами та житловими субсидіями населенню, оскільки ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не погоджувалося з цим у передбачений законом спосіб, а саме шляхом укладення у 2017 році (до 01.01.2018) обов`язкового у таких випадках спільного протокольного рішення на заборгованість у сумі 55000000,00 грн, яке було б профінансовано саме відповідно до Порядку №20. Натомість, вказана сума коштів була перерахована 30.01.2018 за платіжним дорученням №3, призначення платежу - згідно договору від 28.10.2016 № 16-445-Н та постанови КМУ від 04.03.2002 №256 (зі змінами).